Постанова

від 10.04.2014 по справі 820/2525/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 р. № 820/2525/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,

за участю представника відповідача - Бондар Д.О. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.09.2013 року № 0001032201 та № 0001022201.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000", ідентифікаційний код юридичної особи 30990063, зареєстровано як юридична особа 27.06.2000 року, узято на облік в органах державної податкової служби 04.07.2000 року за № 64844, зареєстровано як платник податку на додану вартість 07.07.2000 року (а.с. 82-86).

Фахівцями державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Тайфун-2000" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Світ Олії" за березень - травень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 499/20-30-22-01/30990063 від 10.09.2013 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 515373 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість в загальній сумі 490831 грн. (а.с. 18-40).

Висновок про порушення позивачем норм Податкового кодексу України ґрунтується на підставі відсутності факту реального вчинення ТОВ "Тайфун-2000" господарських відносин з ТОВ "Світ Олії" за березень - травень 2012 року.

Зазначений висновок зроблений відповідачем у зв'язку з отриманням акту ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.06.2013 року № 170/22-409/34429449 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Світ Олії" (код ЄДРПОУ 34429449) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року", який в свою чергу складено на підставі акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 11.09.2012 року № 4547/7/22-404 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Вікойл" (код 31134995) з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ПП "Євротерм-Харків" (код 31150748) у березні - квітні 2012 року; з ФОП ОСОБА_2 (НОМЕР_3) у березні - травні 2012 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів.

Не погодившись з висновками акту перевірки, листом за вих. № 223 від 13.09.2013 року позивач звернувся до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області із запереченнями до акту перевірки (а.с. 41-43).

За результатами розгляду заперечення, листом за вих. № 3367/10/20-30-22-01-22 від 20.09.2013 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області повідомила позивача, що порушення, виявлені в ході перевірки залишаються без змін, такі, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 44, 45).

На підставі висновків акту перевірки № 499/20-30-22-01/30990063 від 10.09.2013 року, органом Міндоходів винесено податкові повідомлення-рішення від 25.09.2013 року № 0001022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 773059,50 грн., з яких: основний платіж - 515373 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 257686,50 грн., № 0001032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 736246,50 грн., з яких: основний платіж - 490831 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 245415,50 грн. (а.с. 10, 11).

Листом від 03.10.2013 року за вих. № 243 позивач звернувся до ГУ Міндоходів у Харківській області зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 25.09.2013 року № 0001022201, № 0001032201 (а.с. 46-49).

Рішенням про результати розгляду скарги від 26.11.2013 року за вих. № 3838/10/20-40-10-04-17 ГУ Міндоходів у Харківській області податкові повідомлення-рішення від 25.09.2013 року № 0001022201, № 0001032201 залишені без змін, а скарга ТОВ "Тайфун-2000" - без задоволення (а.с. 50, 51).

Листом від 06.12.2013 року за вих. № 294 позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України з повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення від 25.09.2013 року № 0001022201, № 0001032201 (а.с. 52-56).

Рішенням про результати розгляду скарги від 04.02.2014 року за вих. № 2014/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України повідомило позивача, що податкові повідомлення-рішення від 25.09.2013 року № 0001022201, № 0001032201 не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному чинним законодавством України (а.с. 57-60).

З висновками органу доходів і зборів, викладеними в акті перевірки № 499/20-30-22-01/30990063 від 10.09.2013 року, суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до пункту 138.2 статті 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "Тайфун-2000" (Покупець) та ТОВ "Світ Олії" (Постачальник) укладено договір поставки № 32 від 23.02.2011 року (а.с. 96-100).

Відповідно до умов договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору олію соняшникову (рафіновану та дезодоровану) (далі - Товар) за ціною, у кількості та в строк, зазначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

15.08.2012 року ТОВ "Тайфун-2000" та ТОВ "Світ Олії" укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 32 від 23.02.2011 року, відповідно до якої, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012 року, але не раніше моменту повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору (а.с. 101).

Факт виконання умов договору поставки підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими та видатковими накладними. Доставка товару зі складу здійснювалась Постачальником, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (а.с. 104-113, 115-130).

Оплата за товар здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовому рахунку ТОВ "Тайфун-2000" (а.с. 131-148).

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини між ТОВ "Тайфун-2000" та ТОВ "Світ Олії" оформлені належним чином, та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Суд, дослідивши договір, укладений між позивачем та ТОВ "Світ Олії", вважає, що його укладено відповідно до вимог діючого законодавства та вони відповідають вимогам частини 1 статті 205, частини 2 статті 207, частини 1 статті 208, частини 1 статті 638, частини 3 статті 639 ЦК України, статей 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

Суд не приймає посилання органу Міндоходів на акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.06.2013 року № 170/22-409/34429449 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Світ Олії" (код ЄДРПОУ 34429449) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року" з огляду на наступне.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статтею 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Як зазначено вище, висновок в акті перевірки № 499/20-30-22-01/30990063 від 10.09.2013 року зроблений відповідачем у зв'язку з отриманням акту ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.06.2013 року № 170/22-409/34429449 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Світ Олії" (код ЄДРПОУ 34429449) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року", який в свою чергу складено на підставі акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 11.09.2012 року № 4547/7/22-404 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Вікойл" (код 31134995) з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ПП "Євротерм-Харків" (код 31150748) у березні - квітні 2012 року; з ФОП ОСОБА_2 (НОМЕР_3) у березні - травні 2012 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року по справі № 2-а-4309/12/2170, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року, відповідно до якої судом визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в частині визнання в акті перевірки від 05.09.2012 р. № 1796/22-4/34785802 "Про результати документальної позапланової перевірки ПП "Вікойл" з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ПП "Євротерм-Харків" у березні, квітні 2012 року, з ФОП ОСОБА_2 у березні-травні 2012 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів" нікчемними правочинів, укладених ПП "Вікойл" з ПП "Євротерм-Харків" у квітні 2012 року, ФОП ОСОБА_2 у березні, квітні, травні 2012 року, ТОВ "Світ Олії" у березні, квітні, травні 2012 року, ТОВ "Агронафтаінвест" у квітні 2012 року, ТОВ "ВП "Комбінат харчових продуктів" у квітні 2012 року, ТОВ "ТД "Олійно-жирова компанія" у квітні, травні 2012 року, ТОВ "Аккаржа плюс" у квітні, травні 2012 року, ТОВ "Саноіл-торг" у травні 2012 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно спірного податкового повідомлення-рішення не виконано, доказів відсутності факту реального вчинення ТОВ "Тайфун-2000" господарських відносин з ТОВ "Світ Олії" за березень - травень 2012 року не надано.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 25.09.2013 року № 0001022201 та № 0001032201

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 339, ідентифікаційний код юридичної особи 30990063) судовий збір у розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15.04.2014 року.

Суддя А.С. Мороко