Постанова

від 11.04.2014 по справі 817/651/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/651/14

11 квітня 2014 року м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Рибачок С.С. за участю:

представника позивача: Буднього М.М.,

представника відповідача: Горовенка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - РЗВА" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - РЗВА" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 11.11.2013 року №0005002342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 247065,00 грн., з яких: 164710,00 грн. - за основним платежем; 82355,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 11.11.2013 року №0005012342, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 156867,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 78433,50 грн.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрат по безтоварним операціям з контрагентом, в результаті чого занижено податок на прибуток, а також віднесення сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товару по таких операціям (кольоровий металопрокат), до податкового кредиту, в результаті чого завищено податковий кредит по безтоварним операціям з контрагентом, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів. Такі висновки податкового органу основані на даних акта перевірки контрагента позивача, відповідно до якого податковим органом встановлено відсутність у контрагентів контрагента позивача об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, що свідчить про нереальність, за висновками податкового органу, здійснення операцій контрагентами контрагента позивача по ланцюгу постачання. Відповідні висновки податкового органу у відношенні контрагентів контрагента позивача побудовані на даних актів перевірок з врахуванням формування податкового кредиту від підприємств "податкових ям", відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємств-контрагентів необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, на підставі чого, податковим органом встановлено нереальність відповідних операцій з контрагентом позивача. Таким чином, перевіркою позивача встановлено, що операції позивача з контрагентом по ланцюгу постачання не містять у суті розумних економічних або інших причин (ділової мети), здійснені без мети реального настання правових наслідків, та за для заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, а отже, формування валових витрат та податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачу до перевірки було надано документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєгін", рух товарів та їх використання в господарській діяльності позивача, а також розрахункові, платіжні на інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, чим, як зазначив позивач, дотримано вимоги податкового законодавства в частині врахування валових витрат та формування податкового кредиту. При цьому позивач переконаний про відсутність законодавчо закріпленого обов'язку з перевірки дотримання постачальниками або постачальниками постачальників вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, що виключає відповідальність позивача, який добросовісно виконав фінансово-господарські зобов'язання, за порушення вимог податкового законодавства та/або недотримання порядку ведення господарської діяльності контрагентом позивача або його контрагентами-постачальниками. З таких підстав позивач просив суд скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити, зазначивши що висновки податкового орану зроблені без врахування первинних фінансових документів позивача, що належним чином підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом, їх аналізу та дослідження, без надання належної оцінки усім обставинам, тому є помилковими та ґрунтуються суто на припущеннях відповідача, які не можуть слугувати підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій, що є підставою для скасування винесених спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач подав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позовні вимоги не визнає, та зазначає, що позаплановою документальною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєгін" встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ "Елєгін" по ланцюгу від ТОВ "Кіровцветмет"-ТОВ "Елєгін"-ТОВ "Високовольтний союз РЗВА", та по ланцюгу від ТОВ "ВК Віконні системи"-ТОВ "Елєгін"-ТОВ "Високовольтний союз РЗВА" через відсутність майна та інших матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з виконання робіт, формування податкового кредиту від підприємств "податкових ям". Такі висновки податковий орган основує на даних актів перевірок контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін", які побудовані на висновках актів перевірок його контрагентів, відповідно до яких встановлено відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності: необхідних дозволів (ліцензій), відсутність трудових, виробничих ресурсів, неможливість ведення бухгалтерського та податкового обліку, відсутність за місцезнаходженням, внаслідок чого податковим органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям по ланцюгу постачання. Крім того, як зазначив відповідач, до перевірки позивача не було надано сертифікати відповідності державної системи сертифікацій, що підтверджують якість отриманого товару від продавця на відповідну партію. На думку податкового органу, при складанні податкової звітності (в т.ч. при декларуванні податкового кредиту з податку на додану вартість) з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях з придбання товарів - сертифікати відповідності державної системи сертифікації або копія зазначеного сертифіката, засвідчена суб'єктом господарської діяльності, що відпустив товар, який підлягає обов'язковій сертифікації. Таким чином, як стверджує відповідач, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, у ТОВ "Елєгін" при взаєморозрахунках з ТОВ "Кіровцветмет" та з ТОВ "ВК Віконні системи", відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - РЗВА" (позивач). Таким чином, за твердженнями відповідача, позивач неправомірно сформував витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 784334 грн., в т.ч.: за І квартал 2012 року на суму 62677 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 721557 грн. по безтоварним операціям з ТОВ "Елєгін" по ланцюгу від ТОВ "Кіровцветмет" та від ТОВ "ВК Віконні системи", оскільки перерахування постачальнику коштів за отримані товари (послуги) відбувалося без фактичного їх отримання та переходу права власності на них. Також, до складу податкового кредиту підприємством позивача неправомірно віднесено суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ "Елєгін" по ланцюгу від ТОВ "Кіровцветмет" та від ТОВ "ВК Віконні системи" всього на суму податку на додану вартість 156867 грн., в т.ч: в травні 2012 року на суму ПДВ 87490 грн., в червні 2012 року на суму ПДВ 69377 грн. З таких підстав, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, а оспорювані податкові повідомлення-рішення такими, що винесені у зв'язку із грубим порушенням позивачем норм податкового законодавства в частині формування витрат та податкового кредиту, а тому є правомірними.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях, додатково вказавши, що висновки про безтоварність операцій позивача базуються на результатах перевірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін" та його контрагентів, що відображено у акті від 19.07.2013 року №23/22-10/31116080. Так, у ході перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання встановлено, зокрема, що операції з поставки товарів між постачальником - ТОВ "Ферріт Д" та ТОВ "Кіровцветмет" (контрагент контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін") по ланцюгу з контрагентами-покупцями не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків. Також, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту по податку на додану вартість та валових витрат, зроблено висновок про відсутність у ТОВ "ВК Віконні системи" (контрагент контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін") об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, в т.ч. ТОВ "Елєгін", що підтверджує здійснення діяльності спрямованої на надання податкової вигоди третім особам. Оскільки ТОВ "Елєгін" не було надано первинних документів на продаж товарів і послуг, податковий орган дійшов висновку про оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання від ТОВ "Кіровцветмет" та ТОВ "ВК Віконні системи" до ТОВ "Елєгін" та від ТОВ "Елєгін" до позивача. Крім того, як повідомив суду представник відповідача, у відношенні посадових осіб контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін" порушено кримінальну справу по факту ухилення від сплати податків. На підставі викладеного вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - РЗВА" є юридичною особою, що зареєстрована 21.11.2006 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, нова редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - РЗВА" зареєстрована за №16081050025004291 від 05.06.2013 року у зв'язку із зміною назви ТОВ "РЗВА - Електрик", з 24.11.2006 року взято на податковий облік у органах державної податкової служби, зареєстроване як платник податку на додану вартість з 22.12.2006 року (свідоцтво №200128455 серія НБ №450357).

Основними видами економічної діяльності позивача є виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; виготовлення інших металевих виробів; монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших угрупувань; інші види оптової торгівлі.

Як пояснив суду представник позивача, у перевіряємому відповідачем податковому періоді підприємство здійснювало діяльність, пов'язану з виробництвом електророзподільної та контрольної апаратури, виготовленням інших металевих конструкцій, монтажем машин та устаткування спеціального призначення, комутаційної і розподільчої апаратури на напругу від 0,4 до 110 Кв. Споживачами такої продукції є енергетичні мережі та системи, атомні, теплові та гідроелектростанції, підприємства хімічної, гірничодобувної, металургійної промисловості, нафтогазодобувної галузей, нафто- і газопроводи, залізниці та метрополітени, енергетичні об'єкти сільського господарства, житлово-комунальне господарство тощо.

У жовтні 2013 року на підставі направлення на перевірку від 21.10.2013 року №998/17-16-22-01 та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у м. Рівному від 21.10.2013 року №414, посадовою особою податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - РЗВА" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєгін" за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року (акт перевірки №796/17-16-22-01/34704105 від 30.10.2013 року).

За результатами перевірки посадовою особою податкового органу встановлено порушення позивачем:

п.198,1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів - всього на суму 156867 грн. заявленої у декларації за липень 2012 року;

п.44.1 ст.44 розділу ІІ, пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого донараховано податок на прибуток всього на суму 164710 грн., в т.ч.: за I квартал 2012 року на суму 13162,0 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 151548,0 грн.

Як вже йшлося, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєгін" по ланцюгу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровцветмет" та від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Віконні системи" - з одного боку, та позивачем - з іншого боку, не мають реального товарного характеру та спрямовані на надання податкової вигоди позивачу. Такі висновки відповідача базуються на даних акта перевірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін", який містить висновки щодо безтоварності господарських операцій товариства з контрагентами-постачальниками та основується на даних актів перевірок цих контрагентів.

За результатами перевірки позивача Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 11.11.2013 року №0005002342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 247065,00 грн., з яких: 164710,00 грн. - за основним платежем; 82355,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 11.11.2013 року №0005012342, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 156867,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 78433,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження були залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу за розглядом поданих скарг, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 року №0005002342, №0005012342 до суду.

Як встановлено судом, у січні 2012 року позивач (Покупець) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєгін" (Постачальник) договір №П11158 від 11.01.2012 року на поставку кольорового металопрокату. За умовами поставки Постачальник здійснює поставку продукції партіями на умовах FCA м. Олександрія згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС - 2000, поставка продукції здійснюється партіями протягом 30 днів з моменту отримання Постачальником листа-заявки на окрему партію продукції (пункти 2.1 - 2.2 Договору). Відповідно до пункту 5.1 цього ж Договору Постачальник разом з продукцією постачає сертифікат якості, а також всю іншу документацію на продукцію, в т.ч. - накладні, податкові накладні або інші перевізні документи.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій оформлені:

видаткові накладні: № ЄЛ-0001116 від 17.01.2012 на суму 2551,21 грн. та ПДВ 510,24 грн., № ЄЛ-0001112 від 13.01.2012 на суму 284363,59 грн. та ПДВ 56872,72 грн., № ЄЛ-0001125 від 19.01.2012 на суму 247763,04 грн. та ПДВ 49552,61 грн., № ЄЛ-0001138 від 25.01.2012 на суму 42671,99 грн. та ПДВ 8534,4 грн., № ЄЛ-0001144 від 30.01.2012 на суму 131305,41 грн. та ПДВ 26261,08 грн., № ЄЛ-0001156 від 01.02.2012 на суму 78718,68 грн. та ПДВ 15743,74 грн., № ЄЛ-0001158 від 02.02.2012 на суму 62677,42 грн. та ПДВ 12535,48 грн., № ЄЛ-0001167 від 03.02.2012 на суму 69797,42 грн. та ПДВ 13959,48 грн., № ЄЛ-0001191 від 17.02.2012 на суму 313609,74 грн. та ПДВ 62721,95 грн., № ЄЛ-0001211 від 23.02.2012 року на суму 236948,25 грн. та ПДВ 47389,65 грн., № ЄЛ-0001227 від 02.03.2012 року на суму 129189,15 грн. та ПДВ 25837,83 грн., № ЄЛ-0001230 від 03.03.2012 року на суму 211841,02 грн. та ПДВ 42368,2 грн., № ЄЛ-0001301 від 02.04.2012 року на суму 163040,29 грн. та ПДВ 32608,06 грн., № ЄЛ-0001317 від 10.04.2012 року на суму 174781,59 грн. та ПДВ 34956,32 грн., № ЄЛ-0001344 від 19.04.2012 року на суму 10634,08 грн. та ПДВ 2126,82 грн., № ЄЛ-0001305 від 04.04.2012 року на суму 132454,31 грн. та ПДВ 26490,86 грн., № ЄЛ-0001361 від 24.04.2012 року на суму 201579,82 грн. та ПДВ 40315,96 грн., № ЄЛ-0001414 від 18.05.2012 року на суму 141367,08 грн. та ПДВ 28273,42 грн., № ЄЛ-0001426 від 23.05.2012 року на суму 41577,32 грн. та ПДВ 8315,46 грн., № ЄЛ-0001439 від 29.05.2012 року на суму 41701,44 грн. та ПДВ 8340,29 грн., № ЄЛ-0001438 від 29.05.2012 року на суму 315429,72 грн. та ПДВ 63085,94 грн., № ЄЛ-0001399 від 14.05.2012 року на суму 237537,23 грн. та ПДВ 47507,45 грн., № ЄЛ-0001393 від 11.05.2012 року на суму 53954,41 грн. та ПДВ 10790,88 грн., № ЄЛ-0001427 від 23.05.2012 року на суму 101446,4 грн. та ПДВ 20289,28 грн., № ЄЛ-0001417 від 21.05.2012 року на суму 105283,75 грн. та ПДВ 21056,75 грн., які підписані представниками покупця та постачальника.

