Постанова

від 17.04.2014 по справі 905/7280/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 905/7280/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П. суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.01.14 у справі№905/7280/13 господарського суду Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІСТТЕХКОМПЛЕКТ УКРАЇНА" простягнення 7600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТТЕХКОМПЛЕКТ УКРАЇНА" про стягнення штрафу у сумі 7600,00 грн. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки щодо своєчасної заміни неякісного товару та обґрунтовано приписами статей 525, 546, 548, 549, 551, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.12.2013 у справі №905/7280/13 (суддя Левшина Г.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 (судді: Діброва Г.І. - головуючий, Бойченко К.І., Стойка О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем умов договору. Судові рішення обґрунтовані приписами статей 525, 526, 549, 615 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що судами не були належним чином оцінені усі докази, наявні в матеріалах справи у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24.06.2011 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТТЕХКОМПЛЕКТ Україна" (постачальник) був укладений договір №ПУ-560/1, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки, за ціною та якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами до даного договору, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити продукцію, що постачається у його власність, згідно з умовами договору. Згідно з пунктом 2.1 договору, якість та комплектність продукції, яка поставляється повинна відповідати нормам, стандартам якісних показників та технічним умовам, встановленим діючими нормативними актами України та умовами даного договору, до кожного виду продукції. Постачальник зобов'язався надавати покупцю до здійснення поставки технічну документацію на кожний вид поставленої продукції (у т.ч., не виключно, ГОСТ, ТУ, іншу технічну документацію). Відповідно до пункту 2.2 договору, прийомка продукції здійснюється на підставі фактичних даних якості та кількості згідно зі звичаями ділового обігу. Під звичаями ділового обігу сторони розуміють перевірку дотримання постачальником умов цього договору у відношенні кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та /або пакування продукції відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 (зі змінами та доповненнями) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (зі змінами та доповненнями) в частині, що не суперечить цьому договору. Пунктом 2.3 договору передбачено, що постачальник гарантує якість продукції, що постачається протягом гарантійного строку, який встановлений для цього виду продукції, її відповідність діючим нормам ГОСТ (ТУ) України та відповідає перед покупцем за всіма гарантійними зобов'язаннями. Гарантія розповсюджується на всі складові вузли, частини та механізми продукції, що постачається постачальником при умові дотримання покупцем встановлених норм та вимог експлуатації відповідної продукції та відсутності механічних пошкоджень на ній. Гарантійний строк на продукцію обумовлюється у відповідній технічній документації на неї та може бути додатково збільшений/зменшений сторонами в специфікаціях до цього договору. При виявленні прихованих недоліків продукції (не якості) повинен бути складений відповідний акт, протягом 5 днів з моменту виявлення таких недоліків з обов'язковою присутністю уповноважених представників постачальника та покупця. Акт про приховані недоліки повинен бути складений в межах встановленого гарантійного строку (пункт 2.4 договору). Відповідно до пункту 2.6 договору, в разі виходу з ладу продукції протягом гарантійного строку, постачальник за свій рахунок, на вибір покупця або усуває виявлені дефекти шляхом ремонту, або заміняє її новою доброякісною продукцією, упродовж 14 днів з моменту письмового звернення покупця. Відповідно до пункту 5.4 договору, у випадку не виконання або прострочки виконання постачальником взятих на себе зобов'язань, відповідно до пункту 2.6 договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості не заміненої / не відремонтованої продукції, і крім того, відшкодовує всі понесені покупцем збитки, спричинені затримкою виконання постачальником зобов'язань за вказаним договором.

Судами установлено, що на виконання умов договору, відповідач передав, а позивач прийняв продукцію, а саме: ланцюг скребковий МП2.15.00.000 Б-01 у кількості 1шт. всього на суму 152000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000009 від 30.01.2012.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТТЕХКОМПЛЕКТ УКРАЇНА" штрафу у сумі 7600,00 грн у зв'язку з порушенням строків заміни неякісного товару.

Відповідно до частини 2 статті 679 Цивільного кодексу України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем умов договору.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Відповідно до статті 105 Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, серед іншого, підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Однак, судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, подані позивачем докази не мають для суду заздалегідь встановленої доказової сили і при вирішенні спору суд має з'ясовувати і оцінювати усі обставини у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Зокрема, судами не надана належна оцінка актам огляду ланцюгу від 21.03.2013, 29.03.2013, 05.04.2013, акту ідентифікації ланцюгу від 11.04.2013, а також акту №5582-заміна "Спільне приймання продукції за якістю"; підстави для поставки відповідачем ланцюга у серпні 2013 року не з'ясовані.

Поза увагою судів залишилось також і листування сторін, зокрема, лист відповідача від 12.04.2013 про повернення дефектного ланцюгу для гарантійної заміни, лист відповідача від 26.04.2013 щодо недоцільності ремонту ланцюга та можливості його заміни, лист відповідача від 15.05.2013 щодо строків поставки ланцюга.

Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 у справі №905/7280/13 господарського суду Донецької області та рішення господарського суду Донецької області від 16.12.2013 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко