Постанова

від 15.04.2014 по справі 914/741/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа № 914/741/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді Бонк Т.Б.

суддів: Бойко С.М.

Мирутенко О.Л.

при секретарі судових засідань Борщ І.

за участю представників:

від позивача - Чиж С. М. (директор), Варламов О.В. (представник за довіреністю)

від відповідача (апелянта) - Церковний Є.В. (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Корпорації "Енергоресурс - інвест" № 263 від 30 квітня 2013 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 16.04.2013 року, (суддя Синчук М.М.)

у справі за № 914/741/13-г

за позовом ТзОВ "Міжгалузеве територіально-виробниче об'єднання "Комплекс", м.Львів,

до відповідача Корпорація "Енергоресурс - інвест", м.Львів,

про спонукання до вчинення дій та стягнення заборгованості в розмірі 229 129,0 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 16.04.2013 року у справі за № 914/741/13-г позов задоволено частково. Зобов'язано Корпорацію "Енергоресурс-Інвест" підписати Акти приймання-виконання будівельних робіт №1, №2 за Договором субпідряду №02-5/11 НН від 05.05.2011р. на загальну суму 504 439,24 грн. Стягнуто з Корпорації "Енергоресурс-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве територіально-виробниче об'єднання "Комплекс" 194 439,24 грн. основної заборгованості (з врахуванням інфляційних втрат у розмірі - 194,44 грн.), 4 940,67 грн. - 3% річних, 14 582,94 грн. - пені. В частині стягнення з відповідача 15 417,06 грн. - пені та 13,53 грн. - 3% річних відмовлено. Стягнуто з Корпорації "Енергоресурс-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве територіально-виробниче об'єднання "Комплекс" 5 427,56 грн. судового збору.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач виконав обумовлені договором субпідряду роботи, в результаті чого були складені відповідні акти виконаних робіт. Відповідач дані акти не підписав, мотивуючи це певними технічними розбіжностями у наданих документах, однак частково оплатив виконані роботи. Акти виконаних робіт були підписані генеральним замовником без зауважень. У звязку із здійсненим перерахунком у стягненні частини пені та 3% річних було відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник просить рішення господарського суду Львівської області скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити мотивуючи це тим, що всупереч умовам договору та чинному законодавству позивач приступив до виконання робіт без належного погодження обємів робіт із відповідачем. Вважає, що складені позивачем дефектні акти, які не підписані відповідачем, не можуть бути прийняті як доказ погодження обємів робіт. Натомість відповідачем були проведені власні розрахунки із позивачем за виконані роботи, які були реально замовлені ним. Зазначає, що надання позивачем лише копій актів виконаних робіт після винесення оскаржуваного рішення суду унеможливлює прийняття робіт та здійснення оплати.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі мотивуючи це тим, що позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі, претензій щодо якості виконаних робіт не надходило, а відповідно до п. 10.11 угоди відповідач несе відповідальність за несвоєчасне прийняття якісно виконаних робіт. Вважає, що відповідач порушує умови договору та безпідставно відмовляється оплачувати виконані роботи.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено Договір субпідряду №02-5/11 НН від 05.05.2011 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору генпідрядник (відповідач у справі) доручає, а субпідрядник (позивач у справі) в межах твердої договірної ціни зобов'язується власними і залученими силами виконати і здати генпідряднику відповідно до календарного плану виконання робіт будівельно-монтажні роботи з модернізації систем водопостачання та водовідведення, заміну аварійного та технічного зношеного устаткування на ВНС та КНС м. Новоград-Волинського на сучасне енергозберігаюче обладнання.

Як вбачачається з матеріалів справи, замовником вищезаначених робіт є "Новоград-Волинське ВУВКГ".

Згідно п. 1.2. Договору - характер робіт - модернізація.

Відповідно до п. 1.3. Договору генпідрядник доручає, а субпідрядник виконує на свій ризик передбачені замовленням роботи, здає їх в обумовлені строки генпідряднику, а генпідрядник приймає об'єкт і здійснює своєчасне і повне фінансування прийнятих робіт.

Згідно п. п. 2.1., 2.2. Договору ціна договору становить 600 000,00 грн. з ПДВ. Договірна ціна може підлягати коригуванню в сторону зменшення її вартості.

