Постанова

від 17.04.2014 по справі 5006/33/81/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 5006/33/81/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Добролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.02.14 у справі№ 5006/33/81/2012 Господарського суду Донецької області за скаргою Публічного акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області за позовомПублічного акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" доДержавного підприємства "Макіїввугілля" простягнення 4 831 985,20 грн.

за участю представників сторін від:

відповідача : Черніков О.О. (дов. від 08.01.14)

Представники позивача та ДВС в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рутченківський завод "Гормаш" звернулося з позовом до Державного підприємства "Макіїввугілля" про стягнення 4 831 985,20 грн. заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання № 02-01/1-КР67 від 06.06.08 в частині оплати виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.09.13, ухваленим колегією суддів у складі: Сич Ю.В. - головуючого, Величко Н.В., Осадчої А.М., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з доведеності матеріалами справи порушення відповідачем умов договору в частині оплати виконаних позивачем робіт.

На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.09.13 було видано наказ від 04.10.13 у цій справі.

Публічне акціонерне товариство "Рутченківський завод "Гормаш" звернулося до Господарського суду Донецької області зі скаргою, в якій просило визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу від 04.10.12 у даній справі. Також товариство просило скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 25.11.13 ВП № 40881946 та зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області продовжити вчинення дій з виконання наказу господарського суду від 04.10.12. Обґрунтовуючи скаргу, товариство вказувало на відсутність підстав для зупинення державною виконавчою службою виконавчого провадження з виконання судового наказу у даній справі. Водночас заявник вказував на те, що за виконавчим документом боржником є Державне підприємство "Макіїввугілля", яке не віднесене до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації, з огляду на що, на боржника не розповсюджується положення про мораторій на застосування примусової реалізації майна.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.01.14, прийнятою колегією суддів у складі: Сич Ю.В. - головуючого, Осадчої А.М., Величко Н.В., в задоволенні скарги відмовлено. Вмотивовуючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що за договором роботи з капітального ремонту гірничошахтного обладнання проводились для відокремлених підрозділів Державного підприємства "Макіїввугілля", які внесено до переліку об'єктів державної власності та які підлягають приватизації у 2012-2014 роках. З огляду на що, суд дійшов висновку про правомірність зупинення виконавчого провадження. При цьому суд керувався приписами статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", статей 2, 3, 4, 13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств".

Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Москальової І.В. - головуючого, М'ясищева А.М., Сгара Е.В., постановою від 04.02.14 перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Рутченківський завод "Гормаш" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило ухвалу та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу на дії державного виконавця задовольнити. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на неврахування судами того, що Державне підприємство "Макіїввугілля" є самостійною юридичною особою щодо якої відсутнє рішення про приватизацію. Водночас зазначає, що за укладеним договором зобов'язаною стороною зі сплати грошових коштів за виконані роботи є відповідач, а не його відокремлені підрозділи. При цьому посилається на порушення судами приписів статей 8, 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження", статті 13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств".

На адресу Вищого господарського суду України від Державного підприємства "Макіїввугілля" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому боржник вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 14.01.14 було видано наказ від 04.10.13 у цій справі. Судами також установлено, що 21.11.13 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - державним виконавцем) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу від 04.10.13. Установлено судами і те, що державним виконавцем 25.11.13 на підставі пункту 17 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на строк три роки з моменту завершення приватизації вугледобувного підприємства відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств". Як убачається з матеріалів справи, предметом оскарження є незаконність постанови про зупинення виконавчого провадження від 25.11.13. Відмовляючи у задоволенні скарги заявника, господарські суди попередніх інстанцій виходили з відсутності в діях державного виконавця з виконання наказу у цій справі порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження". Втім, колегія суддів визнає такі висновки судів помилковими з огляду на наступне. Відповідно до статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального Кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Згідно зі статтею 13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є, зокрема, встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Приватизація вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. За частиною 2 статті 16 зазначеного Закону дія норм статей 2 і 13 цього Закону поширюється виключно на вугледобувні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію після набрання чинності цим Законом, та вугледобувні підприємства, приватизовані після набрання чинності цим Законом. Судами установлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.12 № 987 затверджений перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, до якого увійшли окремо виділені структурні підрозділи Державного підприємства "Макіїввугілля", зокрема: Відокремлений підрозділ "Шахта імені В.М. Бажанова", Відокремлений підрозділ "Ордена Трудового Червоного Прапору шахтоуправління імені В.І.Леніна", Технічна одиниця "Шахта "Калинівська-Східна", Відокремлений підрозділ "Шахта "Ясинівська-Глибока", Відокремлений підрозділ "Шахта "Бутівська" та інші. Між тим, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.12 № 987 об'єктами приватизації є, зокрема, окремі структурні підрозділи Державного підприємства "Макіїввугілля", що не охоплюють всього підприємства в цілому. Зважаючи на те, що боржником у даній справі та за виконавчим провадженням з виконання судового наказу від 04.10.13 є саме Державне підприємство "Макіїввугілля", яке не визначене як об'єкт приватизації, виконавча служба не вправі була зупинити виконавче провадження, самостійно оцінюючи правовідносини, що регулюють статус об'єкта приватизації та розповсюдження на нього положення про мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна. При цьому колегією суддів враховується те, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. За таких обставин, оскаржувані ухвала та постанова не відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню з частковим задоволенням скарги на дії державного виконавця. Відтак, доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" частково знайшли своє підтвердження.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.14 у справі № 5006/33/81/2012 Господарського суду Донецької області та ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.01.14 скасувати.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 25.11.2013р. ВП №40881946 з виконання наказу Господарського суду Донецької області № 5006/33/81/2012 від 04.10.13.

Визнати незаконною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 25.11.2013р. ВП №40881946 про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області № 5006/33/81/2012 від 04.10.13.

У решті скарги на дії державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Макіїввугілля" 609 грн. за розгляд апеляційної скарги та 609 грн. за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Донецької області.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець