Ухвала

від 25.07.2013 по справі 705/3902/13-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3902/13-ц

2/705/1297/13

У Х В А Л А

25.07.2013 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кімстачов О.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про визнання договорів дарування нерухомого майна недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 червня 2013 року (згідно з датою на штампі відділення поштового зв'язку) направив поштою до Уманського міськрайонного суду Черкаської області позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про визнання договорів дарування будинку та земельної ділянки недійсними. Позивач просить визнати недійсними договір дарування будинку АДРЕСА_1 від 24 червня 2011 року, та договір дарування земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 від 24 червня 2011 року, які посвідчені приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову. Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна, а саме: будинку АДРЕСА_1, а також земельної ділянки під кадастровим номером 7110800000:03:003:0532, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Необхідність забезпечення позову та застосування зазначеного способу забезпечення позивач обґрунтовує таким чином. Попередні власники будинку та земельної ділянки, подружжя ОСОБА_4, станом на травень 2011 року заборгували різним фізичним та юридичним особам, у тому числі і позивачу, грошову суму в розмірі 523 366,75 грн. (п'ятсот двадцять три тисячі триста шістдесят шість гривень сімдесят п'ять копійок). Не маючи наміру повертати запозичені гроші, з метою, аби уникнути виконання судових рішень, з одночасним збереженням нерухомого майна у власності своєї родини, співвідповідачі за позовом, за участю третьої особи, уклали два оспорюваних договори дарування нерухомого майна, що підтверджується матеріалами, доданими до позовної заяви. На даний час подружжя ОСОБА_4 продовжує ухилятись від виконання численних судових рішень про стягнення заборгованості на загальну суму понад пів мільйона гривень. Ураховуючи систематичне ухилення родини ОСОБА_4 від виконання раніше взятих на себе грошових зобов'язань, у позивача немає жодного сумніву, що співвідповідачі за позовом та третя особа, ОСОБА_4, дізнавшись про наміри позивача визнати недійсним договори дарування, з метою уникнути виконання раніше взятих на себе зобов'язань, а саме: ухилитись від виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також про виконання інших судових рішень про стягнення боргу, здійснять відчуження будинку АДРЕСА_1, а також земельної ділянки за вищевказаною адресою, на користь третіх осіб. Позивач вважає, що накладення арешту на вищевказане нерухоме майно є співмірним із заявленими вимогами.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з таких вимог закону та мотивів.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, тобто тільки після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК). Відповідно до правил ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Провадження в цій цивільній справі відкрите Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області 25 липня 2013 року, тому заява позивача про забезпечення позову розглядається суддею в цей же день, а не в день її фактичного надходження до суду.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову передбачені частиною 1 ст. 152 ЦПК України. Одним з видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. При цьому частиною третьою цієї статті встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивачем не надано суду доказів того, що житловий будинок і земельна ділянка, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 на час звернення позивача до суду зареєстровані на ім'я одного з відповідачів у справі. До позовної заяви позивачем додані незавірені у встановленому порядку ксерокопії договорів дарування від 24 червня 2011 року, які позивач просить визнати недійсними, і джерело походження цих копій є невідомим.

Як зазначено самим позивачем в заяві про забезпечення позову та в позовній заяві, боржниками позивача є подружжя ОСОБА_4: ОСОБА_2 і ОСОБА_4, а відповідач ОСОБА_3 грошових чи інших майнових зобов'язань перед позивачем не має; будівля по АДРЕСА_1 використовується в якості об'єкту комерційного призначення; позов ОСОБА_1 носить немайновий характер, оскільки не містить вимог про застосування наслідків недійсності правочину.

У зв'язку з наведеними обставинами суддя вважає, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою належними та допустимими доказами щодо належності майна відповідачу на час звернення з позовом до суду, а обраний вид забезпечення позову не є співмірним із позовними вимогами позивача, які мають немайновий характер. Тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 151-153 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна, а саме: будинку АДРЕСА_1, а також земельної ділянки під кадастровим номером 7110800000:03:003:0532, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Черкаської області через суд першої інстанції.

Суддя: О.С. Кімстачов