Ухвала

від 08.01.2015 по справі 2а-2341/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 січня 2015 року м. Київ В/800/5916/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Моторного О.А. Суддів: Вербицької Л.В. Островича С.Е. Рибченка А.О. Федорова М.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 у справі № 2а-2341/12/1370 (№ К/800/25542/14- номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпродукт»

до Державної податкової інспекції у галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулась із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 по даній справі, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Відповідно до статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, а з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, - безпосередньо до Верховного Суду України.

Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 заявник посилається не неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, а саме: п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України 20.11.2014 у справі № 810/3099/13-а (К/800/49334/13), стверджуючи, що судом касаційної інстанції використано вирок районного суду як доказову базу щодо нереальності господарських операцій.

Також, підставою для відмови в позові у справі №2а-3715/12/1370 (К/800/52850/14) був висновок про нереальність здійснення господарських операцій, який зроблений з посиланням, у тому числі, на вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 у справі №2а-7121/11/1370 (К/800/3230/13), суд касаційної інстанції зазначив, що судам слід було оцінити доводи податкового органу як з метою ретельної перевірки реальності виконання спірних господарських операцій, так і в контексті з'ясування прояву позивачем розумної обережності при виборі контрагентів.

Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 у справі №2а-4419/10/2670 (К/9991/26540/11) суд касаційної інстанції зазначив про те, що заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми.

Відтак, прийняття різних за змістом судових рішень були пов'язані із застосуванням норм процесуального права щодо повноти встановлення обставин в залежності від фактичних обставин кожної зі справ, а також, допустимості та належності доказів і підстав звільнення від доказування.

Проте, різне застосування норм процесуального права, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, не є підставою для перегляду.

Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014 суд касаційної інстанції посилався на положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спростовує доводи заявника про різне застосування судом касаційної інстанції п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, відсутні підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення у даній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)підписМоторний О.А. Судді (підпис)Вербицька Л.В. (підпис)підписОстрович С.Е. (підпис)підписРибченко А.О. (підпис)підписФедоров М.О.