Постанова

від 22.04.2014 по справі 910/19518/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 910/19518/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю., Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект", м. Київ (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом"),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014

зі справи № 910/19518/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс", м. Київ (далі - ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс"),

до ДП "НАЕК "Енергоатом"

про стягнення 65 914,91 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс"- Клімчук О.С.,

ДП "НАЕК "Енергоатом" - Найденко І.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс"звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" трьох процентів річних у сумі 11 632,04 грн. та 54 282,87 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 02.11.2012 № 1116112387 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2013 (суддя Курдельчук І.Д.) у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що прострочення зобов'язання, на яке посилається позивач, не доведено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя Суховий В.Г. - головуючий, судді Агрикова О.В., Жук Г.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови в задоволення позову про стягнення трьох процентів річних у сумі 11 632,04 грн.; позов в цій частині задоволено; в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ДП "НАЕК "Енергоатом" просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на помилкове застосування у спорі зі справи положень статей 538, 693 Цивільного кодексу України та порушення частини другої статті 613 цього Кодексу (далі - ЦК України).

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" просить у задоволенні скарги відмовити, з наведених у відзиві мотивів.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- за умовами Договору ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" зобов'язалося поставити ДП "НАЕК "Енергоатом" вузли та деталі до промислових холодильних та вентиляційних установок (клапани димові) виробництва відкритого акціонерного товариства "Завод Екватор";

- згідно з пунктом 3.1 Договору його ціна складає 3 761 316,00 грн.;

- пунктом 4.2 Договору передбачено, що:

покупець за умови виконання постачальником вимог пункту 4.3 Договору перераховує аванс у розмірі 50% від вартості продукції за специфікацією (1 880 658 грн. з ПДВ); допускається виплата авансу частинами;

остаточна оплата здійснюється покупцем протягом 30 робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі поставленої партії продукції;

- у пункті 4.3 Договору йдеться про те, що для забезпечення виконання зобов'язання в частині повернення передбачених пунктом 4.2 Договору авансових платежів постачальник протягом 5 днів від дати підписання Договору надає покупцю банківську гарантію або гарантію страхової компанії, яка пройшла відбір у ДП "НАЕК "Енергоатом", на суму авансового платежу; у згаданому гарантійному документі повинно зазначатися, що покупцеві протягом 5 робочих днів сплачуються кошти в разі невиконанням постачальником зобов'язань повернути авансовий платіж, порушення строків поставки продукції та поставки продукції неналежної якості, і така гарантія має бути безвідкличною; строк дії гарантійного документу складається зі строку поставки продукції, зазначеного у специфікації до Договору, та додаткових 45 днів; у разі внесення змін до Договору щодо строків постачання продукції, постачальник протягом 5 робочих днів вносить відповідні зміни до гарантійного документа; цей документ повертається постачальнику протягом 10 днів після повного виконання ним зобов'язань з поставки;

- строк постачання продукції переноситься на строк затримки авансового платежу, а продавець звільняється від господарських санкцій (пеня, штраф, тощо), пов'язаний з недотриманням термінів оплати продукції (пункт 4.4 Договору);

- за змістом пункту 5.1 Договору та специфікації до цього правочину продукція поставляється протягом 120 днів з дати його укладення договору, тобто, до 04.03.2013 включно (з урахуванням вихідних днів);

- дата, зазначена на видатковій накладній, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача, є датою поставки продукції (пункт 5.4 Договору);

- 11.03.2013 за видатковою накладною №РН-0000004, підписаною представниками сторін та скріпленої їх печатками, було поставлено продукцію на суму 1 572 480 грн.;

- 28.03.2013 сторони Договору склали акта приймання-передачі № 04-104;

- платіжним дорученням від 14.08.2013 № 1150 відповідач оплатив поставлений йому товар на суму 1 572 480 грн.;

- на виконання пункту 4.3 Договору ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" надало контрагенту сертифікат від 06.11.2012 № 3-005851-1 до договору страхування забезпечення виконання Договору; проте цей сертифікат не є визначеним Договором гарантійним документом.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина друга статті 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, в строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (частина перша статті 693 ЦК України).

За змістом частини першої та другої статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (частина четверта статті 538 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (частина перша статті 547 ЦК України).

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на висновку про те, що прострочення виконання ДП "НАЕК "Енергоатом" грошового зобов'язання за Договором є наслідком неналежного виконання ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" зобов'язання з надання визначеного Договором гарантійного документа та звільняє покупця від наслідків прострочення.

В оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду зазначено, що постачальник поставив продукцію без авансу, тому покупець відповідно до наведених положень статті 538 ЦК України був зобов'язаний оплатити її у визначеному Договором порядку, але прострочив оплату. Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі статті 625 ЦК України трьох процентів річних від простроченої суми підлягають задоволенню. Водночас суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні вимог про стягнення суми пені, оскільки Договором таку неустойку не передбачено.

Доводи касаційної скарги законність та обґрунтованість постанови апеляційного господарського суду не спростовують. Підстави для скасування оскаржуваного судового акта відсутні.

Керуючись статтями 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 зі справи № 910/19518/13 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - без задоволення.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко