Постанова

від 15.04.2014 по справі 5020-1201/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 5020-1201/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Воліка І.М., Кролевець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії MULTIGRADE LTD на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. (скасовано рішення господарського суду міста Севастополя від 15.05.2012 р.) у справі № 5020-1201/2011 господарського суду міста Севастополя за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" доКомпанії MULTIGRADE LTD простягнення заборгованості у розмірі 41 629,64 дол. США., за участю представників: від позивача не з'явився від відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "ГЕСС і Ко" (далі - ЗАТ "Торговий дім "ГЕСС і Ко") звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Компанії MULTIGRADE LTD про стягнення заборгованості у розмірі 41 629,64 дол. США.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.05.2012 р. у справі № 5020-1201/2011 (суддя Харченко І.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. (колегія суддів у складі: Балюкової К.Г. - головуючого, Сотула В.В., Плута В.М.) рішення господарського суду міста Севастополя від 15.05.2012 р. у справі № 5020-1201/2011 скасовано. Прийнято у справі нове рішення, яким позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 41 629,64 дол. США.

Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. у справі № 5020-1201/2011, Компанія MULTIGRADE LTD звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення господарського суду міста Севастополя від 15.05.2012 р. у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушення норм матеріального права та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Вищого господарського суду України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" (далі - ТОВ "Торговий дім "ГЕСС і Ко") проти касаційної скарги заперечує та просить суд касаційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 13.03.2014 р. № 08.03-04/318 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5020-1201/2011.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.2014 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Кролевець О.А. прийнято зазначену касаційну скаргу Компанії MULTIGRADE LTD до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.04.2014 р. о 10 год. 05 хв.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 р. розгляд касаційної скарги Компанії MULTIGRADE LTD відкладено на 15.04.2014 р. о 10 год. 25 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 05.01.2010 р. між ЗАТ "Торговий дім "ГЕСС і Ко" (Агент) та Підприємством "MULTIGRADE LTD" (Судновласник) був укладений контракт (далі - Контракт), згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язався поставляти на судно т/х "Принцеса Елена" суднове обладнання, суднові запасні частини, суднові запаси (далі - товар) у кількості, асортименті та за вартістю, зазначеною в інвойсах при кожній конкретній поставці.

Згідно з листом директора ТОВ "Торговий дім "ГЕСС і Ко" за вих. № 49 від 11.04.2012 р. ЗАТ "Торговий дім "ГЕСС і Ко" з 01.12.2011 р. шляхом реорганізації перетворено на ТОВ "Торговий дім "ГЕСС і Ко", яке є правонаступником ЗАТ "Торговий дім "ГЕСС і Ко" по всім його правам та обов'язкам.

Відповідно до п. 2.1 Контракту платежі за Контрактом здійснюються у доларах США згідно з виставленими позивачем рахунками, шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку відповідача на банківський рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку.

Пунктом 3.1 Контракту встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах FOB-Севастополь (Інкотермс-2000).

Відповідно до п. 3.2 Контракту товар поставляється партіями. Розмір партії визначається замовленням відповідача, підтвердженням прийнятого замовлення є виставлений інвойс від позивача відповідачу.

Поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання заявки (п. 3.3 Контракту).

Пунктом 4.2 Контракту передбачено, що прийом товару по кількості проводиться згідно із супровідним документом (інвойсом) безпосередньо на борту т/х "Принцеса Елена". Представник адміністрації судна перевіряє доставлені на судно товари, які повинні відповідати тим, що були в заявці. За відсутності зауважень капітан підписує інвойс.

Підставою для звернення позивача до господарського суду міста Севастополя з позовом у даній справі є існування заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар у розмірі 41 629,64 дол. США.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно з п. 5.1 Контракту будь-який спір, що виникає по даному договору або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд у господарський суд міста Севастополя (Україна).

Відповідно до ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

З урахуванням викладеного, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що даний спір підсудний господарському суду міста Севастополя.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ІНКОТЕРМС "Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (редакція 2000 року) термін ( FREE ON BOARD (... named port of shipment), ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

У ст. А.4 розділу FOB ІНКОТЕРМС "Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (редакція 2000 року) зазначено, що продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Відповідно до ст. Б.4. цього ж розділу покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вказав, що жоден з інвойсів, на які посилається позивач, не містить підпису капітана судна, у зв'язку з чим суд не може дійти висновку про отримання відповідачем товару згідно з виставленими на поставку інвойсами, які свідчать лише про підтвердження прийнятого замовлення.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача на вантажні митні декларації як підтвердження факту поставки, оскільки, з огляду на положення п. 12 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України, вантажні митні декларації, на які посилається позивач, не можуть свідчити про те, що "товар перейшов через поручні судна" відповідно до вимог поставки FOB за правилами ІНКОТЕРМС-2000.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст. 34 ГПК України, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивач надав копії інвойсів, підписаних капітаном т/х "Принцеса Елена" та скріплених печаткою. При цьому позивач вказав про неможливість надання зазначених документів під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки позивач не був присутнім у судовому засіданні, а суд відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність прийняття зазначених доказів, оскільки вони мають значення для правильного вирішення спору, а представник позивача був позбавлений можливості надати їх суду першої інстанції.

