Ухвала

від 14.04.2014 по справі 812/1778/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2014 р. м. Київ К/800/31812/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м .Луганська Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013

у справі № 812/1778/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буллет-Транс"

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м .Луганська Луганської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, зобов'язання виконати дії та утриматись від виконання дій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, позов задоволено:

- визнано протиправними дії ДПІ, які були здійснені під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Буллет-Транс" щодо визнання нікчемними господарських правовідносин, які виникли на підставі укладених договорів;

- зобов'язано ДПІ вилучити з "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки ТОВ "Буллет-Транс", яку оформлено актом позапланової виїзної перевірки від 24.12.2012 № 878/22-309/35399447;

- зобов'язано ДПІ утриматись від використання акта позапланової виїзної перевірки ТОВ "Буллет-Транс" від 24.12.2012 № 878/22-309/35399447.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом директору TOB «Буллет - Транс» було вручено запит від 16.10.2012 №10967/10/22-308 для надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам з TOB «ЛБФ «Укрпромгрупп», TOB «Чейз» та МПП «Футура».

На запит, листом від 25.10.2012 №28 директором було повідомлено ДПІ про неможливість надання первинних документів по взаємовідносинам з TOB «ЛБФ «Укрпромгрупп», TOB «Чейз» та МПП «Футура», у зв'язку з великим документообігом.

На підставі наказу ДПІ від 07.12.2012 №774 та направлення на перевірку від 07.12.2012 №606, які вручено директору TOB «Буллет - Транс» - Смирнову С.М. 11.12.2012, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з МПП «Будопторг», TOB «ЛБФ «Укрпромгрупп», МПП «Футура», TOB «Чейз», за результатами якої складено акт від 24.12.2012 № 878/22-309/35399447, в якому встановлені порушення:

- пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.4.1 п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові доходи на загальну суму 1664695,00 грн.;

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 1575323,00 грн.

- п. 185.1. ст.185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань у розмірі 332939,00 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у розмірі 315065,00 грн.

В зазначеному Акті перевірки зроблені висновки щодо нереальності здійснення господарських відносин, які ґрунтуються на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків. Податковий орган без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що суперечить вимогам законодавства.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Оскільки, наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача, які були здійснені під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Буллет-Транс", за результатами якої складено акт від 24.12.2012, судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, суди попередніх інстанцій, розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ, які були здійснені під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Буллет-Транс" щодо визнання нікчемними господарських правовідносин, які виникли на підставі укладених договорів, помилково не звернули уваги на те, чи є вказані позовні вимоги належним способом захисту порушеного права.

При цьому, колегією суддів слід зазначити, що судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалося питання про внесення інформації до "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" про результати перевірки ТОВ "Буллет-Транс", яку оформлено актом позапланової виїзної перевірки від 24.12.2012 № 878/22-309/35399447 з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами позивача.

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м .Луганська Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль