Рішення

від 18.04.2014 по справі 922/547/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2014 р.Справа № 922/547/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конріл", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзен", м.Харків про стягнення 8845,93 гривень за участю представників:

позивача - Чесаченка А.М. (довіреність б/н від 20 грудня 2013 року);

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2014 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Конріл", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзен" (відповідача) суми заборгованості у розмірі 8845,93 гривень, у тому числі, 8763,68 гривень суми основної заборгованості та 82,25 гривень суми нарахованої пені. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням відповідачем умов договору відступлення права вимоги №1 по договору поставки №41 від 01 лютого 2012 року, укладеного 20 квітня 2013 року між позивачем, відповідачем та ДП "Конріл" (первісним кредитором).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 лютого 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 березня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 березня 2014 року було відкладено розгляд справи на 08 квітня 2014 року.

08 квітня 2014 року представник позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№11900) витребувані документи, які було досліджено та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 квітня 2014 року було відкладено розгляд справи на 18 квітня 2014 року.

15 квітня 2014 року позивач надав клопотання (вх.№12883), в якому просив суд долучити документи до справи. Судом були досліджені та долучені до справи вказані документи.

15 квітня 2014 року позивач надав до суду заяву (вх.№12902) про відмову від штрафних санкцій в розмірі 82,25 гривень, але просив стягнути з відповідача 1827,00 гривень судового збору.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні 18 квітня 2014 року підтримав заявлені позовні вимоги та заяву (вх.№12902), просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 18 квітня 2014 року свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.80).

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року №75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійсненні всі необхідні щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01 лютого 2012 року між Дочірнім підприємством "Конріл" (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу №41 (далі- договір поставки).

Відповідно до умов п.1.1 Договору поставки, продавець зобов'язується поставити Покупцю (відповідач по справі) товари (продукцію) згідно умов договору. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється партіями відповідно до умов договору (п. 3.1-3.10 Договору поставки). Найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціна та інші характеристики продукції зазначаються у прайс-листах.

Відповідно до умов п.4.1 Договору поставки, покупець зобов'язується повністю оплатити загальну суму кожної накладної не пізніше ніж через 21 календарний день з моменту поставки товару. А цим моментом є дата оформлення накладної (п.3.4 договору поставки).

Так, продавцем був поставлений та переданий у власність відповідача Товар, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 11263,68 гривень з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №020900200 від 12 вересня 2012 pоку, №020900340 від 19 вересня 2012 року та №021000139 від 9 жовтня 2012 року (а.с.24-26).

29 квітня 2013 року між Дочірнім підприємством "Конріл" (первісним кредитором) та позивачем (новим кредитором) було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору №41 від 01 лютого 2012 року (далі- договір про відступлення).

20 квітня 2013 року між Дочірнім підприємством "Конріл", ТОВ "Конріл" та ТОВ "Кайзен" було підписано додаток №1 до договору про відступлення, в якому вказана сума боргу в розмірі 11263,68 гривень.

Також, право вимоги підтверджується актами звірки взаєморозрахунків (а.с.31-32).

03 грудня 2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість, але відповіді не отримав.

Відповідач частково погасив існуючу заборгованість, у зв'язку з чим, позивач заявив до стягнення з відповідача 8763,68 гривень боргу.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 8763,68 гривень є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву позивача про відмову від штрафних санкцій, в якій він відмовляється від частини позовних вимог у вигляді 82,52 гривень пені, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В розумінні ст.78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін, господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін (ч.2 цієї статті). Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ч.4 цієї статті).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, суд, проаналізувавши вказану заяву позивача, встановивши, що дану заяву підписано повноважною на це особою, з'ясувавши, що дії позивача не суперечать нормам чинного законодавства та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, дійшов висновку про її задоволення, у зв'язку з чим, приймає відмову позивача від позову та припиняє провадження у справі в частині стягнення 82,25 гривень пені, на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача, з вини якого й виник спір, пропорційно задоволеним вимогам. Але, відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року та п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7, суд зазначає, що у разі припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір не повертається. З урахуванням викладеного, судовий збір частково покладається й на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзен" (код ЄДРПОУ 33674583; адреса: 61080, м.Харків, пр. Гагаріна, б.201, оф. 212; р/р № 2600800098827 в ПАТ "Укрверсалбанк" МФО 322001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Конріл" (код ЄДРПОУ №37956956; адреса: 03035, м.Київ, вул.Чигорина, б.55; р/р №26009210277365 в АТ "ПроКредит банк" м.Київ МФО 320984) 8845,93 гривень боргу та 1810,01 гривень судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 82,52 гривень пені, на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.04.2014 р.

Суддя К.В. Аріт