Дослідивши надані позивачем інвойси та встановивши, що вони підписані капітаном т/х "Принцеса Елена" та скріплені печаткою, відповідно до п. 4.2 Контракту, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані інвойси підтверджують надходження товару на борт судна.

Також, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідно до Порядку суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 846 (далі - Порядок), який діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами, вантажні митні декларації, надані позивачем, також є належними доказами того, що товар поступив на борт судна та був прийнятий його адміністрацією.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання умов Контракту в період з серпня 2010 року по березень 2011 року позивачем було поставлено на т/х "Принцеса Елена" продукти харчування, спорядження, суднові запаси, перераховані в інвойсах на кожну партію товарів, а загалом на суму 43 202,05 дол. США, на підтвердження чого позивач надав інвойс № 25 від 27.08.2010 р., вантажну митну декларацію довідковий номер 9083, інвойс № 26 від 03.09.2010 р., вантажну митну декларацію довідковий номер 9090, інвойс № 27 від 10.09.2010 р., вантажну митну декларацію довідковий номер 9091, інвойс № 28 від 17.09.2010 р., вантажну митну декларацію довідковий номер 9093, інвойс № 29 від 24.09.2010 р., вантажну митну декларацію довідковий номер 9095, інвойс № 30 від 01.10.2010 р., вантажну митну декларацію довідковий номер 9099, інвойс № 31 від 14.10.2010 р., інвойс № 32 від 21.10.2010 р., вантажну митну декларацію довідковий номер 9114, інвойс № 33 від 26.11.2010 р., інвойс № 34 від 19.11.2010 р., вантажну митну декларацію довідковий номер 9138, інвойс № 34 від 30.03.2011 р., вантажну митну декларацію довідковий номер 9179.

07.10.2010 р. відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача кошти у розмірі 5 000 дол. США. Згідно з бухгалтерською довідкою позивача з цієї суми частково погашено заборгованість відповідача за інвойсом № 25 від 27.08.2010 р.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Проте, висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи, що відповідач знаходиться за межами України, з метою повідомлення його про час та місце розгляду справи, господарським судом міста Севастополя у порядку, встановленому ст.ст. 125, 126 ГПК України, було надіслано до компетентного органу доручення від 17.10.2011 р. про вручення судового документа з проханням про вручення у тому числі ухвали від 04.08.2011 р. про порушення провадження у справі № 5020-1201/2011, якою призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.05.2012 р.

20.04.2012 р. на адресу господарського суду міста Севастополя було надіслано офіційну відповідь Дипломатичного Представництва Федерації Сент-Кіттс і Невіс у Великій Британії щодо повернення судового документа, адресованого Компанії MULTIGRADE LTD у зв'язку з невірним написанням назви компанії.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновків, що при направленні судового доручення назва та реквізити відповідача було вказано вірно, відповідно до даних, зазначених у позовній заяві та доданих до неї документів, а отже, відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Разом з тим, як вбачається з офіційної відповіді Дипломатичного Представництва Федерації Сент-Кіттс і Невіс у Великій Британії, яка надійшла 20.04.2012 р. на адресу господарського суду міста Севастополя, документи, які підлягали врученню, було повернуто до Дипломатичного Представництва через невідповідність у написанні назви Компанії як "Multigrade" Ltd та "Multаgrade" Ltd.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у примірнику завіреного перекладу англійською мовою ухвали від 04.08.2011 р. про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 15.05.2012 р., який додавався до доручення про вручення судового документа та повернутий до суду, вказано у якості відповідача "MULTА GRADE LTD" замість "MULT I GRADE LTD".

Докази надсилання у подальшому господарським судом міста Севастополя Компанії MULTIGRADE LTD копії вказаної ухвали, а також завіреного перекладу її англійською мовою з правильним написанням найменування відповідача у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, призначеного у судовому засіданні на 15.05.2012 р., у яке представник відповідача не з'явився.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 111 10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним про час і місце засідання суду.

Крім того, відповідно до п. 3.3 Контракту поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання заявки.

Втім, господарськими судами не досліджувалось питання щодо існування таких заявок та отримання їх Агентом (позивачем).

Також, згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.1 Контракту встановлено, що платежі за Контрактом здійснюються згідно з виставленими позивачем рахунками шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку відповідача на банківський рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку.

Проте, господарськими судами не з'ясовано питання, чи виставлялись позивачем такі рахунки та чи надавались суду відповідні докази.

Колегією суддів касаційної інстанції також визнається передчасним висновок апеляційного господарського суду, з посиланням на Порядок, про те, що вантажні митні декларації, надані позивачем, є належними доказами того, що товар поступив на борт судна та був прийнятий його адміністрацією, оскільки такий висновок зроблений без належного правового обґрунтування, а саме без зазначення конкретних пунктів Порядку та їх правового аналізу у контексті спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Компанії MULTIGRADE LTD задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 15.05.2012 р. у справі № 5020-1201/2011 скасувати.

Справу № 5020-1201/2011 передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

О.А. Кролевець