Рішення

від 15.04.2014 по справі 522/616/13- ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

15.04.2014

Справа № 522/616/13-ц

Провадження № 2/522/1541/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі Шеян І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Земсервіс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції у Львівській області про визнання недійсним договору, визнання недійсними зміни до установчих документів юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Земсервіс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Реєстраційну службу Яворівського районного управління юстиції у Львівській області та просить визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс» в розмірі 100 %, укладений 02 вересня 2010 року між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності та ОСОБА_3; визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс» в розмірі 100%, укладений 18 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія з управління активами «Актив»; визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи ПП «Земсервіс» за номером 1 412 105 0009 000195 від 02 вересня 2010 року; визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи ПП «Земсервіс» за номером 1 412 105 0013 000195 від 21 травня 2012 року; визнати ОСОБА_1 засновником ПП «Земсервіс» та власником частки в статутному капіталі ПП «Земсервіс» в розмірі 100 %.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 02 вересня 2010 року між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс» в розмірі 100 %, яка належала на праві власності позивачу. 27 серпня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір доручення на купівлю-продаж частки в статутному капіталі ПП «Земсервіс», за умовами якого позивач доручив, а ОСОБА_2 зобов'язався від імені і за рахунок позивача укласти Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП «Земсервіс» на умовах найбільш вихідних для довірителя за ціною не нижче сплаченої номінальної вартості належної довірителю частки.

Однак згідно балансу ПП «Земсервіс», станом на 01 жовтня 2010 року, та свідоцтва про сплату внеску до статутного капіталу ПП «Земсервіс» станом на 02 вересня 2012 року розмір статутного капіталу ПП «Земсервіс» становив 6 400 000, 00 грн. та був сплачений в повному розмірі. Таким чином, продаж частки статутного капіталу ПП «Земсервіс» за ціною нижчою сплаченої її номінальної вартості прямо суперечить інтересам позивача. Крім того, позивач не отримував жодного звіту про виконання ОСОБА_2 умов договору доручення, на найбільш вигідних для нього умовах за ціною не нижче сплаченої номінальної вартості частки. Тому порушення ОСОБА_2 умов договору доручення тягне за собою недійсність укладеного ним від імені позивача договору з ОСОБА_3 від 02 вересня 2010 року.

Також позивач вказує, що 02 вересня 2010 року державним реєстратором Яворівської державної адміністрації Львівської області було прийняте рішення за № 1 412 105 0009 000195 про державну реєстрацію змін до установчих документів - статуту щодо складу учасників ПП «Земсервіс». Однак оскільки при укладенні договору купівлі-продажу частки у статутном капіталі підприємства від 02 жовтня 2010 року недодержані вимоги закону, невиконання цих вимог не повинно породжувати жодних правових наслідків для сторін договору. 18 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ТзОВ «Компанія управління активами «Актив» було укладеного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП «Земсервіс» в розмірі 100 %. Раніше ОСОБА_3 набув у власність частку у статутному капіталі ПП «Земсервіс» на підставі договору від 02 вересня 2010 року, який є недійсним, а отже, не створює юридичних наслідків. Тому ОСОБА_3 не мав права відчужувати частку в статутному капіталі ПП «Земсервіс», набуту на підставі недійсного договору. Відповідно такий договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП «Земсервіс» від 18 травня 2012 року також повинен бути визнаний недійсним.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2014 року третю особу Яворівську районну державну адміністрацію Львівської області було замінено на належну третю особу - Реєстраційну службу Яворівського районного управління юстиції у Львівській області згідно змін чинного законодавства щодо реєстрації юридичних осіб та внесення змін до їх установчих документів.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Подала заяву про розгляд справи за відсутності відповідачів, третьої особи та їх представників на підставі наявних в матеріалах справи доказів, у зв'язку з тим, що від представника ПП «Земсервіс» надійшли до суду заперечення на позовну заяву, а також у зв'язку з тривалим розглядом справи та належним сповіщенням сторін про дати судових засідань.

Представник ПП «Земсервіс» у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вказав, що оскаржуваний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс» від 02 вересня 2010 року був вчинений відповідно до вимог чинного законодавства України, на підставі чинної довіреності, яка посвідчувала повноваження представника позивача. Крім того, сторони обґрунтовано дійшли домовленості, та встановили договірну ціну, яка відповідала дійсній вартості активів підприємства. При цьому, жодних обмежень щодо ціни правочину у довіреності від 01 вересня 2010 року не було. Представник ПП «Земсервіс» був присутній під час проголошення рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій ОСОБА_2 просив розглядати справу за його відсутності та пояснив, що згідно укладеного з ОСОБА_1 договором доручення на купівлю-продаж від 27 вересня 2010 року він зобов'язався продати частку в статутному капіталі ПП «Земсервіс» до 27 серпня 2011 року. На підставі вищевказаного договору та належним чином оформленої довіреності частку в статутному капіталі ПП «Земсервіс» він продав ОСОБА_3 за ціною в розмірі 100, 00 грн., оскільки інших покупців на вищевказану частку не було. Таким чином, умови договору доручення на купівлю-продаж частки в статутному капіталі від 27 вересня 2010 року було виконано належним чином.

Відповідач ОСОБА_3, та представник ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки до суду не повідомляли.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02 вересня 2010 року між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс») в розмірі 100 %, яка належала на праві власності ОСОБА_1 (Т. 1, а. с. 8).

ОСОБА_2 діяв в інтересах позивача на підставі довіреності від 01 вересня 2010 року, посвідченої ОСОБА_5, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за № 1500 (Т. 1, а. с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

27 серпня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір доручення на купівлю-продаж частки в статутному капіталі ПП «Земсервіс» (Т. 1, а. с. 6).

Згідно з п. 1.1 зазначеного Договору доручення позивач доручив, а ОСОБА_2 зобов'язався від імені і за рахунок позивача укласти Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП «Земсервіс», яка належить позивачу з будь-якою третьою особою на умовах найбільш вихідних для довірителя за ціною не нижче сплаченої номінальної вартості належної довірителю частки.

Відповідно до п. 3.1 Договору довіреності, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у п.1.1 зазначеного Договору.

У зв'язку з цим, 01 вересня 2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчено довіреність від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 відповідно до якої позивач уповноважив ОСОБА_2 у свої інтересах представляти його з питань продажу належної позивачу частки у статутному капіталі ПП «Земсервіс».

Саме на підставі вищевказаної довіреності ОСОБА_2 уклав вищевказаний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс» з ОСОБА_3

Згідно з пунктом 4.1 оскаржуваного договору купівлі-продажу договірна ціна (вартість) частки в статутному капіталі (корпоративних прав) підприємства становить 100, 00 грн.

Згідно ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено обов'язок внесення змін до установчих документів юридичної особи у разі внесення змін, пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Згідно з вищевикладеним, 02 вересня 2010 року державним реєстратором Яворівської державної адміністрації Львівської області було прийняте рішення за № 1 412 105 0009 000195 про державну реєстрацію змін до установчих документів - статуту щодо складу учасників ПП «Земсервіс».

Оскільки ОСОБА_3 набув у власність частку у статутному капіталі ПП «Земсервіс» на підставі договору від 02 вересня 2010 року, то 18 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ТзОВ «Компанія управління активами «Актив» був укладений договір купівлі-іпродажу частки в статутному капіталі ПП «Земсервіс» в розмірі 100 % (Т. 1, а. с. 11).

Підставою позовних вимог, за твердженням позивача, є вчинення представником правочину всупереч інтересам довірителя, та з перевищенням наданих повноважень, а саме - укладения ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс», посвідченого 02 вересня 2010 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, на невигідних для позивача умовах, що суперечать укладеному договору доручення від 27 серпня 2010 року та виходять за межі

повноважень, передбачених довіреністю від 01 вересня 2010 року, виданою ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 Тому позивач вимагає визнати недійсним вищевказаний договір купівлі-продажу від 02 вересня 2010 року, а також, як результат укладення такого договору - договір від 18 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та ТзОВ «Компанія управління активами «Актив», та відповідні зміни до установчих документів юридичної особи ПП «Земсервіс», внесені державним реєстратором Яворівської державної адміністрації Львівської області.

Втім, суд вважає вищевказані твердження позивача безпідставними, оскільки оскаржуваний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 02 вересня 2010 року був вчинений відповідно до чинного законодавства України.

Так, повноваження представника ОСОБА_2 були підтвердженні довіреністю, посвідченої від 01 вересня 2010 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.

Відповідно до вказаної довіреності, ОСОБА_1 доручив ОСОБА_2 бути його представником у відповідних уповноважених органах та установах (зокрема в органах державної влади та управління, виконавчих органах, органах нотаріату тощо), а також у ПП «Земсервіс» з питань продажу належної довірителю частки у його статутному капіталі. Вказана довіреність не містить будь-яких обмежень щодо суми або інших умов щодо продажу частки у статутному капіталі.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 224 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю; довіреністю є письмовий документ, що дається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 ЦК України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Таким чином, єдиним документом, що посвідчував повноваження представника ОСОБА_2 на укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі корпоративних прав) ПП «Земсервіс» від 02 вересня 2010 року, була довіреність, посвідчена 01 вересня 2010 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Львівського міського наріального округу.

При цьому, договір доручення від 27 серпня 2010 року, копія якого подана позивачем до суду, не може бути взятий до уваги з огляду на положення ч. 1 ст. 1007 ЦК України, відповідно до яких довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

В той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 не видав ОСОБА_2 довіреність, що посвідчувала б зазначені у договорі доручення повноваження, що свідчить про те, що такі повноваження за намірами довірителя могли бути надані окремо за іншою довіреністю, або не були надані взагалі.

Тому, суд вважає, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс» від 02 вересня 2010 року був укладений правомірно на підставі чинної довіреності, яка посвідчувала повноваження представника.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що умови укладеного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс» від 02 вересня 2010 року є економічно доцільними та не могли суперечити інтересам позивача, виходячи з наступного.

