Ухвала

від 23.04.2014 по справі 826/17586/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17586/13-а (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26 липня 2013 року № 0006082203, № 0006092203.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (код ЄДРПОУ 33401202) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Бонд-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 35808453) за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено Акт № 231/26-54/22.5-07/33401202 від 16 липня 2013 року (далі - Акт № 231/26-54/22.5-07/33401202).

26 липня 2013 року ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 231/26-54/22.5-07/33401202, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0006082203, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 6 підрозділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 1 535 697 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 023 798 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 511 899 грн.

Також, 26 липня 2013 року ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 231/26-54/22.5-07/33401202, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0006092203, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1 462 567,50 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 975 045 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 487 522,50 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України).

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2011 року між ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (далі - Покупець) та ТОВ «Бонд-Сервіс» (далі - Постачальник) (далі разом - Сторони) був укладений Договір поставки № 39Н11 (далі - Договір № 39Н11).

По умовам Договору № 39Н11, Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) та передати у власність на умовах визначених цим Договором та Специфікаціями до нього Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим Договором (п. 2.1 Договору № 39Н11).

08 вересня 2011 року Сторонами було укладено та підписано Додаткову угоду № 1 до Договору № 39Н11.

Також, 01 вересня 2011 року між ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (далі - Замовник) та ТОВ «Бонд-Сервіс» (далі - Виконавець) (далі разом - Сторони) був укладений Договір на виконання робіт з монтажу друкованих плат № 40Н11 (далі - Договір № 40Н11).

По умовам Договору № 40Н11, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець приймає на себе зобов'язання зробити монтаж друкованих плат для 1-фазних, 3-фазних та тарифних лічильників (далі - друковані плати) на підставі технічної документації Замовника із наданих їм матеріальних цінностей та передати Замовникові змонтовані друковані плати, а Замовник зобов'язується у встановленому порядку прийняти виконані роботи і повністю оплатити їх вартість (п. 1.1 Договору № 40Н11).

На підтвердження виконаних робіт згідно з Договором № 40Н11, Сторонами були підписані акти передання матеріальних цінностей від замовника виконавцю, акти здачі-прийняття робіт, акти про витрату матеріалів замовника, акти приймання-передачі друкованих плат після монтажу.

На виконання умов Договорів № 39Н11, № 40Н11, Постачальником, Виконавцем були виписані наявні в матеріалах справи видаткові, податкові накладні.

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Окрім цього, встановлено, що на момент підписання видаткових, податкових накладних за Договорами № 39Н11, № 40Н11, контрагент позивача був зареєстрований як платник податку.

В результаті фінансово-господарської діяльності обох підприємств встановлено, що ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» від ТОВ «Бонд-Сервіс» за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. отримано товару та послуг на суму 11388191,66 грн., в тому числі ПДВ 1898031,94 грн.

Виконання договорів, їх товарність та облік підтверджуються дослідженими судом відповідними платіжними дорученнями, рахунками-фактури, видатковими, податковими накладними, банківськими виписками, актами здачі-прийняття виконаних робіт, лімітно-забірними картками про використання отриманого від ТОВ «Бонд-Сервіс» товару і продукції ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА», документами про перевезення та іншими документами.

Крім того, наявність поставок товару (виконаних робіт) від підприємства-постачальника-виконавця у період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. підтверджується належним чином оформленими бухгалтерськими документами та в результаті укладених правочинів у сторін виникли юридичні наслідки.

За спірними угодами, ТОВ «Бонд-Сервіс» повністю виконало взяті на себе зобов'язання, а позивач, в свою чергу, провів відповідні розрахунки.

Усе отримане по договору поставки від 01.09.2011 р. № 39Н11 та договору від 01.09.2011 р. № 40Н11 від ТОВ «Бонд-Сервіс», ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» використало у своїй основній господарській діяльності - виробництві контрольно-вимірювальних приладів.

Крім того, відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 р. у справі № 804/7683/13-а за позовом ТОВ «Бонд-Сервіс» до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, яка набрала законної сили та знаходиться в матеріалах справи (а.с. 47-52 т. 1), адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано противоправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені довідкою від 27.09.2012 р. № 137/224/35808453; зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області відновити в системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Бонд-Сервіс» по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року; в задоволенні решти позову відмовлено.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Бонд-Сервіс» на користь позивача поставлений товар та виконані роботи з монтажу друкованих плат для 1-фазних, 3-фазних та тарифних лічильників, що підтверджується виписаними, належним чином оформленими, видатковими, податковими накладними.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.