Рішення

від 22.04.2014 по справі 290/12/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/12/14-ц Головуючий у 1-й інст. Кравчук В.П.

Категорія 27 Доповідач Борисюк Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Галацевич О.М., Широкової Л.В.

з участю секретаря

судового засідання Ходаківської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулось з даним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства кредитну заборгованість в сумі 265685 грн. 80 коп.: з них - за кредитом 39674 грн. 61 коп., - по відсоткам 21 114 грн. 71 коп. та пеня за останній рік - 204896 грн. 48 коп., а також судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 23.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (правонаступник ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_3 ( третя особа по справі) було укладено кредитний договір. Відповідно до його умов, позивач зобов'язується надати третій особі кредит в сумі 10237,62 доларів США. Останній зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши ОСОБА_3 кредит в сумі 10 237,62 дол. США.

В порушення умов договору, позичальник ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 02.12.2013 року має прострочену заборгованість: за кредитом - 4 963,67 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.12.2013 року складає - 39 674,61 грн., за відсотками - 2 641,65 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 21 114,71 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому була нарахована неустойка . Станом на 02.12.2013 року розмір неустойки становить - 64 437,05 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 515 045,34 грн. У межах строку позовної давності за основною вимогою розмір неустойки становить: пеня - 25 634,49 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 204 896,48 грн.

В забезпечення зобов'язань позичальника ОСОБА_3 23 січня 2008 року позивач та ОСОБА_2 (відповідач по справі) уклали договір поруки № 490055253-П, відповідно до якого відповідач, як поручитель, поручається за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі договору. На виконання умов договору відповідачу та третій особі було направлено вимоги про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимоги не виконані.

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням ПАТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом порушені норми ст. ст. 553, 554, 559 ЦК України. Суд не взяв до уваги ту обставину, що позивач звертається до суду з аналогічним позовом до ОСОБА_2 вже вдруге, оскільки відповідно до ухвали Романівського районного суду від 26.09.2013 року зазначена позовна заява була залишена без розгляду. Фактично вимога до відповідача - поручителя за кредитним договором, була пред'явлена без порушення шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував своє рішення тим, що позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (23.01.2013 року + 6 місяців = 23.07.2013 року) не пред'явив вимог до поручителя, а тому договір поруки в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України вважається припиненим.

Проте з таким висновком погодитись неможна, виходячи з наступного.

Встановлено, що 23.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (правонаступник ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_3 укладено договір, згідно якого останньому надавався кредит у сумі 10237.62 дол. США на строк до 23.01.2013 року зі сплатою 14,5 % річних (а.с.9-10).

У той же день з ОСОБА_2, в забезпечення вказаного договору, укладено договір поруки (а.с.23-24).

Оскільки ОСОБА_3 не виконувалися умови договору, виникла вказана заборгованість.

У відповідності до вимог ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення (вручення) йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Суд першої інстанції ухвалюючи вказане рішення, не з'ясував належним чином обставини справи, не врахував, що позивач 03.07.2013 року вже звертався з таким позовом до Романівського районного суду Житомирської області про стягнення із відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором.

26 вересня 2013 року зазначена позовна заява була залишена без розгляду на підставі ст. 207 ЦПК України (а.с. 98).

Таким чином, вимога до відповідача - поручителя за кредитним договором, була пред'явлена без порушення шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України.

Судом встановлено, що позивачем надані належні та допустимі докази виконання зобов'язань позичальником, виникнення заборгованості за кредитним договором, розрахунок нарахованої пені за останній рік перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, докази понесених судових витрат на сплату судового збору (а.с. 7-44).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити.

Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2014 року скасувати, ухваливши нове.

Позов Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором № 490055253 від 23 січня 2008 року станом на 02.12.2013 року в сумі 265685 грн. 80 коп.(двісті шістдесят п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн. вісімдесят коп.), з них: борг за кредитом - 39674 грн. 61 коп.; по відсоткам - 21 114 грн. 71 коп.; пеня - 204 896 грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 3985 грн. 29 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Судді