Ухвала

від 10.04.2014 по справі 2а-12801/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12801/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег-АС" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковчег-АС" (далі - ТОВ "Ковчег-АС") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2012 р. №0000962270.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 27.04.2012 р. №0000962270.

На вказану постанову ДПІ у Голосіївському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем згідно з пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Українська Будівельна Компанія №2», ТОВ «Берніс Продакт», ТОВ «Деал Трейд», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «БК Мастерклас», ТОВ «Сітіінвестбуд», ТОВ «Уютторг» за період з 01.01.2009 р. по 21.12.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.04.2012 р. №49/1-22-70-33098755.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає зарахуванню по сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 2 749 825,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 р. №0000962270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану в розмірі 1 740 706,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 311 400,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення закріплені у ст. 198 Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з:

- з ТОВ «Ольтенія Білд» на підставі договорів субпідряду від 10.06.2010 р. №10/06/10, від 04.10.2010 р. № 4/10/10, від 12.01.2011 р. № 12/01 за якими позивач як підрядник доручав, а контрагент як субпідрядник зобов'язувався виконати власними силами, з матеріалів поставки позивача та власних матеріалів, комплекс будівельних робіт;

- з ТОВ «ДЕАЛ ТРЕЙД» на підставі договору про поставку товарів, укладеному у спрощений спосіб (шляхом обміну документами);

- з ТОВ «Уютторг» на підставі договору про поставку товарів, укладеному у спрощений спосіб (шляхом обміну документами);

- з ТОВ «Сітіінвестбуд» на підставі договору про поставку товарів, укладеному у спрощений спосіб (шляхом обміну документами); договорів будівельного підряду від 16.04.2009 р. №21, від 15.04.2009 р. №20, від 16.02.2009 р. №13 та від 11.02.2009 р. №12, за якими контрагент як підрядник брав на себе зобов'язання своїми силами і засобами якісно та в строки визначені в цьому договорі виконати комплекс будівельних poбiт на об'єкті;

- з ТОВ «Українська Будівельна Компанія №2» на підставі договору субпідряду від 30.06.2011 р. № 37/07, за яким контрагент як підрядник зобов'язувався виконати власними силами, з матеріалів поставки позивача як замовника, комплекс будівельно-монтажних робіт;

- з ТОВ «Берніс Продакт» на підставі договору про поставку товарів, укладеному у спрощений спосіб (шляхом обміну документами).

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується належними первинними документами, які наявні в матеріалах справи: відповідними договорами, додатковими угодами, видатковими та податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, актами передачі-приймання обладнання та матеріалів, розрахунками договірної ціни, довідками про узгодження договірної ціни, довідками про вартість виконаних робіт та витрат, платіжними дорученнями, які містять детальний опис виконаних робіт, характеристики їх кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг.

Оплата таких послуг підтверджена платіжними дорученнями, про що зазначено в акті перевірки.

При цьому, документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ «БК Мастерклас» не подані позивачем до перевірки у зв'язку з їх виїмкою слідчим прокуратури Києво-Святошинського району Київської області згідно протоколу виїмки та огляду від 04.11.2010 р.

Однак, в порушення п. 85.9. ст. 85 Податкового кодексу України, відповідачем проведена перевірка позивача по взаємовідносинам з ТОВ «БК Мастерклас» без витребування копій таких документів, на підставі даних бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. На сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Постановою Голосіївського районного суду від 25.11.2011 р. №1-1457/11 від 25.11.11р., згідно якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєні злочинів, відповідальність за які передбачено ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Згідної вказаної постанови ОСОБА_3 вчинив дії щодо створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема: ТОВ «БК Мастерклас», ТОВ «Сітіінвестбуд», ТОВ «Уютторг».

Разом з тим, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у ТОВ "Ковчег-АС" мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Відповідачем жодним іншим чином не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договорів.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 р. по справі №2а-8269/12/2670 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі №0000012330 від 05.01.2012 р., прийняте на підставі акту перевірки від 21.12.2011 р. №578/123-30-33098755, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ковчег-АС» з питань дотримання правомірності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з платником податків - ТОВ «Українська будівельна компанія №2» за червень та вересень 2011 року.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, в судовому порядку були спростовані доводи податкового органу щодо нікчемності договорів, укладених між ТОВ «Ковчег-АС» та ТОВ «Українська будівельна компанія №2» за червень та вересень 2011 року, а також правомірність формування ТОВ «Ковчег-АС» податкового кредиту з ПДВ у червні та вересні 2011 року, що крім іншого, є також предметом розгляду по даній справі, оскільки перевірка позивача по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Українська будівельна компанія №2» проводилась за період з 01.01.2009 р. по 21.12.2011 р.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, а тому податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 р. №0000962270 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 15.04.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.