Ухвала

від 15.04.2014 по справі 2а-24918/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 рокум. Львів№ 9104/155093/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

23.11.2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача в якому просив, визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік починаючи з 01.09.2011 року та з 01.07.2009 року по 31.08.2011 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що після призначення йому пенсії за віком він продовжує працювати. З метою реалізації права на перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач подав до відповідача усі необхідні документи для проведення перерахунку пенсії за попередні 24 місяці страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії однак, відповідач такий перерахунок провів із застосуванням цього показника за 2007 рік.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії повинен був здійснюватися виходячи з показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Оскарженою постановою, прийнятою в порядку скороченого провадження, в задоволенні позову відмовлено.

Апелянт, не погодившись з даною постановою, оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин справи та порушив норми матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи позивач після призначення пенсії продовжує працювати, перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

У 2011 році позивач, як працюючий пенсіонер, звертався із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Такий перерахунок пенсії позивача, відповідач провів із застосуванням даного показника за 2007 рік.

Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).

За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз N ); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками є (Ск : К).

Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним тобто, таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Наведені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України з відповідного питання, висловленою зокрема у постанові цього Суду від 21.03.2012 року по справі № 21-449а11.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ч.1 ст.197, п .1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий-суддя : Хобор Р.Б. Судді :Попко Я.С. Сеник Р.П.