Постанова

від 15.04.2014 по справі 813/6216/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 876/14213/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргаринторг» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2008 року позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргаринторг» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.09.2007 року: №0002162302/0/26749/23-2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 57 395,00 грн., у тому числі: 44 150,00 грн. - основний платіж, 13 245,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0002172302/0/26748/23-2, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 52 978,50 грн., у тому числі: 35 319,00 грн. - основний платіж, 17 659,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова №0002162302/0/26749/23-2 від 03.09.2007 року та №0002172302/0/26748/23-2 від 03.09.007 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що реальність здійснення господарських операцій між ТзОВ «Маргаринторг» та його контрагентом - ПП «Детера» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, графіками відвантаження товару (продукції), довіреностями на одержання ТМЦ, картками рахунків. Зауваження щодо оформлення первинних документів відсутні. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники.

Суд першої інстанції посилається на те, що Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Відповідно до умов п. 9.1. договору, укладеного між ТОВ «Маргаринторг» та ПП «Детера», пунктом поставки товару було визначено складське приміщення, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Городоцька,132, ЗАТ (Львівський жирокомбінат). За договором, укладеним між ЗАТ «Львівський жиркомбінат» та ТОВ «Маргаринторг», пунктом поставки також визначено вказане складське приміщення. Обов'язок щодо транспортування відповідної продукції було покладено на ПП «Детера», у зв'язку із чим, вантажовідправником товару виступало безпосередньо ЗАТ «Львівський жиркомбінат», що пояснює відсутність у позивача товарно-транспортних накладних щодо транспортування такого товару, як і у випадках наступного повернення такого товару.

Суд першої інстанції врахував ту обставину, що товарно-транспортні накладні за 2006 рік були знищені у 2011 році у встановленому порядку з огляду на закінчення строків зберігання, встановлених Переліком типових документів строків, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.09.1998 року за №576/3016. Крім того, подорожні листи, товарно-транспортні накладні не є документами, що засвідчують отримання будь-яким підприємством товарно-матеріальних цінностей (послуг), а свідчать лише про переміщення цінностей та визначають коло осіб, які відповідають за збереження майна під час транспортування.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту, є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Стосовно постанови Залізничного районного суду м. Львова від 12.04.2011року в кримінальній справі №1-191, щодо обвинувачення посадових осіб ПП Детера», то суд першої інстанції зазначив, що дана постанова не містить покликання на господарські операції між позивачем та ПП «Детера».

Таким чином, суд першої інстанції вважає, що відповідачем необгрунтовано було зроблено висновок, що ТзОВ «Маргаринторг» безпідставно проведено коригування валового доходу за 2006 рік в сторону зменшення в частині проданих, а надалі повернених товарів ПП «Детера» в сумі 176 598,00 грн., а також безпідставно проведено коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, і не доводять правомірності визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 57395,00 грн. та податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 52978,50 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2013 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на безтоварність проведених операцій, оскільки відсутні виробничі ресурси та товарно-транспортні накладні, що вказує на безпідставність проведення ТОВ «Маргаринторг» коригування валового доходу за 2006 рік в сторону зменшення, в частині проданих, а надалі повернених товарів ПП «Детера» в сумі 1176598,00 грн.

Апелянт зазначає, що оскільки факту повернення товару не підтверджено, не відбулось зменшення суми компенсації на користь ТОВ «Маргаринторг», а відтак позивач безпідставно провів коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім того, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не взято до уваги постанову Залізничного районного суду від 12.04.2011 року у кримінальній справі №1-191 про обвинувачення ОСОБА_1, в якій директором визнано свою вину стосовно заниження баз з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень, ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ «Маргаринторг» з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено Акт №1718/23-2/33894865 від 15.08.2007 року.

В процесі проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено валовий дохід в IV-ому кварталі 2006 року на 176 598,00 грн. та порушено п.п. 4.5.1 п.4.5 ст.4, п.7.3 ст.7 Закону України «Про на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на 35 319,00 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення №0002162302/0/26749/23-2 від 03.09.2007 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 57395,00 грн. та №0002172302/0/26748/23-2 від 03.09.2007 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 52978,50 грн.

Встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маргаринторг» та ПП «Детера» укладено договір поставки товару № 4 від 29.06.2006 року, відповідно до якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити товар, а ПП «Детера» (покупець) зобов'язався прийняти такий товар та оплатити його.

За період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року ТзОВ «Маргаринторг» реалізовано товару на суму 135 859 109,00 грн., що відображено у складі валових витрат. Покупець - ПП «Детера» здійснено повернення товару позивачу на загальну суму 176 598,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Маргаринторг» подано декларацію по податку на прибуток за 2006 рік, в якій по коду рядка 02 відображено коригування валового доходу в сторону зменшення на суму 333079,00 грн., в тому числі на повернення товарів від ПП «Детера» в сумі 176598,00 грн.

На підтвердження факту отримання товару від ПП «Детера», у відповідності до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року №99), ТОВ «Маргаринторг» були видані відповідні довіреності менеджеру по продажу ОСОБА_2, яка працювала на зазначеній посаді з 03.01.2006 року по 31.07.2008 року. Повернення майонезної продукції відбулось за відповідними видатковими накладними, які містять відповідний підпис матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2 із зазначенням реквізитів відповідної довіреності та штампу ТОВ «Маргаринторг».

Позивачем, після повернення йому товару від контрагента-покупця, зменшено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість з розрахунку суми податку, включеного до вартості поверненого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п.5.10 ст.5 вказаного Закону, у разі, коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Слід також звернути увагу на те, що п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові рові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Встановлено, що складські приміщення, місця зберігання, або інші приміщення, які необхідні для зберігання такої продукції (маргарин, майонез) як у ПП «Детера», так і в ТзОВ «Маргаринторг» відсутні, також немає власних складів, холодильних камер, договорів оренди складів чи холодильних камер до перевірки не представлено. На балансі ТзОВ «Маргаринторг» транспортні засоби не рахуються, договори оренди транспортних засобів до перевірки не представлено. Позивачем не було надано до перевірки документів, які підтверджують факт перевезення повернених товарів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що провести перевірку діяльності ПП «Детера» не було можливості у зв'язку з розшуком посадових осіб підприємства та не представленням документів бухгалтерського та податкового обліку. 17 квітня 2007 року СВ ДПА у Львівській області порушено кримінальну справу по факту створення фіктивного підприємства «Детера».

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що позивачем в повному обсязі не доведено реальність господарських операцій з ПП «Детера».

Крім того, керівник ТзОВ «Маргаринторг» ОСОБА_1 обвинувачувався у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України і згідно постанови Залізничного районного суду м. Львова від 12 квітня 2011 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «б» ст.ст.1,6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

З постанови Залізничного районного суду м. Львова від 12 квітня 2011 року видно, що ОСОБА_1, одноосібний засновник і директор ТзОВ «Маргаринторг», в період з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2007 року, відповідно до умов договору поставки №4 від 29.06.2006 року, від імені ТзОВ «Маргаринторг» реалізовував ПП «Детера» товар на загальну суму 135859109,00 грн., внаслідок чого ТзОВ «Маргаринторг» сформувало валові витрати. Директор ОСОБА_3 неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне та легковажне ставлення до них, не перевірив достовірності фактичного повернення товару від ПП «Детера» на ТзОВ «Маргаринторг», розраховуючи, що такий товар буде повернуто в майбутньому, в період з вересня 2006 року по лютий 2007 року незаконно занизив базу оподаткування податку на додану вартість та з податку на прибуток, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави у вигляді ненадходження до бюджету коштів.

В пункті 1 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року №12 надано роз'яснення, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України у порядку, встановленому цим кодексом.

Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

В ч. 1 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» зазначено, що амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили та ч. 2 ст. 86 КК України законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Отже обов'язковою умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію і закриття кримінальної справи є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК.

ОСОБА_1 скоїв злочинне діяння, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.367 КК України з нанесенням збитків державному бюджету України, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету коштів. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 провадженням закрито за нереабілітуючих обставин.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2013 року у справі №813/6216/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргаринторг» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.04.2014 року.