УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2014 року Справа № 159180/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.
за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2012р. у справі №2а-2341/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгурт" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 01.12.2011р. №0005831521, -
В С Т А Н О В И В:
19 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімпромгурт" звернулося до суду з позовом до податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 01.12.2011 року №0005831521 про порушення п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України у зв'язку з цим збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Хімпромгурт» за платежем податок на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 628/22 грн. 22 коп., у тому числі за основним платежем - 52774,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10047,9 грн.. Судові витрати покласти на відповідача.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 01.12.2011р. №0005831521. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгурт" (79000, м. Львів, вул. Технічна 6/3а; код ЄДРПОУ) 628,23 грн. судового збору.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, її оскаржила Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС в апеляційному порядку та просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2012р. у справі №2а-2341/12/1370 скасувати; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянти свої вимоги мотивують тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що у силу положень ст. 202 КАС України є підставою для його скасування.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
17.11.2011р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова було складено Акт №4105/559/15-2/30477609 "Про результати камеральної перевірки ТзОВ "Хімпромгурт" (код ЄДРПОУ 30477609) щодо підтвердження господарських відносин із ПП. «Фінансово-промислова компанія "Каскад" (код ЄДРПОУ 353826110), ПП "Спецпостачсервіс" (код ЄДРПОУ 32327359), ТзОВ "Промтехметал" (код ЄДРПОУ 37398974), ПП "Воллі" (код ЄДРПОУ 34029609) згідно додатків №5 до декларацій з ПДВ за січень 2010 - квітень 2011 р." було встановлено завищення суми податкового кредиту на суму 52774,32 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками січень 2010 - квітень 2011 р. на суму 52774,32 грн., чим порушено п. п. 198.2., 198.3., 198.6. ПК України.
На підставі вищенаведеного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 01.12.2011р. №0005831521 з податку на додану вартість на суму 62822,22 грн., у т.ч. збільшення суми за основним платежем в сумі 52774,32 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 10047,9 грн. Позивач оскаржував рішення в адміністративному порядку, однак воно було залишено без змін.
Відповідно до п. 75.1.1., п. 75.1. ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Згідно із п. п. 76.1., 76.2. ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. У відповідності до п. 86.1. ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Відповідно до розділу ХІІ наказу ДПА України №41 від 25.01.2011 р. "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", який діяв на дату складання зазначеного акту перевірки, зареєстровані в органі державної податкової служби декларації підлягають камеральній перевірці. У разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (додаток 3 до цього Порядку). При цьому, камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що зі змісту перевірки підтверджується його невідповідність зазначеному додатку, проведення камеральної перевірки з пропуском вказаного строку, оскільки декларація за квітень 2011 р. була подана у травні 2011 р., а також дослідження питань, що виходять за межі, допустимі при камеральній перевірці, які передбачені у листі ДПА України №8073/7/16-1617 від 23.03.2011 р. "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість". Доказів проведення перевірки іншого виду, яка б допускала аналіз інших даних, ніж ті, що зазначені у декларації позивача, суду не надано. Водночас, такі порушення самі по собі носять формальний характер та не передбачені законом як самостійна підстава для визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, яке, не зважаючи на ці порушення, було винесено за наявності законних підстав.
Висновки відповідача про непідтвердженість господарських відносин позивача з ПП "Фінансово-промисловою компанією "Каскад", ПП "Спецпостачсерівс", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі" ґрунтується на базі даних АІС, актах ДПІ у Франківському районі м. Львова №00214/23-2/35382611 від 25.02.2011 р. про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "Фінансово-промислова компанія "Каскад"; 01062/23-2/32327359 від 06.07.2011 р. про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "Спецпостачсервіс"; №4124/23-408/37398974 від 04.11.2011 р. про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ "Промтехметал"; №00921/23-2/34029609 від 30.06.2011 р. про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "Воллі", у яких зафіксовано, що у вказаних організацій відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, трудові ресурси, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.
Суд першої інстанції встановив, що посилання відповідача на безтоварний характер цих операцій не доведено суду в установленому порядку належними доказами, а такі посилання відповідача носять характер припущень, які ґрунтуються на сумнівах, пов'язаних із наявною в базі даних інформацією. Однак, згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до вимог п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно із п.2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Доказів порушення порядку оформлення зазначених документів у встановленому порядку суду надано не було.
Відповідно до матеріалів справи, з яких вбачаються факти укладення та виконання позивачем із вказаними контрагентами своїх договірних зобов'язань, що підтверджується договорами, накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжними дорученнями. Матеріалами справи підтверджується використання позивачем отриманого від вказаних контрагентів виконання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. п. 198.1. -198.3. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 160, 195, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2012р. у справі №2а-2341/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: І.В. Глушко
О.О. Большакова
Повний текст ухвали складено 22 квітня 2014 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2014 |
Оприлюднено | 30.04.2014 |
Номер документу | 38419193 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик В.Я.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні