ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2014 р.Справа № 916/243/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: Таран С.В., Лисенко В.А.,
при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гуменна Г.А., за довіреністю;
від відповідача: Пономаренко Ю.П., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми „Малекс"
на рішення господарського суду Одеської області від 27 лютого 2013 року
по справі № 916/243/13-г
за позовом Державного підприємства „Львівський державний завод „ЛОРТА"
до Приватного підприємства фірми „Малекс"
про стягнення 507 029,96 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство „Львівський державний завод „ЛОРТА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства фірми „Малекс" 507 029,96 грн. , з яких 354000 грн. сплачених за договором №17 про ремонт обладнання, 100071,56 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 52958,40 грн. втраченої вигоди, посилаючись на невиконання відповідачем робіт по модернізації діркопробивного пресу « 625 BEHRENS».
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.02.2013 р. (суддя Меденцев П.А.) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства - фірми "МАЛЕКС" на користь Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" суму основного боргу у розмірі 354 000,00 грн., 3% річних 14 979,36 грн., 7 379,31 грн. судового збору. Стягнути з Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" на користь Державного бюджету України 0,17 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором, крім того, суд першої інстанції перерахував проценти річних, оскільки 20 % не було передбачено договором, стягнув 3% річних відповідно до норм чинного законодавства, що складає не 100 071,56 грн., а 14 979,36 грн.
Також суд відмовив в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача неодержаної вигоди на суму 52 958,40 грн., оскільки жодних доказів, письмових документів Державним підприємством "Львівський державний завод "ЛОРТА" на підтвердження цієї суми не подано.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство фірма „Малекс" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати, та прийняти нове рішення, згідно якого у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначав, що суд не дослідив всіх обставин справи та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги про повернення ПП фірмою „Малекс" грошових коштів, сплачених за договором ремонту устаткування №17 від 10.06.2010 р., зауважував, що ним виконано свої зобов'язання та проведено модернізацію револьверного діркопробивного преса „625 BEHREHS".
Зокрема, апелянт посилався на те, що не був присутнім при розгляді справи в першій інстанції, у зв'язку з тим, що несвоєчасно отримав позов та ухвали господарського суду про призначення справи до слухання у зв'язку зі зміною фактичного місцезнаходження підприємства.
Скаржник зазначав, що відповідачем на виконання умов договору був сформований колектив технічних працівників під керівництвом головного інженеру проекту ОСОБА_3, який на протязі майже півтора року виконував складне технічне завдання.
З урахуванням комерційної пропозиції №157/т від 10.06.2010р., де була розгорнута калькуляція модернізації пресу та в подальшому укладеного договору №17 від 10.06.2010р., виконавцем в обумовлений строк виконані взяті на себе зобов'язання, а саме поставлені всі необхідні комплектуючі та витратні матеріали, проведено тестування устаткування з направленням акту виконаних робіт, підписаного представником замовника, головним механіком заводу ОСОБА_4, але з який невідомих причин не затверджений керівництвом замовника.
Все вищенаведене, на думку апелянта, свідчить про належне виконання Фірмою «Малекс» своїх зобов'язань за договором №17 від 10.06.2010р.
Разом з тим, скаржник вважає, що замовником не виконані взяті на себе зобов'язання у відповідності до п.3.1 договору, що фактично стало причиною прострочення відповідно до ст.613 ЦК України.
Таким чином, з апеляційної скарги вбачається, що відповідачем належним чином та своєчасно виконані взяті на себе зобов'язання.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2013р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р. відмовлено скаржнику в прийнятті повторної апеляційної скарги, на підставі того, що повторне подання апеляційної скарги після її повернення судом у зв'язку з пропуском встановленого строку на її подання без клопотання про поновлення зазначеного троку або відмовою у його відновленні, чинним господарсько-процесуальним законодавством не передбачено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2013 року по справі №916/243/13-г ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року скасовано, справу передано на розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року апелянту було поновлено строк на апеляційне провадження та прийнято апеляційну скаргу до провадження.
08.08.2013 р. представником ПП Фірма «МАЛЕКС» було заявлено клопотання про призначення судової експертизи по справі для вирішення питань, пов'язаних з розглядом справи. Представник Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" заперечував проти задоволення даного клопотання, вважаючи проведення експертизи недоцільним.
Відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року призначено по справі №916/243/13-г судову інженерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- чи знаходились у справному стані механічна, гідравлічна, пневматична системи та система змащення револьверного діркопробивного пресу 625 „BEHRENS", який знаходиться на Державному підприємстві "Львівський державний завод "ЛОРТА" за адресою м.Львів, вул.Патона, 1, станом на 12.11.2011 року - на момент початку пусконалагоджувальних робіт та на момент експертного дослідження; якщо ні, то які причини несправності?
- чи виконані ПП „Малекс" роботи по модернізації пресу та чи відповідає перелік комплектації електротехнічного обладнання, які підлягають заміні, згідно з технічним завданням, яке є додатком №2 до договору №17 від 10.06.2010р. (а.с. 12)?
