Рішення

від 16.04.2014 по справі 914/661/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 р. Справа № 914/661/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Терра Банк", м.Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Будування", м.Городок Львівська область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНТЕРБУД", м.Львів

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1, м.Львів

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009р.

За участю представників сторін:

від позивача Кісь В.С. - представник (довіреність №269 від 26.11.2013р.); Матюшко В.В. - представник (довіреність №89 від 11.04.2014р.);

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 Оприско М.В. - представник ( довіреність б/н від 06.06.2013р.);

від третьої особи не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" подало позов до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Захід" до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтербуд" за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.12.2009р.

Ухвалою суду від 03.03.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.03.2014р. Ухвалою суду від 19.03.2014р. розгляд справи відкладено на 02.04.2014р. з підстав викладених в даній ухвалі суду. Ухвалою суду від 02.04.2014р. замінено відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Захід" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Будування" та відкладено розгляд справи на 16.04.2014р.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач-1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Станом на 16.04.2014р. від відповідача-1 не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 02.04.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу-1 на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Львівська, 659А/1.

Представник відповідача-2 проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" просив відмовити з підстав викладених у раніше поданому відзиві на позовну заяву (вх.№13774/14 від 01.04.2014р.).

Третя особа в судове засідання не з'явилася. Станом на 16.04.2014р. від третьої особи не повернулось поштове повідомлення про вручення їй ухвали суду від 02.04.2014р. Дана ухвала надсилалась третій особі на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1. Слід зазначити, що на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 ухвали про порушення провадження у справі від 03.02.2014р. з відміткою поштового відділення про те, що - причиною повернення є «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача-1 про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача-1, крім вказаної у позовній заяві суду невідомо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача-1 за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, та заслухавши представників позивача та відповідача-2, суд -

встановив:

22.08.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Терра Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Терра Банк» та ОСОБА_1

Казимировичем був укладений кредитний договір № 05-Ф/08/15 (надалі - кредитний договір), на підставі якого Позивач надав Третій особі кредит в сумі 100 000,00 доларів США, за умови сплати 16 % річних та повернення кредиту згідно графіку в строк до 22.08.2011р.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором третя особа передала в іпотеку позивачу належну їй трикімнатну квартиру з усіма об'єктами, функціонально пов'язаними із зазначеним нерухомим майном, загальною площею - 116,6 кв.м., житловою - 55,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - предмет іпотеки або квартира).

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки, предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (квартира), виданого на підставі рішення виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради № 215 від 06.08.2008р. та зареєстровано обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 13.08.2008р. за реєстровим № 19874893.

Судом встановлено, що 05.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал - Захід» та ОСОБА_1 укладено договір доручення №12, відповідно до якого третя особа доручила відповідачу-1 вчиняти правочини на створення нерухомого майна та організацію будівництва об'єкта нерухомості (квартири в чотирьохповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, поверх 4, загальна площа згідно проекту 121,1 кв.м., кількість кімнат 4.

Відповідно до п.2.1. договору доручення, на момент укладення договору сторони домовились, що вартість квартири становить 302 750,00 грн.

Нерухоме майно третій особі передано згідно Акту приймання-передачі від 08.07.2008р., підписаного директором ТзОВ «Універсал-Захід» та ОСОБА_1

12.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал-Захід», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Будування" (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтербуд» (надалі відповідач-2) був укладений договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 2765 (надалі - договір цесії), відповідно до п. 1.1. якого, ТзОВ «Універсал-Захід» уступає ТзОВ «Фірма Інтербуд» вимогу до ОСОБА_1, яка виникла на підставі Договору доручення № 12 від 05.03.2007р. укладеного між ТзОВ «Універсал-Захід» та ОСОБА_1 та підтверджується документами, зазначеними в Акті приймання-передачі документів від 12.12.2009р., що є невід'ємною частиною даного договору та одночасно фіксує виконання сторонами його умов. Розмір вимоги до ОСОБА_1, що уступається згідно договору становить 302 750,00 грн. основного боргу. Станом на день укладення даного договору прострочена заборгованість не погашена.

Позивач вважає, договір цесії за свою правовою природою носить фіктивний та незаконний характер з наступних підстав.

По-перше: підпис представника відповідача-1 - директора ОСОБА_7, що міститься в договорі цесії, гр. ОСОБА_7 насправді не належить. Так само, як і прикладена печатка, не відповідає оригіналу печатки відповідача-1.

По-друге: зазначений в договорі цесії представник відповідача-1, на думку позивача, перевищив надані йому повноваження, адже статутними документами відповідача-1 в редакції, що діяла на момент укладення договору цесії, була встановлена заборона на розпорядження майном товариства без згоди його вищого органу управління, а відтак на думку позивача ОСОБА_7 не мав права укладати Договір цесії та відчужувати на користь відповідача-2 зазначене вище право вимоги.

