Ухвала

від 07.04.2014 по справі 826/5870/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07 квітня 2014 року м. Київ В/800/786/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Голубєва Г.К. Ланченко Л.В., Усенко Є.А.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013

у справі № 826/5870/13-а

за позовом малого підприємства «Комфорт-Люкс»

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2013 № 0000262210 та № 0000252210.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013 зазначену постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Інспекція звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, підпунктів 138.1.1 пункту 138.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4., 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

На виконання вимог Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 27.02.2014, як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу цього ж суду від 14.01.2014 у справі № 2а-11809/12/2670.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту ухвали від 12.11.2013, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України виходив з наявності належного документального підтвердження правильності формування позивачем даних податкового обліку (валових витрат та податкового кредиту), тоді як податковою інспекцією не доведено існування обставин, за якими чинне законодавство пов'язує нікчемність правочину

Водночас у прийнятті ухвали від 14.01.2014 у справі № 2а-11809/12/2670, на яку посилається заявник, Вищий адміністративний суд України дійшов за висновку про те, що подані платником первинні документи не підтверджують реальності господарських операцій та факт використання платником придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності; наведені обставини стали підставою для невизнання касаційним судом права платника на податковий кредит.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/5870/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Г.К. Голубєва Л.В. Ланченко Є.А. Усенко