Ухвала

від 16.04.2014 по справі 814/4841/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 р. Справа № 814/4841/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрцветмет" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.11.2013р. №0002142202, від 15.11.2013р. № 0002152202,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрцветмет" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2013р. №0002142202, від 15.11.2013р. №0002152202.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 15.11.2013 р. №0002142202 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 187923,50 грн., з яких: основний платіж - 140238 грн., штрафні санкції - 47685,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 15.11.2013 р. №0002152202 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 133547 грн., з яких: основний платіж - 117604 грн., штрафні санкції - 15943 грн.

Відшкодовано судові витрати в сумі 458,81 грн. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрцветмет" (код ЄДРПОУ 34707567).

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Торговий дім "Укрцветмет" зареєстровано як юридична особа та взято на податковий облік в контролюючих органах 22.11.2006р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 34707567 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

В період з 16.10.2013р. по 23.10.2013р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Укрцветмет" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ "ДІОМЕД ІНВЕСТ" за січень 2013р., ТОВ "СЛАМЕТ" за період 01.07.2012р.-31.12.2012р. та березень 2013р., ТОВ "УСПІХ 20 ПЛЮС 12" за лютий 2013р., ТОВ "ТПК МОНОЛІТ" за січень 2013р., ТОВ "КПВ ГРАНІТ" за період 01.01.2011р.-31.03.2011р., ТОВ "ВСТК" за період 01.04.2011р.-30.06.2011р., ВАТ "ХАРКІВКОЛЬОРМЕТ" за період 01.04.2011р.-30.09.2011р.

За результатами перевірки складено акт № 1084/14-04-22-02/34707567 від 30.10.2013р. Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені Позивачем:

- п.3.1. ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р.; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 126942грн.

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 148358грн.

В акті перевірки зазначено про наявність документів фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме, договору, податкових накладних, видаткових накладних. Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки тим, що ТОВ "Торговий дім "Укрцветмет" мало господарські взаємовідносини з вказаними контрагентами, які допустили порушення податкового законодавства, а саме, в ході перевірки не встановлено факту передачі товару від продавців до покупця в зв'язку з ненаданням до перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару, відсутність персоналу на підприємствах, відсутність основних фондів. Внаслідок встановлених нібито порушень законодавства контрагентами, правочини Позивача з контрагентами визнані фахівцями Відповідача нікчемними.

На підставі акту акт № 1084/14-04-22-02/34707567 від 30.10.2013р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.11.2013р. №0002142202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 196044,50грн. з яких основний платіж - 148358грн., штрафні санкції - 47686,50грн., та №0002152202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 142885грн. з яких основний платіж - 126942грн., штрафні санкції - 15943грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи свідчать про реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ДІОМЕД ІНВЕСТ", ТОВ "СЛАМЕТ", ТОВ "УСПІХ 20 ПЛЮС 12", ТОВ "ТПК МОНОЛІТ", ТОВ "КПВ ГРАНІТ", ТОВ "ВСТК", ВАТ "ХАРКІВКОЛЬОРМЕТ" на виконання яких вони складені та є такими, що відповідають сутності та несуть доказовість відносно змісту здійснених операцій, у зв'язку з чим вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(п.139.1 ст. 139).

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198).

Наведені норми кореспондуються з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що якщо навіть безпосередній контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту і, тому, суперечні цьому висновку доводи апелянта є необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача, були зареєстровані як юридичні особи та перебували на обліку у відповідних контролюючих органах.

Договори, укладені з контрагентами - ТОВ "ДІОМЕД ІНВЕСТ", ТОВ "СЛАМЕТ", ТОВ "УСПІХ 20 ПЛЮС 12", ТОВ "ТПК МОНОЛІТ", ТОВ "КПВ ГРАНІТ", ТОВ "ВСТК", ВАТ "ХАРКІВКОЛЬОРМЕТ", відповідають виду господарської діяльності позивача, зазначеному в акті перевірки.

Фактичне здійснення господарських операцій позивача зі своїми безпосередніми контрагентами підтверджена належним чином, а саме рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, податковими та видатковими накладними, банківськими виписками.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань є необґрунтованими, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчинення таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності.

Водночас, судом першої інстанції були досліджені наявні первинні документи та встановлено реальність господарських операцій із вказаними контрагентами та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

На підставі викладеного, суд першої інстанції, з врахуванням встановлених обставин справи, дійшов правильного висновку про те, що позивачем підтверджено факт реальності спірних операцій з його контрагентами та правомірність формування позивачем валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення 15.11.2013р. №0002142202, від 15.11.2013р. № 0002152202 є такими, що не ґрунтується на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: