Постанова

від 31.03.2014 по справі 910/21330/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. Справа№ 910/21330/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Отрюха Б.В.

при секретарі судового засідання: Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучерявий А.Б. - за довіреністю

від відповідача: Різник О.О. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО" на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. (дата складання рішення 10.12.2013)

по справі №910/21330/13 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО"

про стягнення 42 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО" про стягнення 42 000,00 грн. боргу по орендній платі, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно Договору субнайму транспортного засобу №б/н від 03.01.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі №910/21330/13 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" 42 000,00 грн. основного боргу та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Одночасно в апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Скаржник вказує на те, що він не був повідомлений судом про час та місце судового розгляду, в зв'язку з чим не мав змоги скористатися своїм правом подати письмовий відзив на позов та докази, що спростували б позовні вимоги позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М., поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. у справі №910/21330/13, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.02.2014р.

04.02.2014р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить заборонити державному виконавцю ВДВС Подільського районного управління юстиції у місті Києві та будь-якій іншій посадові особі відділу ДВС Подільського районного управління юстиції у місті Києві ( або будь-якого іншого органу державної виконавчої служби) вживати будь-які заходи щодо примусового виконання по виконанню виконавчого провадження №41431211 по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 23.12.2013р. №910/21330/13 до перегляду рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. по справі №910/21330/13 в апеляційному порядку.

12.02.2014р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО" в апеляційній скарзі, а рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. у справі №910/21330/13 залишити без змін.

Також позивачем 12.02.2014р. було подано клопотання, в якому він просив визнати недопустимими при розгляді апеляційної скарги докази, надані відповідачем разом з апеляційною скаргою.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Ільєнок Т.В.

У судовому засіданні 17.02.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 03.03.2014р.

25.02.2014р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів; від позивача надійшли пояснення по справі, клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р., у зв'язку із участю судді Власова Ю.Л. у черговому засіданні Ради суддів господарських судів України, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Отрюх Б.В.

У судовому засіданні 03.03.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 24.03.2014р.

24.03.2014р. представник відповідача надав клопотання, в якому просить Заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 04.02.2014р. вважати відкликаною та не розглядати в судовому засіданні.

24.03.2014р. представник позивача подав заяву, в якій просить вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО", викладені в апеляційній скарзі задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. у справі №910/21330/13 скасувати.

У судовому засіданні 24.03.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 31.03.2014р.

27.03.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли пояснення по справі, в яких позивач визнав, що редакція договору, наданого відповідачем, є єдино вірною, а докази у вигляді договору наданого позивачем в обґрунтування позовних вимог були помилковими, відповідач перед позивачем заборгованості по договору № б/н від 03.01.2013 не має, в зв'язку з чим просить вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО", викладені в апеляційній скарзі задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. у справі №910/21330/13 скасувати.

У судове засідання 31.03.2014р. з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача також підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. у справі №910/21330/13 скасувати.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 03.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО" (суборендар) був укладений договір субнайму № б/н (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору наймодавець зобов'язується за плату передавати у субкористування наймачеві Екскаватор марки АТЕК 999Е, реєстраційний номер 00035КА, рік випуску 1995р. (№ машини 420, № двигуна 240779) в такому порядку та на наступних умовах:

1.1.1. Екскаватор передається наймачеві наймодавцем у субкористування з екіпажем, який його обслуговує, в робочі дні тижня (крім суботи, неділі та святкових днів), 8 - годинний робочий день, строком у 3 (три) місяці, з 03.01.2013 по 31.03.2013, для користування тільки на території України.

1.1.2. наймодавець надає Екскаватор відповідно до умов цього договору в повністю справному технічному стані. Заправлення паливно-мастильними матеріалами відбувається наймачем (або за його рахунок) у повному обсязі.

На підставі акту прийому-передачі від 03.01.2013 позивач передав, а відповідач прийняв в користування Екскаватор марки АТЕК 999Е, реєстраційний номер 00035КА, рік випуску 1995р. (№ машини 420, № двигуна 240779).

Пунктом 5.2. договору встановлено, що строк договору починає свій перебіг з 03.01.2013 та закінчується 31.03.2013.

Відповідно до акту повернення транспортного засобу від 26.03.2013 відповідач передав, а позивач прийняв Екскаватор марки АТЕК 999Е, реєстраційний номер 00035КА, рік випуску 1995р. (№ машини 420, № двигуна 240779).

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідач здійснив часткову оплату вартості найму сплативши за субкористування 3000 грн., в зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 42 000 грн.

Місцевий господарський суд задовольнив вимоги позивача та виходив з наступного.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.5. договору наймач проводить оплату за користування переданим йому екскаватором наступним чином:

І етап у період з 03.01.2013 по 31.01.2013 - 15 000,00 грн.

ІІ етап у період з 01.02.2013 по 28.02.2013 - 15 000,00 грн.

