Постанова

від 16.04.2014 по справі 910/1912/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2014 р. Справа№ 910/1912/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Власова Ю.Л.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання - Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2014

у справі №910/1912/14 (Васильченко Т.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит";

3. Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та відсутнім права власності

за участю представників:

від позивача: Щербак Є.М.,

від відповідача-1: Смелянський Р.І.,

від відповідача-2: не з'явилися,

від відповідача-3: не з'явилися,

від третьої особи: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Комерційний банк "Даніель" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Візит" та ТОВ "Рілаєнс"; визнання відсутнім у ТОВ "Рілаєнс" права власності на нерухоме майно: нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу №3 готелю, що розташовані за адресою Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 10; скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про право власності №42969001 від 17.01.2014, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Одночасно з позовною заявою ПАТ "Комерційний банк "Даніель" подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "РІЛАЄНС" та іншим особам приймати рішення і вживати будь-яких заходів, спрямованих на відчуження чи обтяження зобов'язаннями, та накладення арешту на нерухоме майно - предмет продажу за договором купівлі-продажу, а саме: нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу №3 готелю, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №121838732231, розташованих за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 10.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 910/1912/14, призначено справу до розгляду та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Іншою ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 задоволено частково заяву ПАТ "Комерційний банк "Даніель" про вжиття заходів забезпечення позову, накладено арешт на нерухоме майно - предмет продажу за спірним договором купівлі-продажу, а саме: нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу №3 готелю, розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 10.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 про вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ "Рілаєнс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів ст. 215, ч. 2 ст. 203 ЦК України, ст. 66 ГПК України. За твердженням скаржника, ПАТ "Комерційний банк "Даніель" не доведено належними та допустимими доказами обставин, які б могли свідчити про неможливість або утруднення в майбутньому виконання рішення суду. Окрім того, скаржник зазначає, що судом не було надано належної оцінки обґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 апеляційну скаргу ТОВ "Рілаєнс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.04.2014.

Ухвалою від 02.04.2014 розгляд справи було відкладено на 16.04.2014.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 98 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.

В засідання суду, призначене на 16.04.2014, представники відповідачів 2 та 3, третьої особи не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень. Від Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути заяву за відсутності вказаних представників учасників судового процесу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, та просив ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2014 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Рілаєнс" без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно, що належать відповідачеві.

За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Право вибору тих чи інших заходів забезпечення належить господарському суду, який виходить із предмету спору та конкретних обставин справи.

Як зазначив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Вбачається, що вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, передане у власність ТОВ "Рілаєнс" за спірним договором, пов'язано з предметом позовних вимог у даній справі та вплине на повне виконання рішення суду першої інстанції у випадку задоволення даного позову.

Позивачем і у позовній заяві і у відзиві на апеляційну скаргу наведено досить переконливі аргументи, які свідчать про реальні підстави утруднення або ж неможливості виконання у майбутньому рішення суду. В свою чергу, скаржником не наведено жодних переконливих обставин, які б доводили протилежне.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наявність у позивача дійсних підстав вважати, що спірне нерухоме майно може бути зменшено у кількості або ж взагалі відчужено на користь третіх осіб повністю або частково, що також підтверджується доданою позивачем до відзиву на апеляційну скаргу роздруківкою оголошення з мережі Інтернет, в якому ТОВ "Рілаєнс" пропонувало продаж нерухомого майна готелю "Візит".

При цьому, з огляду на збалансованість інтересів сторін, застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Усі інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не підкріплені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів також звертає увагу, що наведені ТОВ "Рілаєнс" доводи безпідставності та необґрунтованості позову не стосуються самого забезпечення позову, а повинні оцінюватись судом вже під час розгляду спору між сторонами по суті заявленого позову.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 10.02.2014, винесену за результатами розгляду заяви ПАТ "Комерційний банк "Даніель" про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі № 910/1912/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі № 910/1912/14 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі № 910/1912/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Л. Власов

Є.Ю. Шаптала