Ухвала
від 27.05.2014 по справі 806/45/14
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"27" травня 2014 р. Справа № 806/45/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кратюк А. О. ,

за участю сторін:

представників позивача Зубрицької Н.В., Забавської С.М.,

представника відповідача Мезенцева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" березня 2014 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Соколівський кар'єр" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирські області від 27 грудня 2013 року № 0002822201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 171780,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 42945,00 грн. та № 0002812201 від 27 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 103473,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4383,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що податкові накладні, на підставі яких суми сплаченого податку включені до податкового кредиту відповідають встановленим вимогам. Формування валових витрат та валового доходу здійснене на підставі господарських операцій, які оформлені належними первинними документами. Також зазначає, що дані автоматичних баз податкової не можуть слугувати підставою для визначення податкових зобов'язань.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 27.12.2013 року № 0002822201 та № 0002812201.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Просили відмовити в задоволенні. Вважають, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що уповноваженими особами Житомирської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Соколівський кар'єр" щодо правильності формування доходів , витрат, податкового кредиту та подальшого визначення податкового зобов2язання з ПДВ з окремими платниками податків за період з 25.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 3890/22-01/00292416 від 13.12.2013 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем допущення порушення:

- "ст.4 п.п.11.2.1 п.11.2 п.4.1. ст.4 ст.11, п.п.11.3.1. п.11.3, ст.11 п.п.11.2.1, п.11.3, ст.11., п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (із змінами та доповненнями)" занижено податок на прибуток за 2010 рік в сумі - 171780 грн., у тому числі по періодах: - 9 міс. 2010 року - 139424 грн.; - 2010 рік (4 кв. 2010 року - 32356 грн.) - 171780 грн.;

- п.2.1 ст.2, пп. 3.1. п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), п.176.1, п.176.2 ст.176, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст.198 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями)" занижено податок на додану вартість на суму 150480 грн., в тому числі по періодам: - серпень 2010 року - 24123 грн.; - вересень 2010 року - 1636 грн.; - жовтень 2010 року - 21248 грн.; січень 2011 року - 27429 грн.; - лютий 2011 року - 8334 грн.; - березень 2011 року - 50189 грн., липень 2012 року - 17521 грн.

Підставою для вказаних висновків стало те, що відповідно до даних інформаційних баз даних АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП», Податковий блок та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» контрагент позивача ПП «Укрстоун» має стан платника 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), кількість працюючих 1 чоловік, основні засоби відсутні, не звітується з 2010 року. Отже, господарські операції фактично не здійснювалися. Податкове зобов'язання з податку на додану вартість збільшено з підстави включення до податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не відповідають встановленим вимогам, а саме відсутня печатка підприємства постачальника, не розшифровано код товару

27.12.2013 року Житомирською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими Публічному акціонерному товариству "Соколівський кар'єр" збільшено суму грошового зобов'язання:

- № 0002812201 - з податку на додану вартість у розмірі 107856,00 грн. (за основним платежем - 103473 грн., за штрафними санкціями - 4383 грн.);

- № 0002822201 - з податку на прибуток у розмірі 214725,00 грн. (за основним платежем - 171780 грн., за штрафними санкціями - 42945 грн.).

Колегія суддів погоджується з протиправність податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

У відповідності до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Стаття 4.1.6. Закону передбачає, що до валових доходів відносяться суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі -Закон), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проте, п. 5.10 ст. 5 Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Суд встановив, що ПАТ «Соколівський кар'єр» реалізував гранітну продукцію ПП «Укрстоун» на підставі Договору купівлі - продажу №25/1-02 від 25.02.2010 року.

Факт реалізації гранітної продукції підтверджується накладними:

№75 від 06.08.2010 р. на загальну суму 227854,40 грн. (у тому числі ПДВ 37975,73 грн.),

№80 від 03.09.2010 р. на загальну суму 113308,32 грн. (у тому числі ПДВ 18884,72 грн.),

№93 від 01.10 2010 р. на загальну суму 109927,50 грн. (у тому числі ПДВ 18321,25 грн.).

Відпуск вказаної продукції здійснено за довіреностями від 06.08.2010 р., 31.08.2010 р., 01.10.2010р. (первинні документи надані суду). Транспортування вантажу здійснювалося покупцем самовивозом, а тому товаротранспортні накладні не виписувалися. Транспортування підтверджується подорожніми листами.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що отримані кошти від ПП "Укрстоун" за реалізований товар помилково визначений відповідачем як безповоротна фінансова допомога.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищені валові витрати на суму 611938,00 грн. за 2010 рік.

Сума 611938,00 грн. складається із витрат понесених Позивачем на придбання гранітних блоків у ВАТ «Київський завод «Граніт» на суму 236030,00 грн. і доходів отриманих від ПП «Укрстоун» за реалізовану продукцію в сумі 375908,00 грн.

Відповідно до договору 4/5-11 від 01.06.2010 року (т.2 а.с.62-63) ВАТ «Київський завод «Граніт» реалізував ПАТ "Соколівський кар'єр" блоки гранітні на загальну суму з ПДВ 289933,86 грн., що підтверджується видатковими накладними та накладними № 309 від 01.07.2010 року на суму 29673,84 грн., № 357 від 14.07.2010 року на суму 49973,10 грн., № 359 від 15.07.2010 року на суму 14469,00 грн., № 426 від 21.08.2010 року на суму 26993,80 грн., № 467 від 26.08.2010 року на суму 24229,07 грн., № 486 від 03.09.2010 року на суму 23300,98 грн., № 492 від 09.09.2010 року на суму 31664,87 грн., № 509 від 13.09.2010 року на суму 30042,97 грн., № 541 від 29.09.2010 року на суму 28896,97 грн., № 592 від 13.10.2010 року на суму 23396,36 грн., № 651 від 02.11.2010 року на суму 7292,90 грн., податковими накладними, журналом видачі довіреностей.

Факт здійснення розрахунків між ПАТ "Соколівський кар'єр" та ВАТ «Київський завод «Граніт» сторонами не заперечується.

В бухгалтерському обліку оприбуткування гранітних блоків відображено на рах. 201 (сировина і матеріали).

Перевезення гранітних блоків підтверджується договором з приватним підприємцем ОСОБА_6 №4 від 25.01.2010 р. та актами виконаних робіт від 08.07.2010р. на 2220 грн., від 14.07.2010 р. на 2250,0 грн., , від 09.09.2010 р. на 4200,0 грн., від 21.09.2010 р. на 4200,0 грн., від , 08.10.2010 р. на 4200,0 грн., від 22.10.2010 р. на 4200,0 грн.. Також договором від 01.07.2010 р. з приватним підприємством «Гордій граніт» та актом виконаних робіт від 06.07.2010 на 4200,0 грн. та податкову накладну №06/07 від 06.07.2010 р., а також актом виконаних робіт від 07.07.2010 р. на 4200,0 грн. та податкову накладну №07/07 від 07.07.2010 року.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що кожна господарська операція оформлена належним чином відповідними первинними документами.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що віднесення суми сплаченої за товар до валових витрат є правомірним.

Відповідно до п.7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом вищевстановлено реальність здійснених господарських операцій з ВАТ "Київський завод "Граніт". Товари поставлені ВАТ "Київський завод "Граніт" призначені для використання у власній господарській діяльності підприємства і були використані в оподатковуваних операціях та в межах власної господарській діяльності.

Кожна господарська операція поставки товару оформлена податковою накладною.

Також актом перевірки встановлено, що віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму податку 53284 грн., в тому числі липень 2012 р. - 17521 грн., січень 2011 р. - 27429 грн., лютий 2011 р. - 8334,0 грн., з вартості придбаних товарів від постачальників по невірно оформлених податкових накладних, а саме відсутня печатка підприємства постачальника, не розшифровано код товару, перелік яких зазначений на сторінки 29 акту перевірки.

Проте даний висновок не підтвердився дослідженими в судовому засіданні податковим накладними, форма і зміст яких відповідає ст. .201 ПК України.

В акті перевірки (т. 1 а.с.37) зазначено, що в порушення п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), позивачем занижено база оподаткування по р.1 Декларації з ПДВ "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%" на суму 50189 грн. за березень 2011 року.

Суд зазначає, що в адмініструванні податку на додану вартість існує Форма додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до податкової декларації з ПДВ затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.11.201 1 N 1492 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість". При допущенні помилки, то у формі додатку 5 були б в автоматичному режимі встановлені розбіжності з відповідними контрагентами. А таких розбіжностей перевіряючи ми не встановлено, що і підтверджує правильність визначення податкових зобов'язань позивачем за березень місяць 2011 року.

Також правильність визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за березень місяць 2011 року підтверджено і відповідачем в акті перевірки.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків викладених в акті перевірки, а відтак й протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" березня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "29" травня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Соколівський кар"єр" вул. Гранітна,16, м.Житомир, 10031

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2, м.Житомир,10014

- ,

СудЖитомирський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.05.2014
Оприлюднено02.06.2014
Номер документу38965094
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —806/45/14

Ухвала від 04.10.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 02.10.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 27.05.2014

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Іваненко Т.В.

Ухвала від 07.05.2014

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Іваненко Т.В.

Ухвала від 07.05.2014

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Іваненко Т.В.

Постанова від 20.03.2014

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Семенюк Микола Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні