Рішення

від 22.04.2014 по справі 920/392/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.2014 Справа № 920/392/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біовіта», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтехніка-Суми», м. Суми

про стягнення 15 778 грн. 84 коп.

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача - О.А.Тільга (довіреність б/н від 25.02.2014)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - І.М.Петрович

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 15778 грн. 84 коп., у тому числі: 15260 грн. 00 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу № 79/12/2013 від 02.12.2013, 396 грн. 76 коп. пені, 91 грн. 56 коп. - суму 3% річних, 30 грн. 52 коп. інфляційних втрат; а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання повноважного представника не направив, судові ухвали про призначення справи до судового розгляду та про її відкладення, направлені відповідачу за адресою: м. Суми, вул. Прокоф'єва, 36, повернути поштовим відділенням зв'язку з відміткою «за відмовою адресата від одержання».

Представником позивача був поданий для долучення до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача, з якого вбачається, що його місцезнаходженням є: м. Суми, вул. Прокоф'єва, 36.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суд не повідомив, тому згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біовіта» (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медтехніка-Суми» (відповідачем у справі) був укладений договір купівлі-продажу № 79/12/2013, за умовами якого позивач зобов'язався поставити спеціальне дитяче харчування MD мил ФКУ за умовами, наведеними у договорі покупцю (відповідачу), а останній, у свою чергу, зобов'язався прийняти цей товар та оплатити відповідно до визначених цим договором умов.

Відповідно до розділу 2 укладеного договору асортимент, кількість та ціни товару визначаються у специфікаціях, накладних, які підтверджуються підписами уповноважених на те сторонами осіб та скріплюються печатками сторін, які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна товару може бути змінена за домовленістю сторін у випадках: зміни ціни товару виробником, зміни офіційного курсу долара США, встановленого НБУ на дату митного оформлення товару. Загальна сума цього договору становить 15260 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2543 грн. 33 коп.

Згідно з розділом 4 договору купівлі-продажу № 79/12/2013 оплата замовленого покупцем товару здійснюється останнім окремо за кожну замовлену партію товару у терміни, вказані у замовленні, але у всякому разі, не пізніше, ніж на 21 день після поставки товару. Про терміни оплати обов'язково робиться позначка у накладній та у замовленні.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору №79/12/2013 позивачем було поставлено відповідачу товару (амінокислотну суміш MD мил ФКУ) на загальну суму 15260 грн. 00 коп.

Відповідач же в порушення зобов'язань, взятих на себе, за дану партію товару кошти позивачу не сплатив, чим порушив його права та законні інтереси, за захистом яких позивач був змушений звернутись до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується

прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором не виконує і оплату за поставлений йому товар своєчасно не проводить.

Факт належного виконання умов договору позивачем підвереджується матеріалами справи, зокрема копією договору купівлі-продажу № 79/12/2013 від 02.22.2013, копіями специфікації на товар від 02.12.2013, видаткової накладної № РН-0000186 від 02.12.2013 на суму 15260 грн. 00 коп., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 612 від 25.11.2013.

Сума заборгованості на даний час залишається несплаченою відповідачем, тому суд вважає вимоги позивача у цій частині обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 396 грн. 76 коп. пені, 91 грн. 56 коп. - суму 3% річних, 30 грн. 52 коп. інфляційних втрат.

Умовами укладеного договору (пунктом 7.1) № 79/12/2013 від 02.12.2013 сторонами узгоджено, що в разі порушення строків оплати товару, визначених п. 4.1 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірними вимоги позивача щодо заявлення ним до стягнення з відповідача 396 грн. 76 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 3% річних в сумі 91 грн. 56 коп., 30 грн. 52 коп. інфляційних збитків.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем були подані до суду докази в обґрунтування заявлених ним вимог, в той час як відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, які б стали підставою відмови в задоволенні вимог позивача.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтехніка-Суми» (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 36; код ЄДРПОУ 23291655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біовіта» (03110, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 57/3; код ЄДРПОУ 37313471) 15260 грн. 00 коп. боргу, 396 грн. 76 коп. пені, 91 грн. 56 коп. - суму 3% річних, 30 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.04.2014.

Суддя В.Л. Котельницька