Постанова

від 20.03.2014 по справі 806/45/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2014 р. м. Житомир справа № 806/45/14

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представників позивача Забавської С.М., Зубрицької Н.В.,

представників відповідача Бех А.М., Лещинського В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр"

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 27.12.2013 року № 0002822201 та № 0002812201,

встановив :

Позивач звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирські області від 27 грудня 2013 року:

- № 0002822201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 171780,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 42945,00 грн.;

- № 0002812201 від 27 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 103473,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4383,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що протягом перевіреного періоду підприємство не допускало порушення Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1335 за №168/704, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; дані інформаційних баз АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП», Податковий блок та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань» не може бути підставою для визнання скоригованого валового доходу завищеним або заниженим; відповідачем порушено п.102.2 ст. 102 Податкового кодексу України та Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010 року.

Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому заперечені на позов (т.1 а.с.152-154).

Проаналізувавши досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з висновків акту від 13 грудня 2010 року № 3890/22-01/00292416 "Про результати позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр", код за ЄДРПОУ 00292416, щодо правильності формування доходів, витрат, податкового кредиту та подальшого визнання податкового зобов'язання з ПДВ з окремими платниками податків за період з 25.07.2010 р. по 31.12.2012 р." (т.1 а.с.14-49), підприємством в порушення:

- "ст.4 п.п.11.2.1 п.11.2 п.4.1. ст.4 ст.11, п.п.11.3.1. п.11.3, ст.11 п.п.11.2.1, п.11.3, ст.11., п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (із змінами та доповненнями)" занижено податок на прибуток за 2010 рік в сумі - 171780 грн., у тому числі по періодах: - 9 міс. 2010 року - 139424 грн.; - 2010 рік (4 кв. 2010 року - 32356 грн.) - 171780 грн.;

- "п.2.1 ст.2, пп. 3.1. п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), п.176.1, п.176.2 ст.176, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст.198 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями)" занижено податок на додану вартість на суму 150480 грн., в тому числі по періодам: - серпень 2010 року - 24123 грн.; - вересень 2010 року - 1636 грн.; - жовтень 2010 року - 21248 грн.; січень 2011 року - 27429 грн.; - лютий 2011 року - 8334 грн.; - березень 2011 року - 50189 грн., липень 2012 року - 17521 грн.

На підставі вказаного акту Житомирською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирські області 27 грудня 2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими Публічному акціонерному товариству "Соколівський кар'єр" збільшено суму грошового зобов'язання:

- № 0002812201 (т.1 а.с.82) - з податку на додану вартість у розмірі 107856,00 грн. (за основним платежем - 103473 грн., за штрафними санкціями - 4383 грн.);

- № 0002822201 (т.1 а.с.83) - з податку на прибуток у розмірі 214725,00 грн. (за основним платежем - 171780 грн., за штрафними санкціями - 42945 грн.).

Суд вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002822201 від 27.12.2013 року.

Відповідно до п. 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п."б" п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач повинен був сплатити податок на прибуток за ІІІ квартал (9 місяців) 2010 року не пізніше 19 листопада 2010 року, а тому, в силу приписів п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, відповідач не мав права самостійно визначити Публічному акціонерному товариству "Соколівський кар'єр" суму грошового зобов'язання в розмірі 139424 грн. в податковому повідомленні-рішенні № 0002822201 від 27.12.2013 року. При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем підстав для такого нарахування, зазначених в п. 102.2 Податкового кодексу України, не вказано.

Як вбачається з акту перевірки від 13 грудня 2010 року № 3890/22-01/00292416, ПАТ "Соколівський кар'єр":

- в порушення п.4.1. ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) завищено валовий дохід по податку на прибуток, задекларованих у рядку 01.1 Декларації «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 375908 грн., в тому числі за 9 міс. 2010 року - 284302 грн., за 2010 рік - 375907 грн. (4 кв.-91906 грн.) через включення до складу валових доходів по правочину з реалізації товарно-матеріальних цінностей ПП «Укрстоун», м.Дрогобич, код 33231008, який не мав реальних наслідків (т.1 а.с.17-21);

- в порушення п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) занижено валовий дохід, задекларований у рядку 01.6 Декларації «Інші доходи» на суму грошових коштів, на суму грошових коштів, отриманих від ПП «Укрстоун» за реалізовану продукцію в сумі 451089 грн., в тому числі 9 міс. 2010 року - 341162грн., за 2010 рік (4 кв.-109927 грн.) - 451089 грн. (т.1 а.с.21-23).