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем на умовах післяоплати у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін" згідно з платіжними дорученнями: № 1267 від 01.02.2012 року на суму 3061,45 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 510,24 грн.; № 1723 від 17.02.2012 року, №1871 від 22.02.2012 року, №2961 від 30.03.2012 року на загальну суму 341236,31 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 56872,72 грн.; № 1352 від 02.02.2012 року, №1425 від 06.02.2012 року, №1526 від 08.02.2012 року, №2960 від 30.03.2012 року на загальну суму 297315,65 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 49552,61 грн.; № 1268 від 01.02.2012 року на суму 51206,39 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 8534,4 грн.; № 1733 від 17.02.2012 року, №1880 від 22.02.2012 на загальну суму 157566,49 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 26261,08 грн.; № 1881 від 22.02.2012 року на суму 94462,42 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 15743,74 грн.; № 1879 від 22.02.2012 року на суму 158969,8 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 26494,96 грн.; № 2962 від 30.03.2012 року, № 3157 від 04.04.2012 року, № 3379 від 10.04.2012 року на загальну суму 376331,69 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 62721,95 грн.; № 3427 від 11.04.2012 року, № 3710 від 25.04.2012 року на загальну суму 284337,9 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 47389,65 грн.; № 3711 від 25.04.2012 року, № 3915 від 11.05.2012 року, № 3981 від 14.05.2012 року на загальну суму 155026,98 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 25837,83 грн.; № 3982 від 14.05.2012 року, № 4178 від 18.05.2012 року на загальну суму 254209,22 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 42368,2 грн.; № 4532 від 29.05.2012 року, № 4687 від 06.06.2012 року на загальну суму 195648,35 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 32608,06 грн.; № 4689 від 06.06.2012 року, № 4807 від 07.06.2012 року на загальну суму 29737,91 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 34956,32 грн.; № 4182 від 18.05.2012 року на суму 12760,90 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 2126,82 грн.; № 4325 від 23.05.2012 року, № 4180 від 18.05.2012 року на загальну суму 158945,17 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 26490,86 грн.; № 4813 від 07.06.2012 року, № 4900 від 11.06.2012 року, № 5070 від 18.06.2012 року, № 5152 від 21.06.2012 року на загальну суму 241895,78 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 40315,96 грн.; № 805 від 09.10.2012 року, № 932 від 12.12.2012 року, № 1286 від 23.10.2012 року на загальну суму 169640,50 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 28273,42 грн.; № 5510 від 05.07.2012 року на суму 49892,78 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 8315,46 грн.; № 5521 від 05.07.2012року, № 5800 від 16.07.2012року, № 6225 від 30.07.2012 року на загальну суму 50041,73 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 8340,29 грн.; № 6223 від 30.07.2012 року на суму 378515,66 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 63085,94 грн.; № 5155 від 21.06.2012 року, № 5209 від 22.06.2012 року, № 5306 від 25.06.2012 року, № 5306 від 25.06.2012, № 5499 від 05.07.2012 року на загальну суму 285044,68 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 47507,45 грн.; № 4534 від 29.05.2012 року на суму 64745,29 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 10790,88 грн.; № 5799 від 16.07.2012 року на суму 121735,68 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 20289,28 грн.; № 4537 від 29.05.2012 року на суму 126340,5 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 21056,75 грн. Згідно зазначених платіжних доручень у призначенні платежу міститься посилання на вищевказаний договір позивача з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєгін" - №П11158 від 11.01.2012 року.

Оприбуткування товару на складі позивача за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 16, про який також зазначено у акті перевірки позивача на сторінці 6, підтверджується прибутковими ордерами на окремий товар за відповідними видатковими накладними: № 24328 від 19.01.2012 року, № 24203 від 16.01.2012 року, № 24378 від 23.01.2012 року, № 24596 від 27.01.2012 року, № 24712 від 01.02.2012 року, № 24795 від 06.02.2012 року, № 24851 від 07.02.2012 року, № 24852 від 07.02.2012 року, № 25195 від 20.02.2012 року, № 25330 від 23.02.2012 року, № 25487 від 05.03.2012 року, № 25512 від 12.03.2012 року, № 25864 від 04.04.2012 року, № 25987 від 10.04.2012 року, № 26068 від 23.04.2012 року, № 25934 від 09.04.2012 року, № 26146 від 26.04.2012 року, № 26430 від 21.05.2012 року, № 26552 від 25.05.2012 року, № 26685 від 31.05.2012 року, № 26649 від 29.05.2012 року, № 26298 від 15.05.2012 року, № 26274 від 14.05.2012 року, № 26550 від 25.05.2012 року, № 26503 від 23.05.2012 року.

У підтвердження отримання позивачем відповідного товару від контрагента у відповідності з умовами договору №П11158 від 11.01.2012 року представник позивача надав суду копії сертифікатів якості: №47371 від 26.07.2011 року, №3-11-39368, №51164 від 15.09.2011 року, №41406 від 04.11.2011 року, №142 від 16.09.2010 року, №3-10-38273, №37311 від 10.03.2011 року, №49537 від 24.06.2011 року, №2-11-31406, №51194 від 24.11.2011 року, №54135 від 17.11.2011 року, №49361 від 03.11.2011 року, №51164 від 15.09.2011 року, №3-11-49553, №3-11-39308, №3-11-39381, №3-11-42811, №3-11-44712, №233, №40463 від 16.10.2011 року, №49633 від 09.06.2011 року, №56334 від 07.03.2012 року, №31617 від 30.03.2012 року, №59463 від 21.05.2012 року, №35439/1 від 12.05.2011 року з доданням відповідних додатків, що посвідчують відповідність даної продукції встановленим стандартам до їх якості, які супроводжували відповідний товар та були передані контрагентом разом з поставленою продукцією позивачу.

Як пояснив суду представник позивача, транспортування товару від постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін" позивачу здійснювалось перевізниками: Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ван Транс", Приватним підприємцем ОСОБА_6, Приватним підприємцем ОСОБА_7, Приватним підприємством "Нічний експрес", Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М", Приватним підприємцем ОСОБА_8, зокрема:

згідно договору перевезення вантажів №П11098 від 10.01.2011 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (перевізник) позивач надає для перевезення вантажі, а перевізник зобов'язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом і надати інші послуги по перевезенню вантажів на території України (п. 1.1. Договору). Перевезення здійснюються на підстав накладної на вантаж, належним чином оформленої за формою, встановленою перевізником (п. 2.2. Договору). Перевезення товару від контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін" до позивача (маршрут Олександія - Рівне) оформлене товарно-транспортними накладними №ОЛ0000005 від 17.01.2012 року, №ОЛ0000045 від 19.01.2012 року, №ОЛ0035306 від 25.01.2012 року, надання транспортних послуг за якими підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2012 року №РВ0000335; товарно-транспортними накладними №ОЛ0035391 від 30.01.2012 року, №ОЛ0035387 від 01.02.2012 року, №ОЛ0035308 від 02.02.2012 року, №ОЛ0035399 від 03.02.2012 року, надання транспортних послуг за якими підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.02.2012 року №РВ0000881; товарно-транспортними накладними №ОЛ0000048 від 02.03.2012 року, №ОЛ0035397 від 05.03.2012 року, надання транспортних послуг за якими підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2012 року №РВ0001291; товарно-транспортними накладними №ОЛ0123264 від 02.04.2012 року, №ОЛ0123296 від 19.04.2012 року, №ОЛ0123269 від 04.04.2012 року, №ОЛ0162042 від 24.04.2012 року, надання транспортних послуг за якими підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.04.2012 року №РВ0001778; товарно-транспортними накладними №ОЛ0123113 від 18.05.2012 року, №ОЛ0162451 від 11.05.2012 року, №ОЛ0162462 від 23.05.2012 року, надання транспортних послуг за якими підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 року №РВ0002368;

згідно договору про надання транспортних послуг №24/03 від 24.03.2011 року експедитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ван Транс" надані позивачу автопослуги по маршруту м. Олександрія - м. Рівне та транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується актом надання послуг №4 від 16.01.2012 року, перевезення вантажу оформлене товарно-транспортною накладною №ЄЛ-0000003 від 13.01.2012 року;

