Постанова

від 10.04.2014 по справі 823/3185/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3185/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

за участю представника позивача - Філіппової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом повного товариства «Універсал» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9) до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Повне товариство «Універсал» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001162301 від 13.04.2012р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державною податковою інспекцією у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПТ «Універсал» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Артбуд Вектор» за вересень - жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 30.03.2013р. №6/22-010/30354972.

В ході перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення ПТ «Універсал» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9) вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 11997 грн., за жовтень 2011 року на суму 31162 грн., в результаті допущених порушень, що відображено в п.3.1 розділу 3 акта перевірки; ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПТ «Універсал» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9) при придбанні послуг. Послуги по вказаних правочинах не були виконані в порушення ст.875 Цивільного кодексу України.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0001162301 від 13.04.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 53949,00 грн., в тому числі за основним платежем 43159,00 грн., за штрафними санкціями 10790,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, в зв'язку з чим прийшов до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення та скасував його.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з безпосереднім придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, який зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2011р. між повним товариством «Універсал» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9) (Замовник) та приватним підприємством «Артбуд Вектор» (Виконавець) укладено договір №30/08, за яким Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе наступні обов'язки: виконання електромонтажних робіт на виробництві ТОВ «Юрія-Фарм» (п.1.1. Договору №30/08).

На підтвердження виконання договору з ПП «Артбуд Вектор» позивачем надано до суду податкову накладну на виконання електромонтажних робіт на виробництві ТОВ «Юрія-Фарм», довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 22.09.2011р., виписки по особовому рахунку.

Крім того, 01.09.2011р. між позивачем (Замовник) та ПП «Артбуд Вектор» (Виконавець) укладено договір №01/09, за яким Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе наступні обов'язки: виконання сантехнічних робіт на виробництві ТОВ «Юрія-Фарм» (п.п.1.1. Договору №01/09).

На підтвердження виконання договору з ПП «Артбуд Вектор» позивачем надано до суду податкову накладну на виконання сантехнічних робіт на виробництві ТОВ «Юрія-Фарм», акт виконаних підрядних робіт на здійснення ремонту системи опалення, водопроводу, паропроводу та каналізації, виписки по особовому рахунку.

02.09.2011р. між позивачем (Замовник) та ПП «Артбуд Вектор» (Виконавець) також укладено договір №02/09 (надалі - Договір №02/09), за яким Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе наступні обов'язки: виконання монтажних робіт мереж водопроводу та каналізації ділянки виготовлення біодобавок комплексу «Агромарс» в с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області (п.п.1.1. Договору №02/09).

На підтвердження виконання договору №02/09 позивач надав: податкові накладні, акти виконаних підрядних робіт, виписки по особовому рахунку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2011р. між ПТ «Універсал» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9) (Замовник) та приватним підприємством «Артбуд Вектор» (Виконавець) укладено договір №03/10 (надалі - Договір №03/10), за яким Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе наступні обов'язки виконання сантехнічних робіт на виробництві ТОВ «Юрія-Фарм» (п.п.1.1. Договору №03/10).

На підтвердження виконання договору з ПП «Артбуд Вектор» позивачем надано до суду податкову накладну, акт виконаних підрядних робіт, виписки по особовому рахунку.

В якості доказу придбання матеріалів для виконання підрядних робіт за вищезгаданими договорами з ПП «Артбуд Вектор» позивач надав до суду договір купівлі-продажу №21 від 30.08.2011р. з ТОВ «ЗБ Постач Комплекс», договір поставки №б/н від 05.09.2011р. з приватним будівельним підприємством «Промзв'язок», договір поставки №7 від 07.07.2011р. з ПП «Перша Сантехнічна компанія», договір поставки №СЦ0055 від 01.05.2011р. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, договір поставки №298 від 04.01.2011р. з товариством з обмеженою відповідальністю «ЧеркасиЕлеваторТорг». На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано: податкові накладні, видаткові накладні, акти списання товарів, виписки по особовому рахунку позивача, оборотно-садьдову відомість по рахунку 205 за вересень 2011 року, жовтень 2011 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в обґрунтування правомірності винесеного ним спірного податкового повідомлення-рішення, посилається на обставини, встановлені в довідці державної податкової інспекції у м. Черкаси від 10.01.2012 р. №23/23-4/34556385 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Артбуд Вектор» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 по 31.10.2011», якою встановлено що операції ПП «Артбуд Вектор» за період з 01.01.2011 по 31.10.2011 не можуть бути підтверджені з урахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської операції, економічної діяльності.

Крім того, в ході проведення перевірки відповідачем використано пояснення директора ПП «Артбуд Вектор» ОСОБА_6 від 16.12.2011р., згідно з якими основні засоби на підприємстві відсутні, офісні та складські приміщення, транспортні або будь-які інші засоби не орендувалися, найманих працівників на підприємстві немає і не було, доручення на здійснення фінансово-господарської діяльності від імені підприємства ним не надавалося.

При цьому, вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.05.2012р. по кримінальній справі №2314/2340/12 директора ПП «Артбуд Вектор» ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов висновку про те, що взаємовідносини між ПП «Артбуд Вектор» та ПТ «Універсал» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9) не спричиняють реального настання правових наслідків.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказує, що позивачем, в свою чергу, не доведено, яким саме чином його контрагент ПП «Артбуд Вектор» без наявності жодної матеріально-технічної бази (адміністративних та інших будівель (офісного приміщення, складів, технічних приміщень, гаражів, інше), устаткування, а також відповідних трудових ресурсів, мав змогу виконувати електромонтажні, сантехнічні, монтажні роботи без залучення субпідрядних організацій, зважаючи на те, що об'єми таких робіт перевищують трудові можливості ПП «Артбуд Вектор», а матеріальні можливості у ПП «Артбуд Вектор» для здійснення задекларованого виду діяльності взагалі відсутні.

Крім того, позивачем не було також надано суду доказів щодо укладення його контрагентом субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності матеріально-технічної бази (устаткування, транспортних засобів) та відповідних трудових ресурсів.

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що сам факт наявності у платника податків податкових накладних і платіжних доручень не може бути єдиною та беззаперечною підставою для формування податкового кредиту, при наявності встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між платником податків та його контрагентом, а саме за відсутності фізичних, технічних та технологічних можливостей у контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.

Так, згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, в Постанові Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09 зазначено, що про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідні угоди не мали реального характеру, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та є підставою для відмови в їх задоволенні.

Колегія суддів наголошує на тому, що реальність операцій позивачем суду не доведено.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем надано належні докази на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку і повністю задовольнив позовні вимоги позивача.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог повного товариства «Універсал» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9) до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

Постанову в повному тексті виготовлено 15.04.2014 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.