Рішення

від 31.01.2007 по справі 33/325-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/325-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.07р.

Справа № 33/325-06

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Харцизький трубний завод”, м. Харцизьк Донецької області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Новомосковський трубний завод”, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про: стягнення 8238 грн.

                                                                                                                                 Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

від позивача: представник Харченко О.С. за довіреністю №1-219 від 22.09.06.

від відповідача: представник Савченко Ю.А. за довіреністю від 17.01.06

в засіданні приймали участь: -

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариства „Харцизький трубний завод” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою  про стягнення з  відкритого акціонерного товариства „Новомосковський трубний завод” 8238 грн. заборгованості  за договором № 896 від 07.10.2004 року щодо поставленої продукції  та судові витрати по справі.

Вимоги позивач мотивує тим, що помилково не вказав 8238 грн. заборгованості  за договором № 896 від 07.10.2004 року щодо поставленої продукції   в позові  по справі № 6/562-06.

Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.

Представник відповідача у відзиві за вих. №1/17/177-42 від 11.01.2007р. проти позову заперечує, мотивуючи тим, що позивачем поставлений неякісний товар та не додержаний порядок досудового врегулювання спору.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши  та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

Встановив:

              27.10.2004р. між відкритим акціонерним товариством „Харцизький трубний завод” (далі позивач) та відкритим акціонерним товариством „Новомосковський трубний завод” (далі відповідач) укладений договір  №896 (далі договір) (а.с.10-12).

Відповідно до умов договору продавець (позивач по справі) зобов'язується поставити флюсову корку флюса марки АН-60, а покупець (відповідач по справі) прийняти та оплатити її вартість.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач  поставив відповідачу товар на суму 8238грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №52298454 (а.с.14) та рахунком №21210 від 19.08.2005р. (а.с.13).

Як вбачається з квитанції про приймання вантажу №52298454 (а.с.14) у вагоні № 66238924 був поставлений шлак для переплавлення. В поясненні від 23.01.2007р. позивач пояснив, що зварювальний флюс, при виготовлені якого застосовується флюсова корка, виробляється на трьох підприємствах України (Запоріжжя, Нікополь, Новомосковськ), тому через обмежене використання флюсової корки, її назва не наведена в алфавітному списку вантажів ЕТСНВ. У зв'язку із цим, у товаротранспортних документах на флюсову корку позивачем зазначена найбільш підходяща назва вантажу з ЕТСНВ –„Шлаки металургійні для переплавлення, не пойменовані в алфавіті”.   В листі від 23.09.2005р. №3961/17 відповідач не заперечує про постачання відповідачем флюсової корки в вагоні №66238924.

Відповідно до п. 5.2 договору строк оплати –протягом 60 календарних днів від дати поставки партії флюсової корки.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України  зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  Відповідач таких доказів суду  не надав.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 8238грн., докази   сплати заборгованості  в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2006р. у справі №6/562-06 з відкритого акціонерного товариства „Новомосковський трубний завод” на користь відкритого акціонерного товариства „Харцизький трубний завод” стягнуто 1824грн. 38коп. основного боргу, 654грн. 92коп. інфляційних, 199грн. 69коп. річних, 749грн. 77коп. пені, 102грн. держмита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 03.11.2006р. у справі №6/562-06  в порядку ст. 89 ГПК України виправлена помилка в рішенні  господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2006р. у справі №6/562-06 та виключено з резолютивної частини рішення  та наказу про примусове стягнення рішення від 23.10.2006р. суму 1824грн. 38коп. основного боргу.

Факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторонни (ст. 35 ГПК України).

Судом не приймається до уваги заперечення відповідача щодо недодержання позивачем досудового врегулювання спору, так як відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/20021  право  особи  (громадянина України,  іноземця,  особи  без громадянства,  юридичної особи) на звернення до суду  за  вирішенням  спору  не  може  бути  обмежене законом,  іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором  досудового  врегулювання  спору  за  волевиявленням суб'єктів  правовідносин  не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Судом також не приймається до уваги заперечення відповідача щодо поставки позивачем неякісного товару, так як не являється предметом розгляду даної справи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47,  35, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Новомосковський трубний завод” (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Сучкова, 115; код 05393139) на користь відкритого акціонерного товариства „Харцизький трубний завод” (86703, м. Харцизьк Донецької області, вул. Патона, 9; код 00191135) 8238 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита, 118 грн.   витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                                            Т.І. Разіна