Постанова

від 19.06.2014 по справі 910/1912/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 910/1912/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДобролюбової Т.В., Дроботової Т.Б., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.04.14 у справі№ 910/1912/14 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит"; 3. Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Промекономбанк" провизнання недійсним договору купівлі-продажу та відсутнім права власності

за участю представників сторін від:

позивача : Щербак Є.М. (дов. від 22.04.14),

відповідача-1 : Смелянський Р.І. (дов. від 25.02.14),

відповідача-2 : Пата С.П. (дов. від 12.06.14).

Представники відповідача-3 та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" та Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про: визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Візит" та ТОВ "Рілаєнс"; визнання відсутнім у ТОВ "Рілаєнс" права власності на нерухоме майно: нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу №3 готелю, які розташовані за адресою Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Лугова, 10; скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про право власності №42969001 від 17.01.2014, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит", яке без згоди позивача уклало договір купівлі-продажу спірного майна, у зв'язку із чим наявні підстави для визнання його недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.14 (суддя Васильченко Т.В.) було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.03.14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.14, з метою забезпечення позову, заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на нерухоме майно - предмет продажу за спірним договором купівлі-продажу, а саме: нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу №3 готелю, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Лугова, 10. Суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить виконання рішення у цій справі та керувався приписами статей 65, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Хрипуна О.О. - головуючого, Власова Ю.Л., Шаптали Є.Ю., постановою від 16.04.14 перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування судами того, позивач є неналежним суб'єктом звернення із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки останній не є стороною оспорюваного правочину та не є власником корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит". При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 2, 12, 66, 67, 101 Господарського процесуального кодексу України, статті 15 Цивільного кодексу України.

На адресу Вищого господарського суду України від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" та залученого ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.14 у якості третьої особи-2 - Публічного акціонерного товариства "Промекономбанк" надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких останні вказали про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просять залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача-1 - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з подачею позову, позивачем на підставі приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, заявлялось клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу №3 готелю, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Лугова, 10, та заборони відповідачеві-1 і іншим особам вчиняти дії з відчуження цього майна. Зазначене клопотання ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.14 було задоволено частково шляхом накладення арешту на спірні нежитлові будівлі. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.14 вказана ухвала залишена без змін. Відповідно до приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, окрім іншого, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії (стаття 67 Господарського процесуального кодексу України). Вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог та повинен бути адекватним предмету спору. У розумінні приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, чи майнових наслідків - заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, забезпеченості збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Забезпечення позову застосовується як гарантія виконання рішення суду про задоволення законних вимог позивача щодо предмету спору. Вжиття заходів забезпечення позову не є засобом захисту будь-яких інтересів та порушених прав позивача, які не стосуються предмету спору. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" та Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Візит" та ТОВ "Рілаєнс", визнання відсутнім у ТОВ "Рілаєнс" права власності на спірне нерухоме майно та скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про право власності № 42969001 від 17.01.14. Відтак, предметом позову є вимоги немайнового характеру, і судом при розгляді такого спору встановлюється відповідність чи невідповідність оспорюваного правочину вимогам законодавства та наявність чи відсутність порушення прав позивача. Визнання недійсним правочину не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки визнаний недійсним судом договір, втрачає силу з дня набрання рішенням законної сили. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій порушено вимоги статті 66 Господарського процесуального кодексу України щодо наявності та обґрунтованості підстав застосування заходів до забезпечення позову, які є обов'язковою умовою їх застосування. З огляду на викладене, твердження скаржника про порушення судами норм процесуального права знайшли своє підтвердження. Відтак, оскаржувані у справі постанова та ухвала підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.14 у справі № 910/1912/14 Господарського суду міста Києва і ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.14 скасувати.

Матеріали справи скерувати до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Дроботова

В. Швець