Постанова

від 15.04.2014 по справі 916/3390/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р.Справа № 916/3390/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Бойко Л.І.,

суддів : Величко Т.А., Таран С.В.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Клименко В.Б.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2014р.

у справі № 916/3390/13

за позовом : Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Іріанна"

про стягнення 68463,33грн.

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Іріанна" про стягнення 68463,33грн., в просив стягнути з ТОВ „Іріанна" 68463,33грн., з яких: 27573,35грн. - борг з орендної плати та 40889,98грн. неустойки за неповернення орендованого майна

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.02.2014р. у справі № 916/3390/13 позов задоволено частково. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріанна" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: 27573,35грн. - основного боргу з орендної плати; 31435,79грн. - неустойки, 1483,56грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору. Відмовлено в позові у частині стягнення 9454,19грн. неустойки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Своїм правом прийняти участь у розгляді апеляційної скарги представник відповідача не скористався, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2001р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є позивач Департамент комунальної власності Одеської міської ради згідно рішення Одеської міської ради №273-VІ від 31.01.11. "Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради" та положення "Про департамент комунальної власності Одеської міської ради", яке затверджене рішенням Одеської міської ради №384-VІ від 28.02.11. (надалі орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іріанна" (надалі орендар, відповідач) був укладений договір № 8-176 оренди нежитлового приміщення.

Предметом договору є зобов'язання орендодавця передати, а орендаря прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 156,6 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 20.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди № 8-176 від 10.12.2001р. орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та рішення Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1054-ХХІV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси".

Пунктом 2.2 договору передбачено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить 832,48грн. без урахування ПДВ та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно п. 2.3. договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Додатковими погодженнями до договору сторони погоджували продовження дії договору та збільшували розмір орендної плати. Останнім додатковим погодженням до договору оренди №8-176 від 10.12.01. сторони встановили розмір орендної плати в місяць 9776,02грн. та продовжили строк дії договору до 26.12.11 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.12.2011р. у справі 13/17-4252-2011, яке було підписано 26.12.11, договір оренди нежитлового приміщення № 8-176 від 10.12.2001року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іріанна" розірвано, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю „Іріанна" з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 156,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 20; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріанна" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 104552,85грн., пеню в сумі 7185,75грн.

Зазначене рішення суду не було оскаржене, тому відповідно до ст. 85 ГПК України набрало законної сили 05.01.11.

Як встановлено зазначеним рішенням суду орендну плату стягнуто з відповідача станом на 01.11.11.

Частково задовольняючи позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

За період із 01.11.11. по 05.01.12. (день набрання рішення суду законної сили) відповідач користувався спірним приміщенням, договір оренди був чинним, тому він повинен сплачувати орендну плату за цей період.

Враховуючи зазначене суд обґрунтовано стягнув заборгованість з орендної плати в сумі 27573,35грн., чим задовольнив позовні вимоги в цій частині повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 40889,98грн., з урахуванням вимог ст. 785 ЦК України, то суд першої інстанції зазначив, що неустойка, яка передбачена ч.2 ст. 785 ЦК України, не може розглядатись як компенсація вартості наданих послуг, яка збільшує базу оподаткування податком на додану вартість, а за своєю правовою природою є штрафною санкцією, тому не є об'єктом оподаткування та нарахування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про стягнення з відповідача неустойки в сумі 31435,79 грн. за період 06.01.2012р. по 31.01.2012р. та з 10.02.2012р. по 14.02.2012р., чим задовольнив позовні вимоги про стягнення неустойки частково.

Судова колегія вважає правильними висновки суду про обгрунтованість стягнення неустойки, але те, що виключено період з 14.02.2012р. по 22.02.2012р. вважає помилковим. Виключений період, це період, який надавався відповідачу державним виконавцем Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу №13/17-4252-2011для добровільного виконання рішення суду від 09.12.2011р.

Як вбачається із Акту державного виконавця від 22.02.2012р. спірне приміщення передано Департаменту комунальної власності лише 22.02.2012р., незважаючи на те, що судове рішення про виселення відповідача набрало чинності ще 05.01.2012р., і Товариство повинно було виконати його негайно, але не виконало.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд правильно дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача неустойки і правильно виключив із суми неустойки податок на додану вартість.

Судова колегія погоджується з тим, що неустойка, передбачена ч.2 ст. 785 ЦК України за своєю правовою природою є штрафною санкцією, податком на додану вартість не опадатковується, в зв'язку з чим включена позивачем в суму нарахованої неустойки помилково.

Аналогічної правової позиції з аналогічних спірних правовідносин щодо нарахування ПДВ на штрафні санкції, дотримується і Державна податкова адміністрація України в листі №15098/10/15-0217 від 28.04.11 р. „Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість штрафних санкцій та пені" в листі від 25.07.2001р. №9049/7/16-1277 „Щодо обкладення податком на додану вартість отриманої неустойки"; а також Вищий господарський суд України у постанові від 14.03.13 р. по справі №5017/1355/2012 та в постанові від 21.11.13. у справі 916/763/13.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.11.2011р. по 05.01.2012р, - в сумі 27 573, 35 грн.; в частині стягнення неустойки за період з 06.01.2012р. по 22.02.2012р. - в сумі 37 482,45 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволення вимог, на підставі чого з ТОВ „Іріанна" на користь позивача слід стягнути 1302грн. судового збору та 651 грн. за апеляційної розгляд.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2014р. у справі № 916/3390/13 підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2014р. у справі № 916/3390/13 змінити, виклавши в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Іріанна" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 27573,35грн. - основного боргу з орендної плати, 37482,48грн. - неустойки, 1302грн. - судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ „Іріанна" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за апеляційний розгляд судовий збір у розмірі 651грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 22.04.2014р.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран