Рішення

від 09.04.2014 по справі 914/4763/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2014 р. Справа № 914/4763/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Р.Матвіїва, судді С.Кітаєвої, судді Ю.Сухович при секретарі судового засідання Н. Фартушку, розглянув справу

за позовом: ОСОБА_1, м. Львів;

до відповідача 1: Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець», м. Львів;

до відповідача 2: ОСОБА_2, м. Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: державного реєстратора реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції;

про: визнання недійсними рішень загальних зборів.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - особисто; ОСОБА_3 - представник на підставі довіреності від 14.05.2013 року;

відповідача 1: не з'явився;

відповідач 2: не з'явився;

третьої особи: не з'явився

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду 23.12.2013 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом: ОСОБА_1 до Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телець" та ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів. Розгляд справи призначено на 28.01.2014 року.

У судове засідання 28.01.2014 року суд не приступав до розгляду справи по суті. У судовому засіданні відповідачі явки представників не забезпечили, повідомлення про вручення копії ухвали про порушення провадження у справі наявні в матеріалах справи. Представник позивача позовні вимоги підтримав. Судом з власної ініціативи залучено до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державного реєстратора реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та витребувано у нього документи, що мають значення для вирішення справи. Розгляд справи відкладено на 11.02.2014 року.

У судове засідання 11.02.2014 року відповідачі явки представників не забезпечили. Від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання долучення документів до матеріалів справи, про продовження строку розгляду справи та просив не розпочинати розгляд справи по суті. У судовому засіданні суд не приступав до розгляду справи по суті. Судом продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів і відкладено розгляд справи на 04.03.2014 року.

У судове засідання 04.03.2014 року відповідачі явки представників не забезпечили. Представник третьої особи подав для огляду матеріали реєстраційної справи. Представник позивача позовні вимоги підтримав.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України судом винесено ухвалу про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів. У зв'язку з цим, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 16:00 год.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл членів колегії суддів та призначено суддю С.Кітаєву та суддю Ю.Сухович. Після перерви суд продовжив розгляд справи у складі трьох суддів. У зв'язку із призначенням колегіального розгляду справи, з метою надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі, судом відкладено розгляд справи на 01.04.2014 року.

У судове засідання 01.04.2014 року відповідачі та тертя особа явки повноважних представників не забезпечили. Представник позивача позовні вимоги підтримав. Враховуючи неявку представника відповідача, судом відкладено розгляд справи на 09.04.2014 року.

У судовому засіданні 09.04.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.

Представникам сторін і третій особі, що брали участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Суть спору. ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - позивач) звернувся до суду з позовом до Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець» (надалі по тексту рішення - відповідач 1) та ОСОБА_2 (надалі по тексту рішення - відповідач 2) про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець», оформлених протоколом № 01/08 від 21.08.2007 року та протоколом № 11/08 від 11.08.2008 року.

Позивач вважає свої права порушеними і такими, що підлягають захисту в судовому порядку, зважаючи на неправомірне звільнення його з посади генерального директора Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець».

Відповідач 1 проти позову заперечив, аргументуючи свою позицію тим, що позивачу було відомо про існування рішень загальних зборів, які є предметом оскарження у даній справі, ще у 2008 році. Звертаючись із даним позовом, зі спливом більше 5 років з моменту прийняття рішень, ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не подав, явки представника у судові засідання не забезпечив, особисто не з'являвся.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. Відповідно до Статуту Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець» у редакції від 15.08.2001 року ОСОБА_1 (з розміром частки статутного фонду 50 %) та ОСОБА_2 (з розміром частки статутного фонду 50 %) є учасниками Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець».

ОСОБА_4 включено до складу товариства згідно з рішенням, прийнятим на зборах учасників товариства 04.09.2006 року (Протокол № 2 загальних зборів учасників Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець»), внаслідок чого здійснено розподіл часток учасників: ОСОБА_1 - 35 % статутного фонду, ОСОБА_2 - 35 % статутного фонду, ОСОБА_4 - 30 % статутного фонду. Зміни про склад учасників товариства внесено до Статуту товариства. Так, відповідно до пп. 1.1 Статуту в новій редакції від 11.09.2006 року учасниками товариства є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4

Ознайомлюючись з матеріалами реєстраційної справи Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець», попередньо подавши заяву № 968 від 10.09.2013 року, позивачу стало відомо про наявність протоколу № 01/08 від 21.08.2007 року та протоколу № 11/08 від 11.08.2008 року.

Відповідно до протоколу № 01/08 від 21.08.2007 року за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що сукупно володіють 65 % голосів, слухалося питання про звільнення з посади генерального директора товариства ОСОБА_1, у результаті чого вирішено у зв'язку із неможливістю здійснювати належним чином обов'язки генерального директора по причині встановлення інвалідності звільнити з посади генерального директора ОСОБА_1 Крім цього, слухалося питання про призначення на посаду генерального директора товариства ОСОБА_4, у результаті чого було вирішено призначити на посаду генерального директора товариства ОСОБА_4. На підставі вказаного протоколу 21.08.2007 року було внесено зміни до реєстраційної справи, зокрема в частині відомостей про керівника, яким записано ОСОБА_4.

Відповідно до протоколу № 11/08 від 11.08.2008 року присутні на зборах ОСОБА_2 (обрана головою зборів) та ОСОБА_4 (обрана секретарем зборів) прийняли рішення про внесення змін до п. 3 рішення загальних зборів № 01/11від 24.11.2007 року та до п. 1 рішення загальних зборів № 01/08 від 21.08.2007 року.

Згідно з п. 3 рішення загальних зборів № 01/11від 24.11.2007 року ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора товариства за те, що він неналежно виконує покладені на нього обов'язки, не виплачує заробітну плату працівникам, вчиняє інші дії, які спричинили втрату довіри. Згідно з п. 1 рішення загальних зборів № 01/08 від 21.08.2007 року ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора по причині встановлення інвалідності.

Відповідно до внесених змін, п. 3 рішення загальних зборів № 01/11від 24.11.2007 року скасовано, а п. 1 рішення загальних зборів № 01/08 від 21.08.2007 року викладено в наступній редакції: «звільнити ОСОБА_1 з посади генерального директора товариства на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із невідповідністю ОСОБА_1 займаній посаді внаслідок незадовільного стану здоров'я».

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу № 2 від 04.09.2006 року прийнято рішення про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_4 з відступленням на її користь сумарно 30 частин (3 540 грн. відповідно) від часток учасників СП ТзОВ «Телець» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відтак, частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у статуному фонді змінилися і становлять по 35 % статутного фонду.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.10.2011 року у справі № 5015/4163/11, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколами № 1 від 01.09.06 року та протоколом № 2 від 04.09.06 року, та зміни до статуту Українсько-Російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телець", зареєстровані 11.09.06 року за номером запису 14151050001013573.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються та документарно не спростовуються.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, суд приходить до висновку, що заявлений у даному спорі позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом, позивач оспорює рішення, прийняті на загальних зборах учасників товариства за участі ОСОБА_4 21.08.2007 року та 11.08.2008 року про його звільнення з посади генерального директора.

Приписами ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", пп. 13.5 Статуту товариства в редакції від 15.08.2001 року та ст. 8 Статуту товариства в новій редакції від 11.09.2006 року встановлено, що загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

З Протоколу № 01/08 від 21.08.2007 року випливає, що на зборах були присутні ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що сукупно володіли 65 % голосів, які прийняли рішення про звільнення з посади генерального директора ОСОБА_1 у зв'язку із неможливістю здійснювати належним чином обов'язки генерального директора по причині встановлення інвалідності та призначення на посаду генерального директора товариства ОСОБА_4.

Згідно з протоколом № 11/08 від 11.08.2008 року на зборах присутніми були лише ОСОБА_2 (35 % статутного капіталу) та ОСОБА_4 (30 % статутного капіталу), які проголосували за внесення змін до рішень загальних зборів від 24.11.2007 року та 21.08.2007 року.