Підставою для таких висновків, як видно з акту перевірки від 13 грудня 2010 року № 3890/22-01/00292416, стало те, що відповідно до даних інформаційних баз даних АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП», Податковий блок та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що використовуються в Житомирській ОДПІ, встановлено, що ПП «Укрстоун» має стан платника 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), кількість працюючих 1 чоловік, основні засоби відсутні, оптова торгівля матеріалами, до Дрогобицької ОДПІ не звітується з 2010 року, діяльність здійснюється поза межами правового поля та правочин по якому не дає реальних наслідків, а саме: неможливість фактичного здійснення ПП «Укрстоун» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

З тих же підстав, відповідно до акту перевірки від 13 грудня 2010 року № 3890/22-01/00292416, відповідач вважає, що ПАТ "Соколівський кар'єр" завищено валові витрати у перевіряємому періоді на 375907 грн. (т.1 а.с.25-28).

В акті перевірки від 13 грудня 2010 року № 3890/22-01/00292416 також зазначено (т.1 а.с.28-29), що на порушення п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), підприємством завищені валові витрати, щодо яких не встановлено пов'язаність з власною господарською діяльністю та які не підтверджені належним чином оформленими документами відповідно до чинного законодавства на суму 236030 грн., в тому числі 9 міс. 2010р. - 216535 грн., 2010 р. (4 кв.-19495 грн.) - 236030 грн. Це стосується віднесення до складу валових витрат вартості гранітних блоків, отриманих ПАТ "Соколівський кар'єр" від ВАТ «Київскиї завод «Граніт» , іпн - 4012392 6534, оскільки відповідно до даних інформаційних баз даних АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП», Податковий блок та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що використовуються в Житомирській ОДПІ, встановлено, що «ВАТ «Київскиї завод «Граніт» перевіряємому періоді не декларує проведену операцію по реалізації блоків гранітних ПАТ "Соколівський кар'єр"; ПАТ "Соколівський кар'єр" до перевірки не надано сертифікати якості на отриману продукцію та сертифікати походження продукції, документи, які підтверджують радіологічний стан блоків гранітних та належним чином оформлені товарно-транспортні накладні.

Судом встановлено, що між ПАТ "Соколівський кар'єр" та ПП «Укрстоун» був укладений Договір купівлі-продажу №25/1-02 від 25.02.2010 року (т.1 а.с.115-116), на виконання якого позивач реалізував гранітну продукцію ПП «Укрстоун» на суму з ПДВ 451090,22 грн., що підтверджується накладними №75 від 06.08.2010 р. на загальну суму 227854,40 грн. (у тому числі ПДВ 37975,73 грн.), №80 від 03.09.2010 р. на загальну суму 113308,32 грн. (у тому числі ПДВ 18884,72 грн.), №93 від 01.10 2010 р. на загальну суму 109927,50 грн. (у тому числі ПДВ 18321,25 грн.) (т.1 а.с.124-125), відповідними довіреностями від 06.08.2010 р., 31.08.2010 р., 01.10.2010 р. (т.1 а.с.119-123).

Відповідно до договору 4/5-11 від 01.06.2010 року (т.2 а.с.62-63) ВАТ «Київский завод «Граніт» реалізував ПАТ "Соколівський кар'єр" блоки гранітні на загальну суму з ПДВ 289933,86 грн., що підтверджується видатковими накладними та накладними № 309 від 01.07.2010 року на суму 29673,84 грн., № 357 від 14.07.2010 року на суму 49973,10 грн., № 359 від 15.07.2010 року на суму 14469,00 грн., № 426 від 21.08.2010 року на суму 26993,80 грн., № 467 від 26.08.2010 року на суму 24229,07 грн., № 486 від 03.09.2010 року на суму 23300,98 грн., № 492 від 09.09.2010 року на суму 31664,87 грн., № 509 від 13.09.2010 року на суму 30042,97 грн., № 541 від 29.09.2010 року на суму 28896,97 грн., № 592 від 13.10.2010 року на суму 23396,36 грн., № 651 від 02.11.2010 року на суму 7292,90 грн. (т.1 а.с.84-105), податковими накладними (т.1 а.с.106-114), журналом видачі довіреностей (т.1 а.с.141-146).