У відповідності до п. 3.1. Договору строки виконання робіт встановлюються даним Договором, визначаються датою їх початку та закінчення, згідно календарного плану виконання робіт, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору генпідрядник здійснює оплату за виконані роботи на підставі актів (форма КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника в строк не пізніше 26-го числа звітного місяця. Уповноважений представник генпідрядника протягом трьох робочих днів перевіряє виконання робіт згідно з представленим актом і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. На вимогу генпідрядника субпідрядник надає для перевірки накладні (або їх реєстр) на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати. Оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно за фактично виконані роботи відповідно до підписаних Актів приймання-передачі виконаних робіт (форма-КБ-2) та довідок про вартість робіт (форма-КБ-3), протягом 10 робочих днів після підписання відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов Договору відповідачем було перераховано позивачу кошти в сумі 310 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.7. Договору кінцеві розрахунки здійснюються генпідрядником на підставі загального акта приймання-передачі виконаних робіт та довідки про вартість робіт протягом 10 робочих днів після підписання такого акта приймання-передачі виконаних робіт, з урахуванням витрат послуг генпідрядника, що складає 1% від ціни Договору.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи на суму 504 439,24 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за 2012 р. (Том 1 а/с 21)

Позивач звертався до відповідача з проханням розглянути та підписати Акти виконаних робіт №1 (Том 1 а/с 25) та №2 (Том 2 а/с 104).

Як вбачається із доданих до матеріалів справи, Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 та Акту приймання виконаних будівельних робіт №2, всі об'єми виконаних позивачем робіт та їх вартість перевірені, погоджені та прийняті генеральним замовником робіт - "Новоград-Волинським ВУВКГ", про що свідчить печатка підприємства та підпис представника КП "Новоград-Волинським ВУВКГ" на Актах виконаних робіт. Крім того, як зазначено в актах виконаних робіт, замовник зауважень до об'ємів виконаних субпідрядником робіт відповідно до проекту немає, до якості виконаних субпідрядником монтажних робіт - немає, до розрахунку вартості виконаних субпідрядником та відповідності до дефектних актів і ДБН - немає.

Листом №15 від 23.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з проханням провести оплату заборгованості за виконані позивачем роботи.

Листами від 15.05.2012 р., від 26.07.2012 р. та від 17.08.2012 р. відповідач відмовився підписати акти виконаних робіт, мотивуючи це технічними розбіжностями в документах, а саме:

- Відповідач повідомив, що згідно ДБН Д1.1-2-99 Г1 примітка 4, застосування підвищуючи коефіцієнтів обґрунтовується проектно-кошторисною документацією, однак позивач в судовому засіданні надав копії Дефектних актів та зазначив, що підвищуючий коефіцієнт К=1.2 був застосований і врахований на основі поданих дефектних актів, які були перевірені, узгоджені і затверджені замовником - КП "Новоград-Волинським ВУВКГ", як розпорядником коштів.

- Відповідач повідомив, що згідно ДБН Д2.2-2-46-99 збірник 46 п. 1.1.25 коеф. 1,15 і 1,25 застосовують при зведенні нових конструктивних елементів і будинках і спорудах, що реконструюються, а до конструктивних елементів відносяться фундамент та підвальні приміщення, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші та балкони, конструкції даху, покрівля, таким чином зазначені коефіцієнти не можуть застосовуватись.

- Відповідач повідомив, що відсутні документальні підтвердження про закінчення пусконалагоджувальних робіт, а також відсутні акти закінчення пусконалагоджувальних робіт і відсутня режимна робота устаткування і засобів управління та автоматики.

20.12.2012р. позивач звернувся до відповідача, в порядку досудового врегулювання спору, із претензією з проханням підписати акти виконаних робіт та погасити заборгованість в розмірі 194 439,24 грн. Однак відповідачем таку претензію залишено без належного реагування.

Станом на момент розгляду спору в апеляційному порядку в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили сплату відповідачем вище вказаної заборгованості.

Як встановлено матеріалами справи, між сторонами у справі укладено Договір субпідряду №02-5/11 НН від 05.05.2011р.

