Ухвала

від 14.04.2014 по справі 2а-2810/11/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2014 р. м. Київ К/800/13186/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Фоміна А.Ю.

та представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Крившук Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013

у справі № 2а-2810/11/0970

за позовом Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"

до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.08.2011 №0002132302, №0002152302, №0002162302. В задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2011 №0002202302 - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної планової виїзної перевірки ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного законодавства за період з 01.06.2010 по 31.12.2010, складений акт від 02.08.2011 №6139/23-2/08033772, в якому зафіксовано порушення вимог:

- підпункту 1.20.5 пункту 1.20 статті 1, пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.7, пункту 5.9 статті 5, підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, який підлягає донарахуванню та сплаті в бюджет, у загальній сумі 86299,00 грн.;

- підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язання платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»; перевіркою встановлено неподання розрахунку збору податку на прибуток підприємств, в тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за 1-й квартал 2009 року;

- статті 3, пунктів 4.1, 4.2 статті 4, пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, статті 8-1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 5759697,00 грн.;

- статті 8, підпункту 16.3.2 пункту 16.3 статті 16 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого нарахована пеня в сумі 37690,67 грн.;

- статей 2, 5, 7, 8, 12, 15 Закону України від 03.07.1992 року за №2535-XII «Про плату за землю», а саме: неподання податкового розрахунку земельного податку на 2009-2010 року та донараховано земельний податок в сумі 59261,83 грн.,

- по структурному підрозділу державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» - пансіонат «Орел» встановлено порушення статей 2, 5, 7, 8, 12, 15 Закону України від 3 липня 1992 року №2535-XII «Про плату за землю», внаслідок чого донараховано земельний податок в сумі 110754,40 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 17.08.2011 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0002132302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 81420,00 грн. (основний платіж - 60193,00 грн. та штрафні санкції - 21219,00 грн.);

- №0002152302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 7134727,00 грн. (основний платіж - 5707779,00 грн. та штрафні санкції 1426948,00 грн.;

- №0002162302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 81263,00 грн. (основний платіж - 65010,00 грн. та штрафні санкції - 16253,00 грн.);

- №0002202302 про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 76797,29 грн. (основний платіж - 59261,83 грн. та штрафні санкції - 17535,46 грн.).

Скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 17.08.2011 №0002132302, №0002152302, №0002162302, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач під час перебування на спеціальному режимі оподаткування ПДВ у період з 01.06.2009 по 04.01.2011 діяв як добросовісний платних податку на додану вартість, а тому відповідачем неправомірно нараховано йому грошове зобов'язання з податку на додану вартість. Також, суди дійшли висновку про безпідставність висновку податкового органу про порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки, останнім правомірно включено до складу валових витрат кошти в сумі 86299,00 грн. Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано первинні бухгалтерські та податкові документи, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій між ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» та його контрагентами. Також, відповідачем не наведено доказів щодо завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 170994,00 грн. внаслідок порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» його структурними підрозділами -Тернопільським управлінням виробничо-технічної комплектації та Сколівським військовим лісгоспом.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, перевіркою встановлено факти здійснення позивачем поставки товарів: дрова паливні необроблені, лісоматеріали необроблені, нескорені, деревина дров'яна для технологічних потреб, пиломатеріали обрізні з деревини хвойних порід та іншу продукцію групи 44 УКТ ЗЕД. При цьому, фактів реалізації сільськогосподарської продукції, зазначеної в групах 1-24 КУТ ЗЕД, згідно наданих для перевірки накладних, зведених відомостей з реалізації, оборотно-сальдових відомостях по рахунку 201 "Сировина і матеріали" в період з 01.08.2008 по 31.12.2010 перевіркою не встановлено. Наведені обставини, також, підтверджуються висновком товарознавчої експертизи №466 від 19.04.2012, складеного експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (за експертизою, призначеної ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 у даній справі): товари "деревина і вироби з дерева" не відноситься до сільськогосподарських товарів.

Оскільки, продукція, яка поставлялася позивачем не відноситься до сільськогосподарської, позивачем допущено порушення п.8 1 .2, п.8 1 .7 Закону України "Про податок на додану вартість", якими визначено, що згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Однак, наведені обставини судами попередніх інстанцій до уваги не прийняті, зокрема, висновок товарознавчої експертизи №466 від 19.04.2012, складений експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Таким чином, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати чи відповідають критеріям сільсьгосподарських товари, які поставляв позивач, оскільки, встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності перебування позивача на спеціальному режимі оподаткування.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль