Ухвала

від 16.04.2014 по справі 2а-4397/09/1770

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" квітня 2014 р. Справа № 2а-4397/09/1770

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю представника позивача Волинець А.В.,

відповідача - Лавчренчук Т.В., Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Столяр" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Столяр" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року ТзОВ "Фірма Столяр" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 0003392342 від 14.11.2008 року, № 0003392342/1/23-121 від 23.12.2008 року, № 0003392342/2/23-121 від 23.02.2009 року, № 0003382342/0 від 14.11.2008 року, № 0003382342/1/23-121 від 23.12.2008 року, № 0003382342/2/23-121 від 23.02.2009 року в частині, що не узгоджена в сумі 82 662, 00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуванні рішення відповідача прийнятті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Встановлено, що посадовими особами відповідача проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку діяльності ТОВ «Фірма Столяр» .

За результатами перевірки складено акт від 05.11.2008 року про результати виїзної планової комплексної документальної перевірки за період з 08.11.2005 року 30.06.2008 року, на підставі якого Державною податковою інспекцією у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0003382342/0 від 14.11.2008 року, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 60 616,00 грн. за основним платежем та 30308,00 грн. штрафних санкцій, всього 90 924,00 грн.;

- № 0003392342 від 14.11.2008 року, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44 087,00 грн. за основним платежем та 22 044, 00 грн. штрафних санкцій, всього 66 131,00 грн.;

- 0002441442/0/11-123 від 14.11.2008 року, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 640,58 грн. за основним платежем та 1 281,16 грн. штрафних санкцій, всього 1 921,74 грн.

ТОВ "ФІРМА СТОЛЯР" узгоджено податкове зобов'язання з нарахування податку на доходи фізичних осіб і сплачено до бюджету 20.11.2008 року податок та нараховану санкцію всього в сумі 1 921,74 грн., а також частково узгоджено зобов'язання з податку на прибуток, зокрема 20.11.2008 року сплачено податкове зобов'язання з податку на прибуток 5508,00 грн. - основний платіж та 2 754,00 грн. - штрафна санкція, всього 8 262,00 грн.

На виконання рішень, прийнятих податковими органами в процедурі узгодження ДПІ у м. Рівне прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0003392342/1/23-121 від 23.12.2008 року;

- № 0003382342/1/23-121 від 23.12.2008 року - на виконання рішення ДПІ у м. Рівне від 12.12.2008 p., прийнятого за скаргою ТОВ "ФІРМА СТОЛЯР" від 21.11.2008 р.;

- № 0003392342/2/23-121 від 23.02.2009 року;

-№ 0003382342/2/23-121 від 23.02.2009 року - на виконання рішення ДПА України в Рівненській області від 18.02.2009 року, прийнятого за скаргою ТОВ «ФІРМА СТОЛЯР» від 30.12.2008 p.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає.

Встановлено, що ТОВ «Фірма Столяр» заключило договори купівлі продажу з ТОВ «Центуріон - Захід» : №01-2007від 14.03.2007р. та №02-2007 від 20.03.2007 р.

На виконання договорів ТОВ «Фірма Столяр» отримано товари, вартість яких включено до складу валових витрат за загальну суму 220433,03 грн. відповідно до отриманих накладних.

Розрахунки за поставлену продукцію проведені через Рівненське ОД «Райфайзен банкАваль» на загальну суму 261810,00грн. відповідно до платіжних доручень.

Факт здійснення позивачем операцій з придбання та реалізації товару підтверджений видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, актами виконаних транспортних робіт та доказами використання придбаних матеріальних цінностей у своїй діяльності, які повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій та є підставою для включення витрат на придбання товару до складу валових витрат та формування податкового кредиту по податку на додану вартість.

Згідно пп.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.1.7. ст.1. Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами позивача відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Зазначені документи, підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ "Центуріон - Захід", містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, містять необхідні відомості про господарську операцію, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, а відтак є первинними в розумінні закону.

Посилання на вирок Рівненського міського суду від 11 жовтня 2013 року є безпідставним, оскільки останнім не встановлено факту фіктивної фінансово-господарської діяльності саме між ТзОВ "Фірма Столяр" та ТОВ "Центуріон - Захід"

З урахуванням принципу персональної відповідальності підстави для позбавлення такого платника права на включення до податкового кредиту та отримання з бюджету надмірно сплачених сум податку у зв'язку з невиконанням іншими платниками податку - постачальниками по ланцюгу - покладеного на них законом обов'язку щодо внесення до бюджету сплачених покупцем сум податку в ціні придбання товарів (послуг) відсутні.

Вказане повністю узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При цьому, ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Столяр" слід стягнути судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 20,40 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1487,93 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Столяр" задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 0003392342 від 14 листопада.2008 року, № 0003392342/1/23-121 від 23 грудня 2008 року, № 0003392342/2/23-121 від 23 лютого 2009 року, № 0003382342/0 від 14 листопада 2008 року, № 0003382342/1/23-121 від 23 грудня 2008 року, № 0003382342/2/23-121 від 23 лютого 2009 року в частині, що не узгоджена в сумі 82 662, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Столяр" судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 20,40 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1487,93 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" квітня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Столяр" вул. Біла,буд 16,Рівне,33001

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,