за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів №02 від 04.02.2010 року Приватним підприємцем ОСОБА_6 (перевізник) зобов'язано доставити автомобільним транспортом вантаж з місця відправлення до пункту призначення, виконання робіт за яким оформлено актом виконаних робіт №RY-5 від 21.02.2012 року, згідно якого перевізником надані транспортно-експедиційні послуги по маршруту м. Олександрія - м. Рівне 17.02.2012 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною РВ №1702 від 17.02.2012 року; а також актом виконаних робіт №RY-7 від 22.02.2012 року, згідно якого перевізником надані транспортно-експедиційні послуги по маршруту м. Олександрія - м. Рівне 23.02.2012 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною №12ААА від 23.02.2012 року; та актом виконаних робіт №RY-33 від 16.05.2012 року, згідно якого перевізником надані транспортно-експедиційні послуги по маршруту м. Олександрія - м. Рівне 14.05.2012 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною №ЄЛ-0000016 від 14.05.2012 року;

згідно договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів №04/11 від 23.03.2011 року Приватним підприємцем ОСОБА_7 (перевізник) зобов'язано доставити автомобільним транспортом вантаж з місця відправлення до пункту призначення, виконання робіт за яким оформлено актом виконаних робіт №РВ-0000076 від 21.04.2012 року, згідно якого перевізником надані послуги по організації перевезення вантажу автотранспортними засобами по маршруту м. Олександрія - м. Рівне, що оформлено товарно-транспортною накладною ЄЛ №0000012 від 10.04.2012 року;

відповідно з Актом-реєстром №49236 наданих послуг за травень 2012 року між перевізником - Приватним підприємством "Нічний експрес" та позивачем підтверджено здійснення транспортних послуг перевізником за вказаний період згідно з вантажною декларацією №7902050 від 23.05.2012 року та вантажною декларацією №7902145 від 29.05.2012 року за маршрутом м. Артемівськ - м. Рівне;

згідно договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів №1 від 12.01.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М" (перевізник) зобов'язано доставити автомобільним транспортом вантаж з місця відправлення до пункту призначення, виконання робіт за яким оформлено актом виконання транспортних робіт від 31.05.2012 року, згідно якого перевізником надані послуги по перевезенню вантажів по маршруту м. Олександрія - м. Рівне (кольоровий прокат), що оформлено товарно-транспортною накладною ЄЛ №0000019 від 29.05.2012 року;

також згідно договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів №572 від 11.11.2009 року Приватним підприємцем ОСОБА_8 (перевізник) зобов'язано доставити автомобільним транспортом вантаж з місця відправлення до пункту призначення, виконання робіт за яким оформлено актом від 23.05.2012 року №22, згідно якого перевізником надані послуги по перевезенню вантажу по маршруту м. Олександрія - м. Рівне, що оформлено товарно-транспортною накладною ЄЛ №0000017 від 21.05.2012 року.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати суми податку на додану вартість у складі ціни товарів за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін" податкові накладні: №20 від 17.01.2012 року на суму 3061,45 грн., в тому числі ПДВ 510,24 грн., №16 від 13.01.2012 року на суму 341236,31 грн., в тому числі ПДВ 56872,72 грн., №30 від 19.01.2012 року на суму 297315,65 грн., в тому числі ПДВ 49552,61 грн., №44 від 25.01.2012 року на суму 51206,39 грн., в тому числі ПДВ 8534,40 грн., №53 від 30.01.2012 року на суму 157566,49 грн., в тому числі ПДВ 26261,08 грн., №3 від 01.02.2012 року на суму 94462,42 грн., в тому числі ПДВ 15743,74 грн., №7 від 02.02.2012 року на суму 75376,43 грн., в тому числі ПДВ 12562,74 грн., №16 від 03.02.2012 року на суму 83756,90 грн., в тому числі ПДВ 13959,48 грн., №47 від 17.02.2012 року на суму 376331,69 грн., в тому числі ПДВ 62721,95 грн., №66 від 23.02.2012 року на суму 284337,90 грн., в тому числі ПДВ 47389,65 грн., №3 від 02.03.2012 року на суму 155026,98 грн., в тому числі ПДВ 25837,83 грн., №5 від 03.03.2012 року на суму 254209,22 грн., в тому числі ПДВ 42368,20 грн., №1 від 02.04.2012 року на суму 195648,35 грн., в тому числі ПДВ 32608,06 грн., №19 від 10.04.2012 року на суму 209737,91 грн., в тому числі ПДВ 34956,32 грн., №55 від 19.04.2012 року на суму 12760,90 грн., в тому числі ПДВ 2126,82 грн., №9 від 04.04.2012 року на суму 158945,17 грн., в тому числі ПДВ 26490,86 грн., №72 від 24.04.2012 року на суму 241895,78 грн., в тому числі ПДВ 40315,96 грн., №42 від 18.05.2012 року на суму 169640,50 грн., в тому числі ПДВ 28273,42 грн., №55 від 23.05.2012 року на суму 49892,78 грн., в тому числі ПДВ 8315,46 грн., №74 від 29.05.2012 року на суму 50041,73 грн., в тому числі ПДВ 8340,29 грн., №73 від 29.05.2012 року на суму 378515,66 грн., в тому числі ПДВ 63085,94 грн., №24 від 14.05.2012 року на суму 285044,68 грн., в тому числі ПДВ 47507,45 грн., №19 від 11.05.2012 року на суму 64745,29 грн., в тому числі ПДВ 10790,88 грн., №56 від 23.05.2012 року на суму 121735,68 грн., в тому числі ПДВ 20289,28 грн., №47 від 21.05.2012 року на суму 126340,50 грн., в тому числі ПДВ 21056,75 грн.

