Ухвала від 16.04.2014 по справі 2а-1767/10/2370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 квітня 2014 року м. Київ В/800/1530/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів

судді-доповідача Шипуліної Т.М.

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Лосєва А.М., Федорова М.О.

перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕС» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.01.2014 у справі №2а-1767/10/2370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕС» до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕС» залишено без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою Вищого адміністративного суду України Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕС» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.01.2014 та просила допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.

Згідно статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права , що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, зокрема, пп. 1.11.2 п. 1.11 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 28.02.2007 у справі №38/305 (К-8693/06), від 25.03.2008 у справі №5/2671-14/323 (А) (5/3035-2/325) (К-9389/07), від 17.04.2008 у справі №24/177 (К-12547/06), від 10.07.2008 у справі №22/162а (К-17660/07) та зазначає, що у вказаній справі та у даних справах за аналогічних обставин Вищий адміністративний суд, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм.

Між тим, відповідно до положень статті 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішень Вищого адміністративного суду України, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, який у ньому розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи статті 237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

З огляду на зазначене, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕС» відсутні підстави передбачені статтею 237 КАС України для порушення питання щодо розгляду заяви Вищим адміністративним судом України про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія:

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕС» у задоволенні вимоги про допуск справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.01.2014 у справі №2а-1767/10/2370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕС» до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І.Бившева

---

Г.К.Голубєва

---

А.М. Лосєв

---

М.О. Федоров