Постанова

від 17.04.2014 по справі 911/4434/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 911/4434/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Добролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрорезерв Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.02.14 у справі№ 911/4434/13 Господарського суду Київської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрорезерв Україна" простягнення 1 155 234 грн.

за участю представників сторін від:

позивача : Давідкова К.О. (дов. від 23.12.13),

відповідача : не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги

ВСТАНОВИВ:

27.11.13 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду у справі № 01/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорезерв Україна" про стягнення 577 617 грн. - збитків, 577 617 грн. - штрафних санкцій, 9 876,17 грн. реєстраційного збору і третейських витрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.13, винесеною суддею Бабкіною В.М., у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "БІЛОЦЕРКІВМАЗ відмовлено. Вмотивовуючи ухвалу, суд виходив з обставин порушення встановленого законом мінімального граничного 10-деного терміну повідомлення відповідача про день, час і місце проведення засідання третейського суду, в якому було прийняте рішення. Водночас судом враховано приписи пункту 9 частини першої статті 122 10 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі. При цьому суд керувався приписами статей 39, 50, 57 Закону України "Про третейські суди", статей 122 7 , 122 9 , 122 11 Господарського процесуального кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Авдеєва П.В. - головуючого, Куксова В.В., Яковлєва М.Л., постановою від 06.02.14 перевірену ухвалу місцевого господарського суду скасував, заяву позивача про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду у справі № 01/13 задовольнив. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, апеляційний суд виходив з помилкового ототожнення судом першої інстанції понять "сторони" та особи, які не брали участі у справі". При цьому апеляційним судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрорезерв Україна" за своїм процесуальним статусом є стороною у справі - відповідачем. Водночас апеляційним судом враховані обставини неодноразового повідомлення третейським судом відповідача про розгляд справи № 01/13. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 16, 17, 18 Закону України "Про третейські суди", статей 122 9 , 122 10 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрорезерв Україна" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного у справі скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на неврахування апеляційним судом обставин щодо повідомлення відповідача про день, час і місце проведення засідання третейського суду з порушенням встановленого законом мінімального граничного 10-денного терміну. Водночас скаржник зазначає, що оскільки розгляд справи проводився без участі не повідомленого належним чином відповідача, з огляду на що, третейський суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі. При цьому посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 10, 39, 51, 56 Закону України "Про третейські суди", статті 122 10 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Київській обласній (регіональній) Торгово-промисловій палаті від 11.11.13 у справі № 01/13 задоволено повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорезерв Україна" про стягнення 577 617 грн. збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання договору зберігання; 577 617 грн. штрафних санкцій та 9 876,17 грн. реєстраційного збору і третейських витрат. Відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду. Рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Згідно зі статтею 55 Закону України "Про третейські суди" якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. Статтею 56 зазначеного Закону унормована, що заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Аналогічний перелік підстав, за яких суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа визначений статтею 122 10 Господарського процесуального кодексу України. З правового аналізу вказаних норм убачається, що наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції, установивши відсутність правових підстав, визначених статтею 122 10 Господарського процесуального кодексу України для відмови у задоволенні вказаної заяви, дійшов правомірного висновку про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду у справі № 01/13. При цьому апеляційним судом також враховані обставини щодо неодноразового повідомлення третейським судом відповідача про розгляд справи № 01/13 у зв'язку із неявкою останнього у судові засідання. Довід скаржника про порушення апеляційним судом приписів пункту 9 частини першої статті 122 10 Господарського процесуального кодексу України внаслідок вирішення третейським судом питання про права і обов'язки особи, яка не брала участі у справі, визнається неспроможним з огляду на наступне. Так, відповідно до статті 122 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду мають сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки. Тобто, чине процесуальне законодавство розмежовує поняття "сторони" та "особи, які не брали участі у справі, якщо третейський суд вирішив питання про права та обов'язки таких осіб". У розумінні вищенаведених норм матеріального та процесуального права особа, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та обов'язки - це особа, яка не є стороною третейської угоди та не є правонаступником сторони третейської угоди у розумінні статті 13 Закону України "Про третейські суди". Між тим, рішення третейського суду прийнято щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорезерв Україна", як відповідача, тобто сторони у справі № 01/13. Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк не спростовують установленого апеляційним судом та стосуються переоцінки доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорезерв Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.14 у справі № 911/4434/13 Господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець