Постанова

від 20.07.2011 по справі 2а-7550/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2011 року 14:46 № 2а-7550/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал України» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010р. №0000612201/0, за участю:

позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідач -ОСОБА_3

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Страховий капітал України»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010р. №0000612201/0.

В обґрунтування позовних вимог пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно та з порушення норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно з врахування всіх обставин.

8 лютого 2011 року Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією внесені зміни щодо найменування юридичної особи Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал України»на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Страховий капітал України»(код ЄДРПОУ 33152597).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку ЗАТ «Страхова компанія «Страховий капітал України»за результатами якої 22.12.2010р. складено акт №1052/1-22-10-33152597 про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Страхова компанія «Страховий капітал України»(код ЄДРПОУ 33152597) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.11.2005р. по 30.06.2010р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення абз. 2 п.п. 7.6.1 п. 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено збитки від операцій з акціями та іншими корпоративними правами на загальну сум 9 848 000,00грн., а саме: півріччя 2007 року -9 848 000,00грн.; 3 квартал 2007 року - 9 848 000,00грн.; 2007 рік - 9 848 000,00грн.; 1 квартал 2008 року -9 848 000,00грн.; півріччя 2008 року - 8 426 032,00грн.; 3 квартал 2008 року - 8 426 032,00грн.; 2008 рік - 8 426 032,00грн.; 1 квартал 2009 року -9 748 000,00грн.; півріччя 2009 року -8 326 032,00грн.; 3 квартал 2009 року - 8 326 032,00грн.; 2009 рік -8 339 278,00грн.; 1 квартал 2010 року -8 332 926,00грн.; півріччя 2010 року -8 330 425,00грн.;

- п.п. 4.1.3 п. 4.1 статті 4, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 та абз. 3 п.п. 7.6.1 п. 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова у сумі 379 392,75грн., в тому числі по періодах: півріччя 2008 року -355 492,00грн.; 3 квартал 2008 року -355 492,00грн.; 2008 рік -355 492,00грн.; 1 квартал 2009 року -25 000,00грн.; півріччя 2009 року -25 000,00грн.; 3 квартал 2009 року -25 000,00грн.; 2009 рік -21 689,00грн.; 1 квартал 2010 року -1 589,00грн.; півріччя 2010 року -2 213,00грн.

Не погоджуючись з Актом перевірки позивач 29.12.2010р. подав до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва заперечення №29-12/10-01.

Листом від 10.01.2011р. №205/10/22-110 відповідач повідомив, що у зв'язку з пропуском строк подання позивачем заперечення до Акту перевірки, останні не підлягають розгляду.

На підставі встановлених порушень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0000612201/0 від 30.12.2010р., яким за платежем: податок на прибуток страхових організацій визначено суму податкового зобов'язання усього в розмірі 570 747грн., у тому числі за основним платежем 379 394грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 191 353грн.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21 грудня 2000 року податкове зобов'язання може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Позивач скористався правом наданим йому п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскаржив податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження позивачу відмовлено в задоволенні його скарг і відповідно податкове повідомлення-рішення №0000612201/0 від 30.12.2010р. залишено без змін.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що на підставі Договору від 30.12.2004р. №Т41-2/04 ЗАТ «Страхова компанія «Страховий капітал України»придбало у ТОВ «Український брокерський дім»(код ЄДРПОУ 32667245) акції ВАТ «Фабрика технічної кераміки»(код ЄДРПОУ 32926602) на суму 9 998 000грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, господарським судом Дніпропетровської області у справі №А8/460-07 про визнання недійсними установчих документів ВАТ "Фабрика технічної кераміки", винесено постанову від 17.10.07р., згідно з якою адміністративний позов задоволено повністю та визнано недійсними: запис про проведення державної реєстрації ВАТ "Фабрика технічної кераміки" (49052, м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21 код 32926602); установчі документи ВАТ "Фабрика технічної кераміки" з моменту їх реєстрації; запис про державну перереєстрацію ВАТ "Фабрика технічної кераміки"; установчі (статутні) документи ВАТ "Фабрика технічної кераміки" з моменту їх реєстрації та свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі; реєстрацію випуску акцій ВАТ "Фабрика технічної кераміки" з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів; свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ "Фабрика технічної кераміки" з моменту його видачі та припинено державну реєстрацію юридичної особи ВАТ "Фабрика технічної кераміки".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2010р. К-13934/09 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2007р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2010р. справу №А8/460-07 за підсудністю направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні копія Розпорядження №137-3 від 04.12.2007р. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення обігу акцій ВАТ "Фабрика технічної кераміки" та копія Розпорядження №14 С-А від 27.01.2010р. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування реєстрації випуску акцій ВАТ "Фабрика технічної кераміки" та анульовано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ "Фабрика технічної кераміки" від 21.04.2004р. №214/1/04 виданого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Таким чином, судом встановлено, що в перевіряємий період за який позивачу нараховано податок на прибуток та штрафні (фінансові) санкції діяло рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.07р. та Розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №137-3 від 04.12.2007р. та №14 С-А від 27.01.2010р.

Відповідно до п. 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з п. 1.4 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до статті 22 Закону України „Про господарські товариства" ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з статтею 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до пп. 7.6.1 п.7.6 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Згідно з пп.7.6.3 п.7.6 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Згідно з пп. 4.1.3 п.4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по донарахуванню ПАТ «Страхова компанія «Страховий капітал України»податку на прибуток відповідають чинному на час перевірки законодавству.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000612201/0 від 30.12.2010р., а тому адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал України»задоволенню не підлягає.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Страховий капітал України»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 25.07.2011р.

Суддя В.В. Амельохін