Судом взято до уваги той факт, що рішенням господарського суду Львівської області від 11.10.2011 року у справі № 5015/4163/11 встановлено невідповідність рішень, прийнятих загальними зборами учасників товариства та оформлених протоколами № 1 від 01.09.06 року та протоколом № 2 від 04.09.06 року, вимогам діючого законодавства та відсутність волевиявлення позивача до настання правових наслідків, пов'язаних із зменшенням належної йому частки у статутному фонді товариства.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відтак, участь та голосування ОСОБА_4 у загальних зборах товариства, що проводились у липні 2007 року та серпні 2008 року (оспорювані позивачем), були неправомірними, оскільки вона набула частку товариства у розмірі 30 % незаконно і не мала права брати участі у прийнятті рішень.

У відповідності до п. п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»).

Враховуючи наведене та встановлення судом факту неправомірного набуття ОСОБА_4 частки товариства у розмірі 30 %, суд приходить до висновку про відсутність кворуму для проведення загальних зборів, що відбувалися 21.08.2007 року (на яких прийнято рішення про ) та 11.08.2008 року, так як належним представником товариства була лише ОСОБА_2, що володіє 35 % голосів, а за такого складу учасників товариства збори вважаються неправомочними.

Як зазначено вище, встановлення факту порушення кворуму для проведення загальних зборів є безумовною підставою для визнання рішень таких зборів недійсними.

Позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів заявлено позивачем до Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телець" та ОСОБА_2. ОСОБА_2 - одна із учасників Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телець" згідно з п. 1.2 Статуту товариства в редакції від 15.08.2001 року. Суд звертає увагу на те, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери) (п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"). Відтак, ОСОБА_2 не може бути належним відповідачем у даній справі і суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині пред'явлення до неї позовних вимог.

Відповідач 1 зазначав про пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні з даним позовом. З приводу цього суд звертає увагу на наступне. Статтями 256, 257 і 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до положень частин першої, п'ятої статі 261 зазначеного Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З наявних у матеріалах справи документів не підтверджується факт негайного та належного повідомлення позивача про рішення, прийняті на зборах 21.07.2007 року та 11.08.2008 року, відтак встановлення достовірної дати, коли позивач дізнався про порушення свого права, не є можливим. Проте, факт ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи у 2013 році матеріалами справи підтверджений.

Крім цього, в основі доводів позивача про порушення його корпоративного права є постанова Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі № 5015/4163/11, якою залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 11.10.2011 року. Рішенням господарського суду Львівської області від 11.10.2011 року у справі № 5015/4163/11, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколами № 1 від 01.09.06 року та протоколом № 2 від 04.09.06 року, та зміни до статуту Українсько-Російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телець", зареєстровані 11.09.06 року за номером запису 14151050001013573. Тому, про факт визнання недійсним рішення про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_4 позивач дізнався 14.12.2011 року, коли рішення господарського суду про таке набрало законної сили. А з даної дати загальна позовна давність не закінчилась.

Внаслідок наведеного доводи про необхідність відмови в задоволенні позову через заяву про відмову в задоволенні позову внаслідок пропуску позовної давності є необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно розподілу сум судового збору за подання позовної заяви, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп звільняються від сплати судового збору. На підтвердження свого обґрунтування про звільнення від сплати судового збору позивачем подано копію посвідчення НОМЕР_1 про інвалідність 1 групи. Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»). Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог до відповідача 2, судовий збір за подання позовної заяви покладається на відповідача 1.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець» від 21.08.2007 року, що оформлене протоколом № 01/08 від 21.08.2007 року.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець» від 11.08.2008 року, що оформлене протоколом № 11/08 від 11.08.2008 року.

Відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2.

Стягнути з Українсько-російського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телець» 2 294 грн. судового збору в дохід державного бюджету.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 15.04.2014 року.

Головуючий суддя Матвіїв Р.І.

Суддя С.Кітаєва

Суддя Ю.Сухович