Факт здійснення розрахунків між ПАТ "Соколівський кар'єр" та ПП «Укрстоун», ВАТ «Київский завод «Граніт» сторонами не заперечується.

Первинні документи, надані позивачем відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено невідповідності вказаних документів, що підтверджують реальність здійснення реалізації гранітної продукції та отримання гранітних блоків позивачем, вимогам законодавства.

Суд також звертає увагу, що податкове законодавство не ставить в залежність: - добросовісність платника податку, в даному випадку позивача по справі, від можливого невиконання податкових обов'язків його контрагентом; - право платника податків на формування валових доходів та витрат від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, сертифікатів якості на отриману продукцію та сертифікатів походження продукції, документів, які підтверджують радіологічний стан блоків гранітних, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та доходів.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2013 року №742/11/13/11 проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

При цьому зазначено, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В ході перевірки податковим органом не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено наміру отримати за вищевказаними договорами поставки інший результат, ніж продаж та придбання товару. Досліджуючи приєднані до справи документи, суд відзначає, що надані документи не містять жодних сумнівів щодо реальності здійснення господарських операції. При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач до суду не подав, а лише відсутність товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості на отриману продукцію та сертифікатів походження продукції, документів, які підтверджують радіологічний стан блоків гранітних, на думку суду не може свідчити про нереальність господарських операцій, при умові недоведеності фіктивності інших первинних документів.

Таким чином суд вважає, що позивачем правомірно, у відповідності Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР були сформовані валові доходи та витрати по господарським операціям з ПП «Укрстоун» і ВАТ «Київский завод «Граніт», а тому податкове повідомлення-рішення № 0002822201 від 27.12.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0002812201 від 27 грудня 2013 року, то суд звертає увагу на те, що цим рішенням збільшено ПАТ "Соколівський кар'єр" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 103473,00 гривні у зв'язку із заниженням податок на додану вартість за січень 2011 року в сумі 27429 грн., за лютий 2011 року - 8334 грн., за березень 2011 року - 50189 грн., за липень 2012 року - 17521 грн.

Як вбачається з акту від 13 грудня 2010 року № 3890/22-01/00292416 (т.1 а.с. 41), ПАТ "Соколівський кар'єр", в порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму податку 53284 грн., в тому числі липень 2012 р. - 17521 грн., січень 2011 р. - 27429 грн., лютий 2011 р. - 8334,0 грн., з вартості придбаних товарів від постачальників по невірно оформлених податкових накладних, а саме відсутня печатка підприємства постачальника, не розшифровано код товару, перелік яких зазначений на сторінки 29 акту перевірки.

В судовому засіданні представниками позивача були надані оригінали податкових накладних, зазначених на сторінки 29 акту перевірки, які оформлені відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідачем доказів на підтвердження того, що під час перевірки ПАТ "Соколівський кар'єр" перевіряючим надавались інші податкові накладні ніж в судовому засіданні, суду не надано, а тому позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 53284 грн.

В акті від 13 грудня 2010 року № 3890/22-01/00292416 (т.1 а.с.37) зазначено, що в порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), позивачем занижено база оподаткування по р.1 Декларації з ПДВ "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%" на суму 50189 грн. за березень 2011 року.

У зв'язку з тим, що в акті відсутні обґрунтування даної суми, з 1 січня 2011 року, відповідно до підпункту 1) пункту 2 Розділу ХІХ Податкового кодексу України, Закон України «Про податок на додану вартість» втратив чинність, суд вважає безпідставним висновок відповідача про те, що ПАТ "Соколівський кар'єр", в порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість за березень 2011 року на суму 50189 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0002812201 від 27.12.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 27.12.2013 року № 0002822201 та № 0002812201.

Присудити Публічному акціонерному товариству "Соколівський кар'єр" понесені ним судові витрати у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 25 березня 2014 р.