Позивач вважає, що його інтереси порушуються вказаним вищезазначеним договором, адже укладення договору цесії надає відповідачу-2 процесуальної можливості оскаржувати

правові підстави набуття третьою особою права власності на квартиру та вимагати визнання за собою права власності на квартиру, що безпосередньо зачіпає права позивача як іпотекодержателя та впливає на чинність іпотеки.

Вказані обставини, на думку позивача, безпосередньо зачіпають права позивача як іпотекодержателя та впливають на чинність іпотеки, а відтак позивач вважає, що він вправі заявити вимогу про визнання цього правочину недійсним.

Також позивач зазначає, що його права як іпотекодержателя квартири порушуються в результаті подання відповідачем-2 позову до третьої особи про визнання недійсним договору доручення, скасування свідоцтва про право власності на квартиру, набуту Третьою особою в результаті виконання договору доручення, та визнання за відповідачем-2 права власності на квартиру.

Як встановлено судом, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.11.2011р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір доручення № 12 від 05.03.2007р., укладений між ТОВ «Універсал - Захід» та ОСОБА_1, на квартиру АДРЕСА_2. Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.08.2008р., видане ОСОБА_1, на квартиру АДРЕСА_2. Скасовано реєстрацію у Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 та виселено його. Визнано за ТОВ «Фірма Інтербуд» право власності на квартиру АДРЕСА_2. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 03.10.2012р., рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.01.2013р., рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.11.2011р. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03.10.2012р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, Публічне акціонерне товариство «Терра Банк» звернулось до господарського суду Львівської області та просить визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал-Захід» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтербуд» договір про відступлення права вимоги від 12.12.2009р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 2765.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представників позивача та відповідача-2, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.08.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Терра Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Терра Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 05-Ф/08/15 (надалі - кредитний договір), на підставі якого Позивач надав Третій особі кредит в сумі 100 000,00 доларів США, за умови сплати 16 % річних та повернення кредиту згідно графіку в строк до 22.08.2011р.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором третя особа передала в іпотеку позивачу належну їй трикімнатну квартиру з усіма об'єктами, функціонально пов'язаними із зазначеним нерухомим майном, загальною площею - 116,6 кв.м., житловою - 55,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - предмет іпотеки або квартира).

05.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал - Захід» та ОСОБА_1 укладено договір доручення №12, відповідно до якого третя особа доручила відповідачу-1 вчиняти правочини на створення нерухомого майна та організацію будівництва об'єкта нерухомості (квартири в чотирьохповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, поверх 4, загальна площа згідно проекту 121,1 кв.м., кількість кімнат 4.

12.12.2009 р. між ТзОВ "Універсал-Захід" та ТзОВ "Фірма "Інтербуд" укладено Договір про відступлення права вимоги, п. 1.1. якого передбачав, що ТзОВ "Універсал-Захід" уступає ТзОВ "Фірма "Інтербуд" вимогу, зазначену в п. 2.1. даного Договору, а саме: вимогу до громадянина ОСОБА_1, яка виникла на підставі Договору доручення № 12 від 05.03.2007 р., укладеного між ТзОВ "Універсал-Захід" та ОСОБА_1 та підтверджується документами, зазначеними в Акті приймання-передачі документів від 12.12.2009 р., що є невід'ємною частиною даного Договору та одночасно фіксує виконання сторонами його умов. Розмір вимоги до ОСОБА_1, що уступається згідно даного Договору становить 302 750,00 грн. основного боргу.

Із суті правочину про відступлення права вимоги випливає, що наслідком вчинення такого правочину є передання первісним кредитором своїх прав новому кредитору та прийняття новим кредитором цих прав.

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач вважає, договір цесії за свою правовою природою носить фіктивний та незаконний характер з наступних підстав.

По-перше: підпис представника відповідача-1 - директора ОСОБА_7, що міститься в договорі цесії, гр. ОСОБА_7 насправді не належить. Так само, як і прикладена печатка, не відповідає оригіналу печатки відповідача-1.

По-друге: зазначений в договорі цесії представник відповідача-1, на думку позивача, перевищив надані йому повноваження, адже статутними документами відповідача-1 в редакції, що діяла на момент укладення договору цесії, була встановлена заборона на розпорядження майном товариства без згоди його вищого органу управління, а відтак на думку позивача ОСОБА_7 не мав права укладати Договір цесії та відчужувати на користь відповідача-2 зазначене вище право вимоги.

