Постанова

від 22.04.2014 по справі 826/20345/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2014 року № 826/20345/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Вєкуа Н.Г., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ДОРЗ»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного

управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ДОРЗ» (надалі - ТОВ, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13 грудня 2013 року № 104226552207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «СІТІ ДОРЗ» не знало і не могло знати про імовірно протиправний характер дій ПП «ЗОДЧИЙ XXI» , ТОВ «АВІН», ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг», ТОВ «Рекламка» та ТОВ «Аляска Трейд», з якими взагалі не мало господарських взаємовідносин, а тому не зобов'язаний нести будь-яку фінансову відповідальність за наслідками договірних відносин ТОВ «В.О.Р.Г. - ДРЕЙФУС» і ТОВ «Р.Е.Д.І.С.- БРОК МТ» з його контрагентами. Крім того зазначає, що інформація відносно імовірно протиправних дій ПП «ЗОДЧИЙ XXI» , ТОВ «АВІН», ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг», ТОВ «Рекламка» та ТОВ «Аляска Трейд» стала відома позивачу лише після ознайомлення з актом №715/26-55-22-07/38544017 від 29.11.2013 року.

Тому з огляду на вищезазначене, вважає, що відповідачем безпідставно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, якими збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 450 276, 00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 112 569,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у письмових запереченнях

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 07 квітня 2014 року не забезпечив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/20345/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ДОРЗ» код ЄДРПОУ 38544017 зареєстровано 20.12.2012 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією.

Позивач узятий на податковий облік в органах державної податкової інспекції в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Відповідачем в період з 19.11.2013 р. по 25.11.2013 р. на підставі наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - ДПІ, відповідач), від 15.11.2013 року № 2389 Боримським Михайлом Вікторовичем, головним державним ревізором-інспектором відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі Головною управління Міндоходів у м. , згідно із п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78. ст. 79 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ДОРЗ», код за ЄДРПОУ )3854401717, (надалі - ТОВ «СІТІ ДОРЗ», позивач), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «В.О.Р.Г.- ДРЕЙФУС» (код за ЄДРПОУ 38095869) за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року та ТОВ «Р.Е.Д.І.С - Брок МТ» (код за ЄДРПОУ 38095853) за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, за результатими якої складений Акт № 715/26-55-22-07/38544017 від 29.11.2013 року (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI із змінами та доповненнями встановлено заниження повноти нарахування податку на додану вартість в сумі 448 050 грн. в тому числі за квітень 2013 року на суму 361 274 грн., за травень 2013 року на суму 41 676 грн., за червень 2013 року на суму 16 667 грн., за липень 2013 року на суму 28 433 грн.,п.1 розділу VІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, із змінами і доповненнями встановлено заниження повноти нарахування податку на додану вартість всього в сумі 2225 грн., в тому числі за червень 2013 року 2225 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийнято 13 грудня 2013 року податкове повідомлення - рішення №104226552207, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 450 276, 00грн., застосовані штрафні санкції в сумі 112 569,00грн.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням, позивач просить визнати його протиправними та скасувати.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме, матеріали перевірок контрагентів позивача.

До ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві надійшов акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №390/2250/38095869 від 22.07.2013р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «В.О.Р.Г.-ДРЕЙФУС» (код за ЄДРПОУ 38095869) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово- господарських взаємовідносин з підприємствами ПП «ЗОДЧИЙ XXI» (код за ЄДРПОУ 34290038) та ТОВ "АВІН" (код за ЄДРПОУ 33062425) за період з 01.04.2013 по 30.04.2013 рр.».

Відповідно до висновку акту ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №390/2250/38095869 від 22.07.2013 року встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року в розумінні ст. 22 та ст. 85 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 та п.198.6 ст .198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI із змінами та доповненнями.

До відповідача надійшов акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у місті Києві № 134/2250/38095869 від 31.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «В.О.Р.Г.- ДРЕЙФУС», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р., відповідно до якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р., розумінні ст. 22 та ст. 85 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 та п.198.6 ст .198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI із змінами та доповненнями.

До ДПІ у Печорському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №209/26-52-22-01-11/38095869 від 30.08.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «В.О.Р.Г.-Дрейфус» (код за ЄДРПОУ 38095869) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 по 31.12.2012, з 01.02.2013 по 28.02.2013, з 01.06.2013 по 31.07.2013 року», якою встановлено відсутність адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

До ДПІ у Печорському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №249/26-52-22-04-10/38095853 від 29.09.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Р.Е.Д.І.С. - Брок МТ», щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «АВІН».

Звіркою ТОВ «АВІН» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за липень 2013 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

В ході відпрацювання ТОВ «Авін» за березень-квітень 2013 року від ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва отримано висновок про відсутність факту здійснення господарської діяльності ТОВ «Авін» за березень-квітень 2013 року та пояснення, отримане від директора та ТОВ «Авін» Радика Івана Львовича. Радик I.JI. в своєму поясненні відмовився підтверджувати факт господарської діяльності на ТОВ «Авін» у зв'язку з відсутністю у нього підтверджуючих документів. Про особливості ведення на ТОВ «Авін» господарських операцій з контрагентами-покупцями у березні- квітні, порядку реєстрації (перереєстрації) ТОВ «Авін» в органах державної влади Радик I.JI. також відмовився.

Відповідно до вищезазначеного акту, звіркою ТОВ «Р.Е.Д.І.С.- Брок МТ» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платником за липень 2013 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки».

Суд зазначає, що зазначені у наведених актах відомості, не є беззаперечним доказом протиправності формування позивачем податкового кредиту та підлягають доведенню в межах розгляду даної справи.

Тому суд, за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту по операціям з контрагентами-постачальниками у періоді, що перевірявся, позивачем надано до матеріалів справи копії первинних документів та копії банківських виписок, а саме:

ТОВ "В.О.Р.Г. - Дрейфус" договір на передпродажну підготовку товарів № 3 від 26.04.2013 року, договір підряду № 1 від 19 квітня 2013 року акти здачі - прийняття робіт, договір поставки № 2, видаткові накладні, товаро - транспортні накладні, копії банківських виписок.

ТОВ «Р.Е.Д.І.С. - БРОК МТ» договір поставки № 123,прибуткові накладні, податкові накладні.

Крім того, позивачем надано відомості по товарах на складах, копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, копія договору поставки з ТОВ «Торговельно-будівельний дім «ОЛДІ» № 800195 від 22.04.2013 року, копія договору поставки з ТОВ «Епіцентр К» № 82680 від 26.04.2013 року, а також на підтвердження виконання договору видаткові накладні, звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій.

Позивач посилається на зазначені вище первинні документи як на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, що в свою чергу є підставою для формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування є не тільки наявність усіх передбачених законодавством для даного виду господарських відносин первинних документів, а реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 8 вересня 2009 року, додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року № 568/11/13-10).

Суд дослідив зазначені вище первинні документи та встановив наступне.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, дослідивши наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні, суд встановив, що в деяких товарно-транспортних накладних учасниками транспортного процесу не заповнений пункт розвантаження, зазначено лише пункт розвантаження вказане - місто (наприклад м. Київ) без зазначення адреси, що унеможливлює встановити факт постачання товару.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. №363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Також, суд встановив, що автомобіль який перевозив зазначений в товаро - транспортних накладних товар, за своїми характеристиками не міг здійснювати такі перевози, а тому критично ставиться до наданих товаро транспортних - накладних.

Щодо зазначених тверджень, представник позивача не зміг надати пояснень в судовому засіданні.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, у тому числі належним чином, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

За таких обставин, надані позивачем неналежно складені товарно-транспортні накладні, не підтверджують реальності виконання зобов'язань за зазначеними вище договорами.

У разі відсутності фактичного здійснення господарських операцій, відповідні документи не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством.

Аналіз матеріалів справи у сукупності свідчить про те, що угоди між позивачем та переліченими вище контрагентами були лише задокументовані без фактичного здійснення постачання товару.

Крім того, відповідно до матеріалів перевірок контрагентів позивача, податковими органами встановлено неможливість фактичного здійснення ними господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, що не було спростовано позивачем.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV, бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Виходячи із системного аналізу наведених вище норм, наявність у покупця податкових накладних, видаткових накладних та сплати коштів не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару мала місце. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій по отриманню товарів (робіт, послуг) від контрагентів-постачальників, є отримання підприємством податкової вигоди для контрагентів-покупців, і як наслідок несплата платежів до бюджету.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Положеннями п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи із суті бюджетного відшкодування, викладеній в підпункті 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 та в пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду в якому склалася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, виступає фактична сплата цього податку до Державного бюджету.

Отже, позивачем не доведено факт реальності господарських операцій, а відтак висновки відповідача щодо порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI із змінами та доповненнями,п.1 розділу VІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерсвом фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, із змінами і доповненнями є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на підставі вищевикладеного, проаналізувавши матеріали справи у сукупності, суд дійшов до висновку, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит на підставі господарських операцій з зазначеними вище контрагентами, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ДОРЗ» відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа