Ухвала

від 16.07.2018 по справі 5/202-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

16.07.2018 Справа № 5/202-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі

судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,          

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018р. у справі №5/202-09 за заявою комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у даній справі

за позовом Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м.Дніпро

до міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м.Дніпро

про стягнення 27 818 грн. 79 коп.

ВСТАНОВИВ:

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018р. у справі №5/202-09 здійснено заміну відповідача ? міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на його правонаступника, яким є комунальне підприємство (далі-КП) "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, заяву КП „Дніпроводоканал" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено, наказ господарського суду Дніпропетровської області у справі №5/202-09 від 01.03.2010 про стягнення з міського комунального виробничого підприємства „Дніпроводоканал" на користь Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області 27 818 грн.79 коп. збитків визнано таким, що не підлягає виконанню;

- не погодившись з ухвалою суду, Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить цю ухвалу скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні заяви КП"Дніпроводоканал";

- одночасно скаржником заявлено клопотання про звільнення Інспекції від сплати судового збору;

- при цьому скаржник посилається на те, що Інспекція утримується за рахунок державного бюджету, для сплати судового збору нею використовуються асигнування з державного бюджету, передбачені кошторисом на 2018р., але на момент подання апеляційної скарги кошти на рахунку останньої відсутні;

- також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу суду винесено за відсутності представника Інспекції та отримано поштою 12.06.2018р., що підтверджується копією ухвали суду з відміткою про отримання.

П.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2018р. прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762грн.

Щодо досліджуваної справи, то скаржником при поданні апеляційної скарги доказів сплати судового збору не надано.

З урахуванням вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка повинна бути сплачена має складати 1762грн.

Клопотання Інспекції про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У даному випадку, умови, передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення Інспекції від сплати судового збору відсутні, доказів зворотного скаржником не надано.

При цьому ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, у зв"язку з чим, самі лише обставини, пов"язані з фінансуванням установ чи органів з державного бюджету та відсутністю бюджетних асигнувань не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Стосовно клопотання Інспекції про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018р. апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ксерокопія ухвали від 22.05.2018 зі штампом Інспекції про дату її отримання і вхідним номером не являється допустимим доказом в розумінні ст.77 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджує отримання цієї ухвали 12.06.2018, оскільки носить односторонній характер.

Тому причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані у клопотанні не являються поважними.

Відповідно до ст.174, ч.ч.2, 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, залишається без руху. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

З огляду на викладене апеляційна скарга Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення вищезазначених недоліків.

Якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

- відмовити Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору;

- апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018р. у справі №5/202-09 залишити без руху;

- надати скаржнику строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у даній ухвалі

Суддя І.Л. Кузнецова