Постанова

від 17.04.2014 по справі 910/13017/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 910/13017/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Добролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.02.14 у справі№ 910/13017/13 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" простягнення 1 017 838,08 грн.

за участю представників сторін від:

позивача : Дрогомирецька О.Р. (дов. від 28.10.13),

відповідача : не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю "Яблуневий дар" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" про стягнення 1 017 838,08 грн. заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 14.10.11 № 14/10-01 щодо оплати за поставлений позивачем товар. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.13, ухваленим суддею Курдельчук І.Д., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 737 422,84 грн. заборгованості, у решті позову відмовлено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність матеріалами справи обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором від 14.10.11 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару. Відмовляючи у решті позову суд виходив з обставин укладення між сторонами додаткової угоди від 27.05.13 до договору, якою визначено порядок та строки погашення спірної заборгованості, передбачено взаємозалік на суму 280 415,24 грн. та на виконання якої відповідачем сплачено 60 000 грн. При цьому суд керувався приписами статей 525, 526, 610, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Коршун Н.М. - головуючого, Калатай Н.Ф., Пашкіної С.А., постановою від 17.02.14 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на помилковий висновок судів щодо часткової сплати боргу на виконання додаткової угоди, оскільки спірні кошти сплачувались саме за реалізований відповідачем товар за договором. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статті 246 Цивільного кодексу України, статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу Вищого господарського суду України від Товариства з обмежено відповідальністю "Яблуневий дар" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом спору у даній справі є вимоги Товариства з обмежено відповідальністю "Яблуневий дар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" про стягнення 1 017 838,08 грн. заборгованості. Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений позивачем товар за договором від 14.10.11 № 14/10-01. Судами також установлено, що 27.05.13 між сторонами укладено додаткову угоду № б/н до договору, відповідно до якої покупець (відповідач) зобов'язався погасити заборгованість в сумі 1 077 838,08 грн. перед постачальником (позивачем), яка виникла внаслідок невиконання умов договору поставки з оплати поставленого йому товару, відповідно до наступного графіку: 1) 21 тиждень 2013 року - 50 000 грн.; 2) 22 тиждень 2013 року - 130 000 грн.; 3) 23 тиждень 2013 року - 100 000 грн.; 4) 24 тиждень 2013 року - 130 000 грн.; 5) 25 тиждень 2013 року - 130 000 грн.; 6) 26 тиждень 2013 року - 130 000 грн.; 7) 27 тиждень 2013 року - 124 422,84 грн.; 8) 28 тиждень 2013 року - взаємозалік по маркетингу 280 415,24 грн. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач умови вказаної додаткової угоди від 27.05.13 виконав частково, сплативши 60 000 грн., про що свідчать платіжні доручення: від 27.05.13, від 28.05.13, від 14.06.13. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України одною з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить і стаття 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З огляду на установлені обставини справи, визнається правомірним висновок судів про наявність підстав для стягнення з відповідача боргу в сумі 737 422,84 грн., з урахуванням зменшення на суму часткової оплати та узгоджену додатковою угодою суму взаємозаліку. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.14 у справі № 910/13017/13 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.13 у справі № 910/13017/13, зупинене ухвалою Вищого господарського суду України від 01.04.14.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець