Рішення

від 18.04.2014 по справі 915/147/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2014 року Справа № 915/147/14

за позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області /вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030/ в інтересах держави в особі

позивача: Миколаївської обласної державної адміністрації /вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001/

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області /вул. 1 Слобідська, 117, м. Миколаїв, 54055 /

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Миколаївське обласне управління водних ресурсів /вул. Потьомкінська, 14, м. Миколаїв, 54030 /

до відповідача-1: Миколаївської міської ради /вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027/

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентин" /вул. Проектна, 6, м. Миколаїв, 54027/

про визнання незаконним та скасування п/п. 20.4 рішення Миколаївської міської ради від 01.03.2012 № 15/39, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.08.2012 № 8942 та зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокурора: Христова В.О. (посвідчення від 09.07.2013 № 018148)

від позивача: Шумська І.Я. (довіреність від 08.01.2014 № 5/10-05-61/6-14)

від відповідача-1: Горобченко О.В. (довіреність від 16.10.13 № 2290/02,02,01-22/01/14/13)

від відповідача-2: Гоцуляк Ю.С. (довіреність від 14.02.2014 № 36)

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача з позовом до відповідачів-1, 2 про:

- визнання незаконним та скасування п/п. 20.4. рішення Миколаївської міської ради від 01.03.2012 № 15/39, зі змінами, внесеними рішенням Миколаївської міської ради від 05.07.2012 № 18/42;

- визнання недійсним договору оренди землі від 10.08.2012 № 8942, укладеного між відповідачами;

- зобов'язання відповідача-2 повернути державі в особі позивача земельну ділянку, площею 29,40 га, розташовану по вул. Проектній, 6 у місті Миколаєві, кадастровий номер: 4810136300:07:001:0071.

Заявлений позов прокурор обґрунтовує тим, що спірним підпунктом 20.4. рішення відповідача-1 від 01.03.2012 № 15/39 та укладеним відповідачами договором від 10.08.2012 № 8942 порушене право власності держави в особі позивача на спірну земельну ділянку, дані акт та правочин суперечать ст.ст. 13, 19 Конституції України, ст.ст. 12, 21, 84, 93, 122 Земельного кодексу України, ст. 5 Водного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", а тому підлягають визнанню незаконним та недійсним відповідно, з поверненням земельної ділянки у власність держави на підставі ст.ст. 16, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України.

Позивач позов прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідачі проти задоволення позову позивача заперечили, мотивуючи наступним:

- спір у справі щодо визнання незаконним та скасування спірного підпункту 20.4. рішення відповідача-1 від 01.03.2012 № 15/39 є публічно-правовим та не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства;

- на дату прийняття спірного рішення відповідач-1 діяв в межах наданих повноважень та відповідно до вимог діючого законодавства - перехідних положень Земельного кодексу України, прикінцевих положень Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- без скасування спірного рішення відповідача-1 у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання недійсним спірного договору;

- прокурором та позивачем не надано доказів реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за позивачем, навпаки, право власності на неї зареєстровано за територіальної громадою м. Миколаєва в особі відповідача-1.

Третя особа-1 пояснила суду, що не має змоги надати витребувані судом пояснення по суті спору без проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачами щодо спірної земельної ділянки, передбачені ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підстави проведення позапланової перевірки не виникали.

Третя особа-2 пояснила суду, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду загальнодержавного значення, розпорядження якими, відповідно до норм ст. 14 Водного кодексу України, належить до компетенції органів виконавчої влади.

Ухвалою суду від 10.02.2014 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 14.03.2014 о 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 14.03.2014 розгляд справи був відкладений на 21.03.2014 о 14 год. 00 хв. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача-1, неподанням учасниками судового процесу усіх витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Ухвалою суду від 21.03.2014 розгляд справи був відкладений на 07.04.2014 о 16 год. 00 хв. у зв'язку з неподанням відповідачем-1 усіх витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Ухвалою суду від 07.04.2014 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів, а розгляд справи відкладений на 18.04.2014 о 14 год. 00 хв. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 9 розділу 1 рішення відповідача-1 від 23.12.2011 № 12/37 «Про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним особам, громадянам та внесення змін до рішень міської ради по Заводському району м. Миколаєва» відповідачу-2 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 30 га, з них: земельна ділянка, площею 1,71 га, за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 20.05.2004 № 20/10 ТОВ «Нівен»; земельна ділянка, площею 28,3 га, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, з метою передачі ділянки в оренду строком на 10 років для обслуговування транспортної розв'язки комплексу із перевантаження зернових вантажів, нафтоналивного термінала по вул. Проектній, 6.

Пунктом 20 розділу 1 рішення відповідача-1 від 01.03.2012 № 15/39 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва":

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 29,40 га, з них: 1,71 га - за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 20.05.2004 № 20/10 ТОВ «Нівен», та 27,69 га - за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, у тому числі 29,40 га під озерами, прибережними замкнутими водоймами, лиманами, зарахувавши її до земель водного фонду (внутрішні води), для обслуговування транспортної розв'язки комплексу із перевантаження зернових вантажів, нафтоналивного термінала по вул. Проектній, 6;

- припинено ТОВ "Нівен" право користування земельною ділянкою, площею 1,71 га, по вул. Проектній, 6 (п/п. 20.1.);

- визнано таким, що втратив чинність пункт 6 рішення міської ради від 20.05.2004 № 20/16: "6. Надати в оренду строком до 31.10.18. земельну ділянку площею 17100 кв.м. для обслуговування виробничої бази по вул. Проектній, 6 (землі водного фонду)." (п/п. 20.2.);

- розірвано договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у книзі записів договорів оренди від 26.10.2004 № 2745 (п/п. 20.3.);

- передано відповідачу-2 в оренду, строком на 10 років, земельну ділянку, площею 29,40 га, для обслуговування транспортної розв'язки комплексу із перевантаження зернових вантажів, нафтоналивного термінала по вул. Проектній, 6 (спірний п/п. 20.4.).

Пунктом 10 розділу 3 рішення відповідача-1 від 05.07.2012 № 18/42 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва" були внесені зміни до п. 20 та підпункту 20.4. п. 20 розділу 1 рішення відповідача-1 від 01.03.2012 № 15/39 та викладено їх у наступній редакції:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 29,40 га, з них: 1,71 га - за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 20.05.2004 № 20/10 ТОВ «Нівен», та 27,69 га - за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, у тому числі 29,40 га під озерами, прибережними замкненими водоймами, лиманами, зарахувавши її до земель водного фонду (внутрішні води), для будівництва та обслуговування об'єкта транспортної, інженерної інфраструктури (транспортної розв'язки комплексу із перевантаження зернових вантажів, нафтоналивного термінала та причалу) по вул. Проектній, 6 (п. 20);

- передати відповідачу-2 в оренду, строком на 10 років, земельну ділянку, площею 29,40 га, для будівництва та обслуговування об'єкта транспортної, інженерної інфраструктури (транспортної розв'язки комплексу із перевантаження зернових вантажів, нафтоналивного термінала та причалу) по вул. Проектній, 6 (спірний п/п. 20.4.).

Згідно з вихідною земельно-кадастровою інформацією затвердженого відповідаічем-1 проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу-2 (а.с. 57, т. 1), завданням на виконання робіт (а.с. 62, т. 1) форма власності на землю та її код згідно з УКФВЗ - 4.1. державна.

На підставі вказаного рішення відповідача-1 від 01.03.2012 № 15/39 зі змінами, внесеними рішенням відповідача-1 від 05.07.2012 № 18/42, 10.08.2012 між відповідачами був укладений спірний договір оренди землі № 8942, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Миколаєві, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.08.2012 за № 481010004001144 (далі - договір).

Згідно з п.п. 1.1., 2.1., 3.1. договору відповідач-1 зобов'язався передати, а відповідач-2 прийняти в оренду земельну ділянку, загальною площею 29,40 га, строком на 10 років, кадастровий номер: 4810136300:07:001:0071, для будівництва та обслуговування об'єкта транспортної, інженерної інфраструктури (транспортної розв'язки комплексу із перевантаження зернових вантажів, нафтоналивного термінала та причалу) по вул. Проектній, 6, Заводський район.

Відповідно до п. 5.2. договору цільове призначення земельної ділянки (12.12.08 УКЦВЗД) - землі водного фонду (внутрішні води).

На виконання умов договору, 10.08.2012 спірна земельна ділянка була передана відповідачем-1 відповідачу-2 за актом приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", в редакції станом на 01.03.2012, розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється в межах адміністративно-територіальних утворень - сіл, селищ, міст, районів, областей. Підставою для проведення робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів, є рішення сільської, селищної, міської ради, а за межами населених пунктів - рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим або відповідної обласної державної адміністрації. Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється за проектами, які за замовленням відповідних сільських, селищних, міських рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями.

Учасниками судового процесу не подано суду належних та допустимих доказів розмежування земель державної та комунальної власності в межах міста Миколаїв, на запитання суду присутні учасники судового процесу пояснили суду, що розмежування земель в межах міста Миколаїв на державну та комунальну власність станом на час прийняття відповідачем-1 спірного рішення та укладення відповідачами спірного договору не було здійснене.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, в редакції станом на 01.03.2012, до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Спірна земельна ділянка, загальною площею 29,40 га, кадастровий номер: 4810136300:07:001:0071, знаходиться в межах міста Миколаїв, розташована в акваторії Бузького лиману та належить до земель водного фонду, що підтверджується поясненнями третьої особи-2 від 03.03.2014 № 11/421, висновком державної експертизи землевпорядної документації від 11.06.2012 № 259-12, експлікацією земельних угідь (форма № 6-зем), викопіюванням із чергового кадастрового плану, висновком Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області від 19.01.2011 № 01-04/348-05 про погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, висновком третьої особи-2 від 20.01.2012 № 07/105-1 про погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, кресленням перенесення меж земельної ділянки в натуру, планом відведення земельної ділянки, витягом від 20.03.2014 № НВ-4800778102014 з Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку, інформаційною довідкою від 20.03.2014 № 19265630 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листом Управління Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області від 16.04.2014 № 1426/751-5/1300, змістом рішення відповідача-1 від 01.03.2012 № 15/39 та спірного договору, планом земельної ділянки до спірного договору, схемою до акту перенесення (визначення або встановлення) меж спірної земельної ділянки та іншими доказами.

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України, в редакції станом на 01.03.2012, до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Відповідно до п. 3 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 269, внутрішні морські води України - це: морські води, розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України; води портів України, обмежені лінією, що проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря; води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морські милі; води заток, бухт, губ і лиманів, морів та проток, що історично належать Україні.

Отже, Бузький лиман належить до водних об'єктів загальнодержавного значення та відповідно не включений до переліку річок та водойм України, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення, затвердженого наказом Держводгоспу України від 03.06.1997 № 41.

Згідно з ст. 85 Водного кодексу України, в редакції станом на 01.03.2012, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 122 Земельного кодексу України, в редакції станом на 01.03.2012, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Згідно з п. г) ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України, в редакції станом на 01.03.2012, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать: землі під водними об'єктами загальнодержавного значення .

Господарський суд вважає, що у наведеній нормі права законодавець чітко визначив, що землі під водними об'єктами загальнодержавного значення у будь-якому разі не можуть передаватись з державної власності у комунальну власність, а тому відповідач-1, приймаючи спірне рішення від 01.03.2012 № 15/39 про передачу відповідачу-2 в оренду земельної ділянки під Бузьким лиманом (водним об'єктом загальнодержавного значення), мав керуватись, поряд з нормами діючого станом на 01.03.2012 п. 12 розділу Х Земельного кодексу України, п. г) ч. 3 ст. 84 цього Кодексу.

Даний висновок господарського суду повністю узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 17.12.2013 у справі № 915/1028/13 (а.с. 223-229, т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За встановлених обставин, господарський суд вважає, що спірний підпункт 20.4. пункту 20 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 01.03.2012 № 15/39, зі змінами, внесеними п. 10 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 05.07.2012 № 18/42, суперечить ч. 1 ст. 122 та п. г) ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України, а отже підлягає визнанню незаконним та скасуванню за даним позовом прокурора.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 2.29. постанови від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснив, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Господарський суд вважає, що зміст спірного договору від 10.08.2012 № 8942 також суперечить ч. 1 ст. 122 та п. г) ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України, а отже підлягає визнанню недійсним на майбутнє за даним позовом прокурора.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору, 10.08.2012 спірна земельна ділянка була передана відповідачем-1 відповідачу-2 за актом приймання-передачі земельної ділянки.

За встановлених обставин, господарський суд, керуючись вказаною нормою ЗК України, а також ст.ст. 388, 1212 Цивільного кодексу України, вважає, що спірна земельна ділянка підлягає поверненню власнику - державі в особі позивача, а отже позов прокурора підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідачів проти задоволення позову прокурора, оскільки вони повністю спростовані наявними в матеріалах справи доказами та не ґрунтуються на чинному законодавстві України.

Реєстрація права власності відповідача-1 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не спростовує встановленого судом факту належності цієї земельної ділянки на праві власності державі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідачів (на відповідача-1 - повністю в частині позовної вимоги про визнання незаконним підпункту рішення, 1/2 в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору, що загалом становить 1827 грн. судового збору; на відповідача-2 - повністю в частині повернення земельної ділянки, 1/2 в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору, що становить 73080 грн. судового збору).

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати підпункт 20.4. пункту 20 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 01.03.2012 № 15/39 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва», зі змінами, внесеними п. 10 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 05.07.2012 № 18/42 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва».

3. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 10.08.2012 № 8942, укладений між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентин", зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Миколаєві, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.08.2012 за № 481010004001144.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентин" (вул. Проектна, 6, м. Миколаїв, 54058, код 32507357) повернути державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001, код 00022579) земельну ділянку, загальною площею 29,40 га, кадастровий номер: 4810136300:07:001:0071, яка розташована за адресою: вул. Проектна, 6, м. Миколаїв, Миколаївська обл.

5. Стягнути з Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027, код 26565573) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентин" (вул. Проектна, 6, м. Миколаїв, 54058, код 32507357) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 25.04.2014.

Суддя Д.О.Бездоля