Постанова

від 16.04.2014 по справі 5/202-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Справа № 5/202-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Алєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. та на ухвалугосподарського суду Вінницької області від 15.10.2013 р. у справі№ 5/202-09 господарського суду Вінницької області за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" простягнення 1 010 581, 33грн.

За участю представників:

позивача:Яковенко П.А.; відповідача:Мосьондзс С.А.;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.10.2013 р. (суддя Бенівський В.І.) у справі № 5/202-09 задоволено заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про визнання наказу від 29.06.2010 р. таким, що не підлягає виконанню. Визнано наказ господарського суду Вінницької області від 29.06.2010 р. у справі № 5/202-09, виданий на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 10.06.2010 р., про стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 746 573,56 грн. боргу, 205 275,27 грн. інфляційних втрат, 41 575,71 грн. - 3% річних.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. (судді: Гулова А.Г., Сініцина Л.М., Маціщук А.В.) ухвалу господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Вінницької області від 10.06.2010 р. позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково: стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь позивача 746 573,56 грн. боргу, 205 275,27 грн. інфляційних втрат, 41 575,71 грн. - 3% річних, 9 934,42 грн. державного мита та 232,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарським судом Вінницької області видано наказ від 29.06.2010 р.

22.08.2013 р. ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулося до господарського суду Вінницької області із заявою про визнання наказу від 29.06.2010 р. таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" списало заборгованість, яка утворилась перед ДК "Газ України" за договором на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій в 1999 році в загальній сумі 2 194 434,34 грн. у відповідності до Порядку списання заборгованості за природний газ і електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", але частина з якої була присуджена до стягнення рішенням господарського суду Вінницької області від 10.06.2013 р., на виконання якого видано наказ господарського суду Вінницької області від 29.06.2010 р.

Ухвалою господарського суду першої інстанції, що залишено постановою апеляційного суду без змін, заяву задоволено.

Вищий господарський суд України погоджується з таким висновком суддів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Із змісту ч.1 ст.116 ГПК України вбачається, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

З наведених правових норм вбачається, що законодавством передбачено лише два випадки, коли господарський суд своєю ухвалою може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: 1) коли наказ було видано помилково; 2) коли обов'язок боржника припинився або добровільним виконанням або з інших причин.

Відповідно до ст. 1 Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно ст. 2 вказаного Закону України списанню підлягає, зокрема:

- заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковується станом на 1 січня 2010 року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом:

- заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначені у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 2.5 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, за результатами засідання комісії ПАТ "Вінницягаз" (протокол №1 від 06.09.2011 р.) з питань списання заборгованості за спожитий природний газ, створеної згідно наказу товариства від 05.09.2011 р. №327 "Про призначення комісії з питань списання заборгованості", прийнято рішення про списання 2 194 434,34 грн. заборгованості за спожитий природний газ, яка складається з 1 947 583,36 грн. основного боргу, 41 575,71 грн. 3% річних, 205 275,27 грн. інфляційних, перед ДК "Газ України" згідно Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію".

Відповідна інформація ПАТ "Вінницягаз" направлена ДК "Газ України" листом №03/2-26-2471 від 08.09.2011 р., що підтверджується бланком кур'єрської доставки та листом №03/2-26-2528 від 12.09.2011 р.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача з основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних, встановлена рішенням суду від 10.06.2010 р., на виконання якого видано наказ № 5/202-09 від 29.06.2010 р., була нарахована за 2006-2009 роки і не була сплачена боржником на дату набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію".

Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

За вказаних обставин, враховуючи, що зобов'язання боржника щодо сплати 746573,56 грн. основного боргу, 205275,27 грн. інфляційних, 41575,71 грн. 3% річних припинилося на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" з моменту затвердження протоколу комісії з питань списання заборгованості ПАТ "Вінницягаз" від 06.09.2011 р. №1, а 9934,42 грн. державного мита та 232,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу боржником сплачене згідно платіжного доручення № 2319 від 11.10.2012 р., суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про визнання наказу господарського суду Вінницької області № 5/202-09 від 29.06.2010 р. таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Скаржником не доведено наявність підстав для скасування або зміни оскаржених процесуальних актів попередніх інстанції.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та ухвала місцевого господарського суд ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 83, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. у справі № 5/202-09 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков