Постанова

від 09.12.2010 по справі 2а-12855/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2010 року 17:00 № 2а-12855/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010р. №0000282360/0, за участю:

позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідач - ОСОБА_3

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 9 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт»(далі по тексту -позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010р. №0000282360/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010р. №0000282360/0 є незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2008 року позивачем укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №1-Д, відповідно до якого Покупець зобов'язаний у день підписання цього договору оплатити Продавцю суму у розмірі 30 000грн. шляхом внесення готівкових коштів в касу Продавця. На виконання даного пункту договору Покупцем в касу позивача внесена сума передбачена договором. Оскільки договір підписаний після 18год.00хв. сума грошових коштів у розмірі 30 000грн. була внесена в касу обслуговуючого банку на наступний робочий день, а саме 18 березня 2008 року.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Стандарт»(код ЄДРПОУ 31954068) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2010р. на підставі чого складено Акт №3654/22-31954068 від 25.08.2010р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення п. 2.7. «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 10.09.2005р. за №277, а саме перевищення ліміту каси на суму 28 819,06грн. (17.03.2008р.), в результаті чого нараховано штрафні санкції в сумі 57 636,12грн., а також п. 5.2. р.V «Положення про комунальний податок у м. Києві», затвердженого Рішенням Київської міської ради від 18.03.2004р. №81/1291 «Про затвердження Положення про комунальний податок у м. Києві»та згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (із змінами та доповненнями) передбачено штрафну санкцію за несвоєчасну сплату комунального податку станом на 05.04.2007р. в сумі 759,43грн. сплаченого 01.07.2010р.

Акт перевірки підписаний директором ТОВ «Стандарт»Ткачук М.А. без заперечень.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010р. №0000282360/0, яким відповідно до підпункту «б»п.п. 4.2.2. п. 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 2.7. «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 10.09.2005р. за №277, визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 57 636,12грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до п. 5.4. «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 10.09.2005р. за №277 передбачено, що небанківські фінансові установи самостійно визнають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму і, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки і на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту каси.

НБУ своїм листом № 11-113/4170-12280 від 08.12.2008 р. роз'яснює, що самостійне встановлення ліміту каси для небанківських установ обумовлено, зокрема специфікою функціонування таких установ, яка при проведенні відповідних фінансових операцій вимагає постійної наявності в їх касах певних обсягів готівки для забезпечення на належному рівні обслуговування клієнтів, визначенні розмірів яких на основі відповідного середньоденного показника надходження (видачі) готівки (що застосовується підприємствами для розрахунку каси) ускладнюється нерівномірністю надходження та витрачання готівкових коштів і потребує індивідуальних розрахунків для кожної окремої установи. У той же час, на розсуд керівництва конкретної небанківської фінансової установи нею може бути розроблений порядок самостійного встановлення ліміту каси для такої установи із відповідним його затвердженням внутрішнім наказом (розпорядженням).

Керуючись вищезазначеними нормами позивач 01.02.2008р. видав наказ про встановлення ліміту каси у розмірі 49 653,00 грн. у зв'язку із запланованим підвищенням обсягу готівкових надходжень. Тобто на момент, так званого порушення, у позивача діяв вищезазначений наказ, який дозволяв йому тримати у касі підприємства суму у розмірі до 49 653,00грн.

Але при проведенні планової виїзної перевірки відповідач нібито не прийняв до уваги наказ №2 від 01.02.2008 р.

Відповідно до п. 1 Розділу XІІІ Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами, затверджених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за № 1449 від 12.12.2006 року (надалі - Правила) при виконанні операцій з цінними паперами торговці зобов'язані діяти в інтересах клієнта (домагатись найкращого виконання замовлень та договорів), враховуючи умови, зазначені в договорі, кон'юнктуру фондового ринку, умови здійснення розрахунково-клірингових операцій, надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагентів та інші фактори ризику.

Так, на вимогу вищезазначених Правил 17 березня 2008 року позивачем був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів № 1-Д. Згідно п. 2.1. даного Договору Покупець зобов'язаний у день підписання цього Договору сплатити Продавцю суму у розмірі 30 000грн. шляхом внесення готівкових коштів в касу Продавця. Покупець сплатив передбачену Договором суму грошових коштів, відповідно до умов Договору, про що свідчить прибутковий касовий ордер та аркуш № 50 касової книги позивача.

Але слід зазначити, що підписання Договору та надходження готівки в касу позивача здійснювались після 18 год. 00 хв., в зв'язку з тим, що перенесення дати укладання Договору купівлі-продажу суперечило інтересам клієнта.

Відповідно до п. 5.10 «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 10.09.2005р. за №277, готівкові кошти не вважаються понадлімітними у день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку.

Такі ж самі норми містяться у п. 3 Листа НБУ № 11-113/1228-3747 від 13.04.2005p., де вказано, що будь-які надходження готівки до каси підприємства не вважаються понадлімітними в день її надходження, якщо сума готівки, що перевищує ліміт, була здана наступного дня до банку або використана на господарчі потреби.

18 березня 2008 року позивачем сума, яка надійшла 17 березня 2008 року у розмір 30 000грн. за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 1-Д від 17.03.2008p., була здана в касу обслуговуючого банку, про що свідчить видатковий касовий ордер від 18.03.2008p., квитанція № 1 від 18.03.2008р. з відміткою банку про прийняття готівкових коштів у розмірі 30 000грн. та виписка банку за 18.03.2008p., а також сторінка № 9 Касової книги позивача.

З пояснень відповідача, судом з'ясовано наступне, що в ході перевірки позивачем наданий Наказ №2 від 01.02.2008р. не було надано перевіряючому. Крім того відповідач зазначив, що в п. 5.10. «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 10.09.2005р. за №277 до даного випадку не застосовується, оскільки він стосується режиму роботи банку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1.2. «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 10.09.2005р. за №277, ліміт залишку готівки в касі граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Відповідно до п. 2.7. «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 10.09.2005р. за №277, виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Пунктом 2.8. зазначеного Положення, передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Пунктом 1 Указу Президент України, від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Щодо твердження позивача про застосування частини першої п. 5.10. «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 10.09.2005р. за №277, судом до уваги не береться, оскільки підлягає застосуванню п. 2.7. даного Положення.

В судовому засіданні податковий ревізор Сидорова Є.А. надала пояснення, що під час перевірки ТОВ «Стандарт» не надало Наказ №2 від 01.02.2008р.

Крім того, судом не приймається до уваги Наказ №2 від 01.02.2008р., оскільки позивачем його не пред'явлено під час проведення перевірки.

У зв'язку з викладеним, судом вбачаються обґрунтованими висновки Акту перевірки та правомірним оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 31.08.2010р. №0000282360/0.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010р. №0000282360/0, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 16.12.2010р.

Суддя В.В. Амельохін