Разом з тим, позивач вважає, що його інтереси порушуються вказаним вищезазначеним договором, адже укладення Договору цесії надає Відповідачу-2 процесуальної можливості оскаржувати правові підстави набуття третьою особою права власності на квартиру та вимагати визнання за собою права власності на квартиру, що безпосередньо зачіпає права позивача як іпотекодержателя та впливає на чинність іпотеки.

Вказані обставини, на думку позивача, що безпосередньо зачіпають права позивача як іпотекодержателя та впливають на чинність іпотеки, а відтак позивач вважає, що він вправі

заявити вимогу про визнання цього правочину недійсним.

Також позивач зазначає, що його права як іпотекодержателя квартири порушуються в результаті подання відповідачем-2 позову до третьої особи про визнання недійсним договору доручення, скасування свідоцтва про право власності на квартиру, набуту Третьою особою в результаті виконання договору доручення, та визнання за відповідачем-2 права власності на квартиру.

Вирішуючи поданий на розгляд господарського суду спір, суд зобов'язаний встановити яке та яким чином суб'єктивне матеріальне право порушене чи який та яким чином законний інтерес особи, що звернулася до суду з позовом, потребує захисту.

Право на захист цивільних прав та інтересів судом регламентовано ст. 15 ЦК України, ст.20 ГК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пленум Вищого господарського суду у Постанові № 11 від 29.05.2013 р. вказав, що у разі, коли чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК.

Відповідно до приписів ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Перш за все слід зазначити, що договір доручення № 12 від 05.03.2007р. не містить застережень щодо укладення договору про відступлення права вимоги.

Крім того, оспорюваним договором передавалось право вимоги грошових коштів, в той час як предметом іпотеки є квартира, а отже умови договору про відступлення права вимоги ніяким чином не зачіпають права позивача.

Також суд звертає увагу позивача, що укладенням договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009р. не порушуються права ПАТ «Терра Банк» як іпотекодержателя квартири № 11 за адресою: Пустомитівський р-н, с.Зимна Вода, вул.Тичини, 2А, так як вчинення оспорюваного правочину жодним чином не торкається факту реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно і не є підставою для заперечення чи припинення такого права власності.

Умови оспорюваного Договору визначають правовідносини відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи і правовідносин між ПАТ "Терра Банк" та ОСОБА_1 не стосуються.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» слід відмовити.

Водночас суд зазначає, що позивачем не доведено наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання оспорюваного правочину недійсними на момент його вчинення та наявності підстав недійсності оспорюваного правочину, пов'язаних з недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Ухвалою суду від 02.04.2014р. замінено відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Захід" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Будування" Враховуючи відомості зазначені у витягу з ЄДР № 472880, що міститься в матеріалах справи, суд дійшов висновку провадження у справі щодо ТзОВ «Еліт Будування» припинити.

Щодо клопотання позивача (вх. №1000/14 від 26.02.2014р.) про витребування у реєстраційної служби Городоцької районної державної адміністрації статуту ТзОВ «Універсал-Захід» та про витребування у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 матеріалів нотаріальної справи з посвідчення договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. (реєстровий № 2765), укладеного між ТзОВ «Універсал-Захід» та ТзОВ «Фірма «ІНТЕРБУД», в т.ч. документів, що слугували підставою для посвідчення вказаного правочину, з огляду на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, відмовити у його задоволенні.

Щодо клопотання позивача (вх.№1564/14 від 25.03.2014р.) про витребування з архіву Господарського суду Львівської області справи № 21/51 (10) та про виклик в судове засідання ліквідатора у справі № 21/51 (10) арбітражного керуючого Слідзьону Надію Петрівну з огляду на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, відмовити у його задоволенні.

Щодо клопотання позивача (вх. №1565/14 від 25.03.2014р.) про витребування у реєстраційної служби Городоцької районної державної адміністрації статуту ТзОВ «Універсал-Захід», про зобов'язання відповідача-2 (ТзОВ Фірма «Інтербуд») надати суду оригінали укладених договорів, зокрема договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. та договору підряду № 10/21 від 21.10.2009 року, а також статуту Товариства для огляду та вивчення, про витребування у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 матеріалів нотаріальної справи з посвідчення договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. (реєстровий № 2765), укладеного між ТзОВ «Універсал-Захід» та ТзОВ «Фірма «ІНТЕРБУД», в т.ч. документів, що слугували підставою для посвідчення вказаного правочину та про призначення почеркознавчої експертизи договору про відступлення права вимоги від 12.12.2009 р. та договору підряду №10/21 від 21.10.2009 року, з огляду на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, відмовити у його задоволенні.

Оскільки в задоволенні позову слід відмовити повністю, то відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2 . Провадження у справі щодо відповідача-1 припинити.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

складено 22.04.2014р.

Суддя Петрашко М.М.