Рішення

від 17.04.2014 по справі 357/18011/13-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/18011/13-ц

2/357/622/14

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Шовкопляс О. П. ,

при секретарі - Кузьменко Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Аптека № 214" про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2013 року позивач звернувся в суду з позовом до відповідача про стягнення компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустки , вказавши, що 01.10.1993 року, він згідно наказу № 85 від 01.10.1993 року був прийнятий на посаду завідуючого державного підприємства "Аптека № 214". 28.03.1997 року державне підприємство "Аптека № 214" було реорганізовано у ЗАТ "Аптека № 214", його було переведено на посаду директора ПрАТ "Аптека № 214" . 08.09.2013 року його було звільнено за згодою сторін з займаної посади. Однак при звільненні йому не була виплачена грошова компенсація за дні невикористаної відпустки за період роботи з 2001 по 2012 роки. Просить стягнути компенсацію за невикористані відпустки в сумі 28 604,80 грн...

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з ПрАТ "Аптека № 214" на його користь компенсацію за невикористані відпустки в сумі 31450,63 грн..

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Кузьменко Є.А. позов визнав частково , вказавши, що дійсно позивач працював по укладеній з ним трудовій угоді, після розірвання трудової угоди він звернувся до суду з позовом про стягнення з нього крім іншого, компенсації за невикористані відпустки. Згідно їхнього розрахунку сума компенсації становить 15 270, 29 грн.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кузьменка Є.А. , суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 01.10.1993 року, він згідно наказу № 85 від 01.10.1993 року був прийнятий на посаду завідуючого державного підприємства "Аптека № 214". 28.03.1997 року державне підприємство "Аптека № 214" було реорганізовано у ЗАТ "Аптека № 214", його було переведено на посаду директора ПрАТ "Аптека № 214" . 08.09.2013 року його було звільнено за згодою сторін з займаної посади.

Згідно ст. 83 КЗпП України і ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Право на відпустки забезпечується:

- гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;

- забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

У відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки підприємство, установа, організація згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток по день фактичного розрахунку.

Згідно ст. ст. 74-84 КЗпП України громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

За весь період роботи за трудовим договором з 01.10.1998 року по 01.10.2012 року позивачу не виплачувались грошова компенсація за невикористані відпустки.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів про надання позивачу відпустки за відпрацьований час або ж виплати компенсації за невикористану відпустку за цей період.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористанні відпустки.

Розрахунок компенсації за невикористану відпустку провадиться в тому ж порядку, що і суми звичайних відпускних. Наведемо формулу для розрахунку:

К = Д х

365 (366) С

де К - сума компенсації за невикористану відпустку; З - сума заробітної плати за 12 календарних місяців або за фактично відпрацьований період (меншої тривалості); 365 (366) - кількість календарних днів у році за 12 місяців у «звичайному» та високосному році відповідно; С - кількість святкових і неробочих днів, передбачених законодавством; Д - кількість календарних днів невикористаної відпустки, що підлягають компенсації.

Святкові та неробочі дні (ст. 73 Кодексу), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються (п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. // ЗП України. 1995. № 4. Ст. 41 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 16 травня 1995 р. // ЗП України. 1995. № 7. Ст. 188).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24. 12.1999 року « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом "Про відпустки" (до 1 січня 1997 року). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 47, 83, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ч. 1 ст. 237, 238 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Аптека № 214" про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Аптека № 214", юридична адреса: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 34, код ЄДРПОУ 20618630 на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 невиплачену компенсацію за невикористані відпустки в сумі 20 230(двадцять тисяч двісті тридцять ) грн. 89 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя О. П. Шовкопляс