Постанова

від 23.04.2014 по справі 924/1112/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 924/1112/13

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Палій В.М.,

Цвігун В.Л.,

розглянувши

касаційну скаргу Кам'янець-Подільського міського відділу УМВС України в

Хмельницькій області

на рішення господарського суду Хмельницької області від

24.10.2013р. та постанову Рівненського апеляційного

господарського суду від 13.01.2014р.

у справі №924/1112/13 господарського суду Хмельницької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд""

до Кам'янець-Подільського міського відділу УМВС України в

Хмельницькій області

про стягнення 257 456,50 грн.,

за участю представників:

ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" - не з'явилися;

Кам'янець-Подільське МВ УМВС - Шудра С.В.;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Кам'янець-Подільського міського відділу УМВС України в Хмельницькій області і просило суд стягнути з останнього 199 999,20 основного боргу, 15 457,47 грн. пені, 23999,0 грн. інфляційних втрат та 17 999,93 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором №45/г/п від 06.10.2008р. щодо оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем будівельних робіт.

У своєму відзиві на позов відповідач просить суд відмовити у його задоволенні через сплив позовної давності. Одночасно відповідач стверджував, що станом на 01.10.2009р. його заборгованість перед позивачем становила 92 298,14 грн., оскільки ним було здійснено оплату робіт шляхом постачання будівельних матеріалів на загальну суму 107 701,06 грн. (а.с.25-27).

До прийняття рішення позивач звернувся до суду з клопотанням про визнання причин пропущення позовної давності поважними та просив захистити його порушене право (а.с.76-77).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.10.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 92298,14 грн. основного боргу, 8500,54 грн. інфляційних втрат та 8299,25 грн. 3% річних. В решті позову відмовлено (а.с.106-108).

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач виконані позивачем будівельні роботи у визначений договором строк не оплатив;

- враховуючи передання відповідачем в рахунок оплати боргу будматеріалів на суму 107701,06 грн., борг останнього перед позивачем становить 92298,14 грн.;

- при нарахуванні пені позивачем не дотримано вимог ч.6 ст.232 ГК України;

- передбачені ч.2 ст.625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних підлягають нарахуванню на дійсну суму боргу - 92298,14 грн.;

- причини пропущення позовної давності є поважними, а тому порушене право позивача підлягає захисту.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2014р. рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с.136-142).

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (а.с.151-155).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

06.10.2008р. між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник) було укладено договір підряду №45 г/п, за умовами якого позивач зобов'язався власними силами та засобами або з їх залученням виконати будівельні роботи, обсяг яких зазначається у кошторисі, який є невід'ємною частиною договору, а відповідач, як замовник, зобов'язався сплатити вартість виконаних робіт по цінах, зазначених у кошторисі.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна вартість робіт разом з ПДВ становить 299000,00грн.

Відповідно до п.3.2 договору документом, який свідчить про виконання та приймання робіт, є акт приймання виконаних робіт, який стає невід'ємною частиною договору з моменту підписання.

Згідно п.3.1.2 договору кошти перераховуються підряднику протягом п'яти днів після приймання і підписання акту виконаних робіт представником замовника.

Зведений кошторисний розрахунок будівництва від 15.09.2008р. на суму 299000,0 грн. підписаний сторонами.

Згідно пункту 4.1.3 договору замовник зобов'язується повністю здійснити оплату за виконані підрядником роботи в договірних цінах, не пізніше як через п'ять днів після підписання сторонами акту прийому - здачі робіт.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі порушення замовником п.4.1.3 (строки проведення розрахунків) він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення неоплачених робіт по договірній ціні.

Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду і в силу ст.ст. 173-175 ГК України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Так, відповідно до частини першої ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судами встановлено, що позивачем виконані будівельні роботи на суму 299 998,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних робіт за жовтень та двома за грудень 2008р.

Відповідач своє зобов'язання за договором щодо оплати виконаних робіт виконав частково, перерахувавши позивачу кошти у розмірі 99999,60 грн., та передавши в рахунок погашення заборгованості будматеріали на суму 107 701,06 грн.

Отже, як вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, борг відповідача перед позивачем за виконані останнім та прийняті відповідачем без будь-яких заперечень будівельні роботи, обумовлені договором підряду №45 г/п від 06.10.2008р., становить 92 298,14 грн.

В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов пунктів 3.1.2 та 4.1.3 договору, відповідач зобов'язаний був оплатити виконані позивачем у грудні 2008р. роботи протягом п'яти днів після підписання акту прийому-задачі виконаних робіт, тобто до 05.01.2009р.

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати виконаних будівельних робіт сплив 05.01.2009р., а позов у даній справі подано 30.08.2013р., то висновок судів про пропущення позивачем позовної давності є правомірним.

Згідно ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявленою стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дослідив причини пропущення позовної давності, наведені позивачем у його клопотанні, визнав їх поважними і дійшов висновку про те, що порушене право позивача підлягає захисту.

З огляду на встановлений судами факт виконання позивачем обумовлених договором підряду №45 г/п від 06.10.2008р. будівельних робіт, доведеність існування у відповідача заборгованості перед позивачем, а також визнання судом поважності причин пропущення позовної давності, висновок судів про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням передбачених ст.625 ЦК України 3% річних, є правомірним.

Що ж до доводів скаржника відносно відсутності підстав для відновлення пропущеного строку позовної давності, то колегія суддів їх відхиляє з огляду на таке.

В силу частин 4, 5 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові. Проте, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При цьому, Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

До висновку про поважність причин пропущення строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позовну неможливим або утрудненим. Не може бути підставою для захисту права за позовом, заявленому з пропущенням строку позовної давності, не пред'явлення заінтересованою особою позову навмисно або по необережності.

Якщо суд дійде висновку про те, що строк позовної давності пропущено з поважної причини, то у своєму рішенні приводить відповідні мотиви у підтвердження своїх висновків.

Отже, з огляду на те, що закон не наводить навіть приблизного переліку поважних причин, за наявності яких може бути поновлено строк позовної давності, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи, колегія суддів вважає, що оскільки суди двох інстанцій зазначені причини з'ясували та визнали поважними причини пропущення строку позовної давності, то підстав для скасування оскаржуваних судових актів та відмови в позові через сплив позовної давності, не вбачається.

Тим більше, що переоцінка обставин, які призвели до пропущення позовної давності, виходить за межі касаційної інстанції, визначені ст.111 7 ГПК України.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 24.10.2013р., немає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2014р. у справі №924/1112/13 господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а касаційну скаргу Кам'янець-Подільського міського відділу УМВС України в Хмельницькій області - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Палій В.М.

Цвігун В.Л.