Не зважаючи на значний розмір статутного капіталу, на момент укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс», підприємство мало обсяг майнових та інших зобов'язань, що перевищували розмір статутного капіталу та наявного у ПП «Земсервіс» майна. Таким чином, на момент укладення вищевказаного договору підприємство було збитковим та мало великий обсяг зобов'язань, що підтверджується наданими представником ПП «Земсервіс» до суду копіями договорів іпотеки та договорів поруки. Отже, продаж корпоративних прав за ціною, яка перевищувала їх реальну вартість, очевидно був неможливий.

Зокрема, ПП «Земсервіс» станом на дату укладення договору вступало іпотекодавцем та/або поручителем за наступними зобов'язаннями: згідно Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року, за Кредитним договором № 92-Ф07 від 28 вересня 2007 р., за зобов'язаннями ОСОБА_7 на суму 168 400, 00 грн. (Т. 1, а. с. 92); згідно Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року, за Кредитним договором № 93-Ф07 від 28 вересня 2007 року, за зобов'язаннями ОСОБА_8 на суму 252 500, 00 грн. (Т. 1, а. с. 98); згідно Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року та Договору поруки № 94-Ф07 від 28 вересня 2007 року, за Кредитним договором № 94-Ф07 від 28 вересня 2007 року, за зобов'язаннями ОСОБА_9 на суму 198 500, 00 грн. (Т. 1, а. с. 104, 110); згідно Договору іпотеки від 29 жовтня 2007 року, за Кредитним договором № 99-Ф07 від 09 жовтня 2007 року, за зобов'язаннями ОСОБА_1 на суму 1 050 000, 00 грн. (Т. 1, а. с. 112); згідно Іпотечного договору від 16 грудня 2006 року, за Кредитним договором № 964 від 15 грудня 2006 року, за зобов'язаннями ОСОБА_10 на суму 24 000, 00 дол. США (Т. 1, а. с. 118); згідно Іпотечного договору від 16 грудня 2006 року, за Кредитним договором № 972 від 15 грудня 2006 року, за зобов'язаннями ОСОБА_11 на суму 16 000, 00 дол. США (Т. 1, а. с. 124); згідно Іпотечного договору від 16 грудня 2006 року, за Кредитним договором № 973 від 15 грудня 2006 року, за зобов'язаннями ОСОБА_12 на суму 16 000, 00 дол. США (Т. 1, а. с. 130); згідно Договору іпотеки від 18 серпня 2008 року, за Кредитним договором № 134/08/08 від 18 серпня 2008 року, за зобов'язаннями ОСОБА_9 на суму 500 000, 00 грн. (Т. 1, а. с. 136); згідно Договору поруки № 143.7/08-08-ПР від 28 серпня 2008 року, за Кредитним договором № 143.7/08-08 від 28 серпня 2008 року, за зобов'язаннями ОСОБА_1 на суму 3 000 000, 00 грн. (Т. 1, а. с. 144); згідно Договору поруки № 135.1/08-08-ПР від 18 серпня 2008 року, за Кредитним договором № 135.1/08-08 від 18 серпня 2008 року, за зобов'язаннями ОСОБА_9 на суму 500 000, 00 грн. (Т. 1, а. с. 146).

До того ж, ПП «Земсервіс» мало і власні грошові зобов'язання, наприклад, за кредитним договором № 961 від 12 грудня 2006 року, згідно Додаткового договору №1 до цього Договору на суму 126 000, 00 дол. США, що забезпечені згідно Іпотечного договору від 19 грудня 2006 року, тощо.

З вищенаведеного вбачається, що тільки за вказаними договорами сума зобов'язань ПП «Земсервіс» за іпотечними договорами та договорами поруки складала 5 470 900, 00 грн. та 56 000 дол. США, а також у ПП «Земсервіс» були власні кредитні зобов'язання на суму 126 000, 00 дол. США. Інші існуючі зобов'язання, що існували на дату укладення спірного договору, відображені в Балансі ПП «Земсервіс» за 2011 рік. З вказаного облікового документу вбачається, що підприємство мало від'ємні показники прибутковості.

Таким чином, сторони обґрунтовано дійшли домовленості, та встановили договірну ціну, яка відповідала дійсній вартості активів підприємства. При цьому, жодних обмежень щодо ціни правочину у довіреності від 01 вересня 2010 року не було.

Отже, твердження позивача, що представником було вчинено правочин, а саме укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПП «Земсервіс» від 02 вересня 2010 року, всупереч інтересам довірителя, не відповідають дійсності.

Також відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин суд вважє, що сторонами договір укладено при повному дотриманні вимог законодавства, та відображає реальну домовленість сторін.

Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 224, 244, 245, 388, 1000, 1004, 1007 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства «Земсервіс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції у Львівській області про визнання недійсним договору, визнання недійсними зміни до установчих документів юридичної особи, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Свячена Ю.Б.