Також, позивачем надані суду відомості про використання придбаного товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін" у ході господарської діяльності, зокрема, при виробництві деталей вимикачів та комірок, а також при виготовленні опорних металоконструкцій блоків відкритих розподільчих пристроїв, що підтверджується накладними-вимогами, матеріальними звітами про використання продукції окремими виробничими підрозділами підприємства, відомостями про видачу зі складу у виробництво матеріалів та відомостями про використання матеріалів у виробництві високовольтного обладнання, з зазначенням кількості окремої продукції, що міститься в одиниці обладнання, та найменуванням контрагента, якому було поставлено виготовлений виріб, як кінцевий продукт (копії наявні в матеріалах справи).

Як зазначив у ході судового розгляду представник позивача, та вбачається з акта перевірки №796/17-16-22-01/34704105 від 30.10.2013 року витрати на оплату товарів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін", у сумі 784334 грн. віднесені позивачем до складу валових витрат за І-ІІ квартал 2012 року (62677 грн. - І квартал 2012 року, 721657 грн. - ІІ квартал 2012 року) та відображені у податковій декларації з податку на прибуток за І-ІІ квартал 2012 року, а сума податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєгін", у сумі 156867 грн. включена до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за травень 2012 року у сумі 87490 грн. та за червень 2012 року у сумі 69377 грн., яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування у податковій декларації за липень 2012 року.

Як встановлено судом, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент розгляду справи у суді Товариство з обмеженою відповідальністю "Елєгін" зареєстровано у місті Олександрія, провулок Суворова, буд. 9 та здійснює діяльність з оптової торгівлі металами та металевими рудами (основний вид), при цьому відомості про юридичну особу зі статусом "підтверджено", а дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, або у процесі припинення у Єдиному державному реєстрі відсутні. Це означає, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем (січень-травень 2012 року) товариство наділене визначеним законом обсягом право- та дієздатності та виступає учасником господарського обороту.

Як вбачається з акта перевірки від 19.07.2013 року №23/22-10/31116080 Товариство з обмеженою відповідальністю "Елєгін" зареєстроване платником податку на додану вартість з 12.10.2000 року по день перевірки, яка проводилась 05.07.2013 року - 11.07.2013 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.10.2000 року №15512209), тобто на час проведення господарських операцій з позивачем вказаний контрагент мав статус платника податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Враховуючи момент виникнення спірних правовідносин, що передбачає період у часі охоплюваний здійснюваними господарськими операціями позивача з контрагентом, щодо спірних правовідносин застосовуються положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), а також підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні питання, та відповідні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України в частині укладення договорів між суб'єктами господарювання та виконання господарських зобов'язань.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість визначено позивачу у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат коштів, сплачених контрагенту в оплату за придбані товари та формуванням за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагенту позивача у складі ціни придбаних товарів, податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки за висновком податкового органу операції з поставки товарів не мають реального характеру та економічного змісту, то і формування валових витрат та податкового кредиту вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, що покладено в основу визначення податкових зобов'язань та прийнятих податкових повідомлень-рішень, які оспорюються в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань по податку на прибуток та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає до бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно абзацу 2 пункту 2.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України, якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. У відповідності до пункту 135.2. статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього кодексу.

Підпунктом 138.1. статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Так, згідно підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В пункті 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

За правилами пункту 138.5. статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України обумовлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України).

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (пункт 200.5 статті 200 Податкового кодексу України).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (пункт 200.6 статті 200 Податкового кодексу України - у редакції на момент виникнення права на бюджетне відшкодування).

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбаних товарів, що підтверджується виписаними контрагентом податковими накладними: №20 від 17.01.2012 року, №16 від 13.01.2012 року, №30 від 19.01.2012 року, №44 від 25.01.2012 року, №53 від 30.01.2012 року, №3 від 01.02.2012 року, №7 від 02.02.2012 року, №16 від 03.02.2012 року, №47 від 17.02.2012 року, №66 від 23.02.2012 року, №3 від 02.03.2012 року, №5 від 03.03.2012 року, №1 від 02.04.2012 року, №19 від 10.04.2012 року, №55 від 19.04.2012 року, №9 від 04.04.2012 року, №72 від 24.04.2012 року, №42 від 18.05.2012 року, №55 від 23.05.2012 року, №74 від 29.05.2012 року, №73 від 29.05.2012 року, №24 від 14.05.2012 року, №19 від 11.05.2012 року, №56 від 23.05.2012 року, №47 від 21.05.2012 року.

Як досліджено судом, надані позивачем для перевірки та суду зазначені податкові накладні відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зауваження щодо їх форми та змісту у акті перевірки відсутні як не висунуті у ході судового розгляду.

Відповідно до розділу 1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Як вбачається з матеріалів справи позивач представив комплекти документів, заключених з перевізниками у підтвердження транспортування товару від контрагента позивачу, що включає договори на надання транспортних послуг, акти виконаних робіт, а також товарно-транспортні накладні. Як вбачається з акта перевірки позивача товарно-транспортні накладні надавались до перевірки перевіряючому, про що вказано на стор. 6 акту, зауважень до їх форми та змісту у акті не наведено.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджуються факти надання позивачу товарів, оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, що в сукупності підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів у контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін", що стало підставою для формування позивачем складу операційних витрат та податкового кредиту та визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

За таких обставин, твердження податкового органу про відсутність фактів поставок товарів (безтоварність господарських операцій) у ході судового розгляду було спростовано.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу до акту перевірки від 19.07.2013 року №23/22-10/31116080 Олександрійської Об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про результати документально позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін"з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ "Ферріт-Д" за лютий, квітень 2012 року, з ТОВ "ВК Віконні системи" за лютий 2012 року, з ТОВ "Кіровцветмет" за травень-липень 2012 року, як підставу для визнання господарських операцій з позивачем фіктивними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Таким чином, висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем витрат та податкового кредиту, та як наслідок заниження податку на прибуток та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормами Податкового кодексу України не встановлено обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету у разі несплати продавцем товару або іншою особою суми податку на додану вартість, отриманої від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елєгін" зобов'язане сплачувати даний податок до бюджету.

При цьому суд зазначає, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді неврахування валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Таким чином, наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження реальності господарських операцій та обґрунтованого формування валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєгін" за відповідний період.

На підставі вищевикладеного висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.198,1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів - всього на суму 156867 грн. заявленої у декларації за липень 2012 року; та п.44.1 ст.44 розділу ІІ, пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток всього на суму 164710 грн., в т.ч.: за I квартал 2012 року на суму 13162,0 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 151548,0 грн., є безпідставними.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню, а спірні податкові-повідомлення-рішення від 11.11.2013 року №0005002342, №0005012342 - скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 487,20 грн. підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області:

від 11.11.2013 року №0005002342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 247065,00 грн., з яких: 164710,00 грн. - за основним платежем; 82355,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 11.11.2013 року №0005012342, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 156867,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 78433,50 грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз-РЗВА" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 квітня 2014 року.