У судовому засідання представник відповідача зазначив, що даний Договір субпідряду між сторонами слід вважати неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо всіх істотни умов Договору.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що дійсність даного Договору була предметом розгляду іншої справи № 914/1361/13, де господарський суд Львівської області, розглянувши спір Корпорації «Енергоресурс-інвест» до ТОВ «Міжгалузеве територіально-виробниче обєднання «Комплекс» про визнання договору недійсним по суті, у своєму рішенні від 27.05.2013 року відмовив у завдоленні позову. Таке рішення було залишене без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2013 року.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Згідно укладеного Договору (п.5.1.1) в обовязки генпідрядника входило надання проектної та дозвільної документації на право виконання робіт.

Згідно ч.2 ст. 319 ГК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 3.3.2. Наказу державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року N 174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)» договірна ціна на будівництво об'єкту формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником і є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано позивачу проектну документацію у відповідності до умов договору, в процесі господарської співпраці сторін було складено Дефектні акти, які були перевірені, узгоджені - Корпорацією "Енергоресурс-Інвест" і затверджені генеральним замовником - КП "Новоград-Волинським ВУВКГ" як розпорядником коштів.

У відповідності до Листа державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України з питань житлово-комунального господарства від 24.02.2005 №7/8-134, №4/3-260 "Щодо складу проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонтів на всіх стадіях їх здійснення" виходячи з технічної та технологічної складності капітальних та поточних ремонтів об'єктів житла, соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, за узгодженням сторін склад і зміст розділів проектно-кошторисної документації може зменшуватись. При цьому в обов'язковому порядку розробляються документи, за якими визначаються фізичні обсяги робіт (дефектний акт із зазначенням умов виконання робіт) та кошторисна документація.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано заперечень до виконаних позивачем робіт та в установленому порядку не було заявлено про їх недоліки. При розгляді актів виконаних робіт у відповідача виникли заперечення щодо застосування кошторисних норм, а тому з цих підстав акти виконаних робіт були повернуті позивачу без підпису (а.с.28 Т.2).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року за клопотанням відповідача у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Висновком Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз № 8030-8031 (а.с. 36-45 Т.4) встановлено, що обєми робіт, вказані в Актах приймання - виконання будівельних робіт № 1, № 2 в основному відповідають обємам робіт, передбачених Договором субпідряду №02-5/11 НН від 05.05.2011 року; фактично виконані ТОВ «Міжгалузеве територіально-виробниче обєднання «Комплекс» (згідно Договору субпідряду № 02-5/11 НН від 05.05.2011 року) обєми виконаних робіт відповідають обємам робіт, вказаних у актах приймання - виконання будівельних робіт № 1 та № 2 за 2012 рік; вартість виконаних будівельно-монтажних робіт - 504 439,24 грн. з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач виконав роботи на суму 504 439, 24 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат/ за 2012 р. (Том 1 а/с 21).

Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (Постанова Вищого господарського суду України від 11.05.2012 року № 21/5005/14068/2011).

Відтак, за даних обставин відповідач як генпідрядник не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором субпідряду.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 194 439,24 грн. заборгованості, з урахуванням інфляційних втрат в розмірі - 194,44 грн., є обґрунтованими, доведеними зібраними по справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.10.11. Договору генпідрядник несе відповідальність за несвоєчасну оплату прийнятих робіт, несвоєчасне приймання якісно виконаних робіт.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною шостою статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 10.5. Договору за порушення терміну оплати робіт, генпідряднику сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від вартості заборгованості за кожний день прострочення. Загальна сума пені не повинна перевищувати 5 відсотків від вартості договору.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (Постанова Верховного суду України від 7 листопада 2011 року).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд, перевіривши здійснений перерахунок розміру пені судом першої інстанції, враховуючи відсутність заперечень щодо такого перерахунку від представників сторін, дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення пені у сумі 14 582,94 грн. та про відмову у стягненні решти пені.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд, перевіривши здійснений господарським судом першої інстанції перерахунок розміру 3% річних, враховуючи відсутність заперечень щодо такого перерахунку від представників сторін, дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 14 582,94 грн. та про відмову у стягненні решти суми 3% річних.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору залишаються на скаржнику відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

рішення господарського суду господарського суду Львівської області від 16.04.2013 року у справі за № 914/741/13-г - залишити без змін, апеляційну скаргу Корпорації "Енергоресурс - інвест" № 263 від 30 квітня 2013 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Повний текст постанови складено 22.04.2014 року.

Головуючий -суддя: Т. Б. Бонк

Судді: С.М. Бойко

О.Л. Мирутенко