ІІІ етап у період з 01.03.2013 по 31.03.2013 - 15 000,00 грн.

Згідно з п. 1.6. договору наймач не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту закінчення кожного з етапів, перелічених у п. 1.5. договору, проводить оплату зазначених етапів шляхом перерахування відповідної вартості кожного етапу, на розрахунковий рахунок наймодавця.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд першої інстанції позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 42 000,00 грн. боргу визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що ані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління», ані від господарського суду міста Києва, не отримував жодних поштових відправлень, окрім останнього, що надійшло на адресу відповідача від господарського суду міста Києва 28.12.2013р., а відтак, не мав змоги скористатися своїм правом подати письмовий відзив на позов та докази, що спростували б позовні вимоги позивача, а саме примірник Договору субнайму транспортного засобу №б/н від 03.01.2013р., що наявний у відповідача, який містить іншу редакцію п.1.5. договору.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, пр.26 (а.с.7).

До матеріалів справи долучено докази направлення судом першої інстанції ухвали про порушення провадження у справі №910/21330/13 від 06.11.2103р. на адресу відповідача: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, пр.26, яку повернуто поштовою установою з відміткою «по даній адресі не знаходяться» (а.с.3-6).

Позивачем 22.11.2013 було подано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача (а.с. 59), з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 5, кв. 18.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2013, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 910/21330/13 було відкладено на 05.12.2013.

Судовою колегією встановлено, що направлена судом за вказаною адресою місцезнаходження відповідача ухвала господарського суду міста Києва від 26.11.2013 була отримана відповідачем 28.12.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 70), тобто після прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення.

Отже, розгляд справи судом першої інстанції відбувся за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Згідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника щодо неможливості подання ним суду першої інстанції доказів, що додані до апеляційної скарги, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції приймає надані відповідачем додаткові докази.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в обґрунтування позовних вимог був наданий договір № б/н від 03.01.2013 субнайму транспортного засобу, відповідно до п. 1.5. якого наймач проводить оплату за користування переданим йому за цим Договором Екскаватором наступним чином:

І етап у період з 03.01.2013 по 31.01.2013 - 15 000,00 грн.

ІІ етап у період з 01.02.2013 по 28.02.2013 - 15 000,00 грн.

ІІІ етап у період з 01.03.2013 по 31.03.2013 - 15 000,00 грн.

Позивач вказував на те, що відповідач здійснив часткову оплату за субкористування в розмірі 3000 грн., в зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 42 000 грн.

Відповідачем до апеляційної скарги доданий договір № б/н від 03.01.2013 субнайму транспортного засобу, який містить іншу редакцію п.1.5. договору, а саме наймач провадить оплату за користування переданим йому за цим Договором Екскаватором наступним чином:

- I етап у період з 03.01.2013 по 31.01.2013 - 1 000 (одна тисяча) грн.;

- II етап у період з 01.02.2013 по 28.02.2013 - 1 000 (одна тисяча) грн.;

- III етап у період з 01.03.2013 по 31.03.2013- 1 000 (одна тисяча) грн.

Судовою колегією встановлено, що обидва примірника вказаного договору підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Від проведення судової експертизи щодо дійсності підписів та печаток на цих договорах сторони відмовились.

Позивач в наданих 27.03.2014р. суду апеляційної інстанції письмових поясненнях визнав, що редакція договору, надана відповідачем, є єдино вірною, а докази у вигляді договору наданого позивачем в обґрунтування позовних вимог були помилковими, заборгованості відповідача перед позивачем по договору № б/н від 03.01.2013 не має.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відповідності до умов договору № б/н від 03.01.2013 субнайму транспортного засобу прийняв у користування екскаватор марки АТЕК 999Е, реєстраційний номер 00035 КА, рік випуску 1995р. (№ машини 420, № двигуна 240779), що підтверджується Актом субнайму транспортного засобу №б/н від 03.01.2013р., та повернув його позивачеві, що підтверджується Актом повернення транспортного засобу №б/н від 26.03.2013. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідач здійснив оплату вартості найму сплативши позивачу за субкористування по договору субнайму транспортного засобу від 03.01.2013 3000 грн. ( 2000 грн. - 22.03.2013р., 1000 грн. - 05.04.2013р.), що підтверджується наданими позивачем та відповідачем банківськими виписками по рахунку. Отже, заборгованість за договором у відповідача відсутня, що визнано позивачем.

Враховуючи наведене, з огляду на встановлені обставини справи та зібрані у ній докази, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 42 000 грн. заборгованості є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013 прийняте з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції приймає про справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційній інстанціях покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО" на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. у справі № 910/21330/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. у справі № 910/21330/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" (04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3, код ЄДРПОУ 36335248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТ-ЕКО" (04070 м. Київ, вул. Братська, буд. 5, кв. 18, код ЄДРПОУ 37972790) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/21330/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Т.В. Ільєнок

Б.В. Отрюх