- чи відповідає вартість проведених ПП „Малекс" робіт та матеріалів калькуляції вартості робіт з модернізації пресу, яка є додатком №1 до договору №17 від 10.06.2010р. (а.с.11); якщо ні, то визначити вартість фактично проведених ПП „Малекс" робіт та використаних матеріалів?
Проведення судової експертизи по справі №916/243/13-г доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз провести технічну частину експертизи (перевірку працездатності пресу) за присутності фахівців Приватного підприємства Фірми «Малекс», провадження по розгляду апеляційної скарги зупинено до отримання експертного висновку.
Висновком судової інженерно-технічної експертизи №2858 від 12.03.2014 року (т.2.а.с.62-69) встановлено наступне: при запуску та опробуванні пневматичної системи комплексу виявлено, що компресор "Нуdгоvапе аіг сепtге, tур.148" працездатний, утримував тиск повітря не стабільно в межах 5,2...8,2 Ьаг. Після включення комплексу, через деякий час (біля 30хв.) компресор "Нуdгоvапе аіг сепtге, tур.148" аварійно виключився через спрацювання датчика теплового захисту.
В процесі налагодження роботи компресора "Нуdгоvапе аіг сепtге, tур.148", були перевірені стан пневматичної та гідравлічної систем револьверного діркопробивного преса 625 ВЕНRЕNS на предмет їх справності і працездатності. Встановлено, що ці системи на момент досліджень знаходились у справному стані і забезпечували задані режими роботи револьверного діркопробивного преса
В процесі перевірки механічної системи стався збій в роботі, який полягав у збої системи зупинки станини в заданій координатній точці, при цьому, експертами було зафіксовано відсутність тиску повітря у пневматичній системі управління кінцевиками.
В процесі подальшого опробування механічної системи - дії револьверних дисків преса із матрице-утримувачами та пуансоно-утримувачами було виявлено не налагоджену дію системи вирубки преса, про що сигналізувала система управління на екрані пульта управління написом "НЕТ ВМТ", тобто, на момент досліджень не забезпечувалося синхронізацію рухомих частин у верхній мертвій точці.
В подальшому, в процесі регулювання ВМТ, система управління знову сигналізувала про падіння тиску в пневматичній системі.
За пропозицією експертів, працівниками Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" було змінено фазність підключення двигуна приводу компресора. Після цього, двигун компресора стабільно працював, в системі забезпечувався тиск повітря з необхідного режиму, як при запуску комплексу, так і під час його тривалої роботи і після виключення.
Отже, за результатами проведених досліджень, слід зазначити, що на момент проведення експертних досліджень 26.11.2013 року, який проводився з 10:30 год. до 14:30 год. було встановлено, що:
- механічна, гідравлічна системи та система змащення були справні та працездатні;
- пневматична система, під час проведення експертних досліджень, була приведена у справний стан і після цього стала працездатною.
Встановити експертним шляхом, справність систем (механічної, гідравлічної, пневматичної, змащення) на момент початку пуско-налагоджувальних робіт, та причин їх несправності не видається можливим з причин відсутності будь-якої об'єктивної інформації про стан цих систем станом на 12.11.2011 року.
Для відповіді на питання №2 ухвали суду, в присутності представників Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" та ПП Фірма «МАЛЕКС» проведено послідовну і покрокову перевірку відповідності комплектації електротехнічного обладнання, встановленого ПП Фірма "МАЛЕКС" до переліку комплектації електротехнічного обладнання, які підлягали заміні, згідно з технічним завданням (Дод.№2) до Договору №17 від 10.06.2010 року, внаслідок чого дійшли висновку про те, що роботи з модернізації револьверного діркопробивного преса 625 ВЕНRENS та встановлене електротехнічне обладнання, яке підлягало заміні, виконані та відповідають переліку комплектації, згідно з технічним завданням (додаток №2) до договору №17 від 10.06.2010 року.
Підсумовуючи вищевикладене, висновком експертизи встановлено, що на момент проведення експертних досліджень 26.11.2013 року, який проводився з 10:30 год. до 14:30 год. було встановлено, що:
- механічна, гідравлічна системи та система змащення були справні та працездатні;
- пневматична система, під час проведення експертних досліджень, була приведена у справний стан і після цього стала працездатною.
Встановити експертним шляхом, справність систем (механічної, гідравлічної, пневматичної, змащення) на момент початку пуско-налагоджувальних робіт, та причин їх несправності не видається можливим з причин відсутності будь-якої об'єктивної інформації про стан цих систем станом на 12.11.2011 року.
Роботи з модернізації револьверного діркопробивного преса 625 ВЕНRЕNS та встановлене електротехнічне обладнання, яке підлягало заміні, виконані та відповідають переліку комплектації, згідно з технічним завданням (додаток №2) до договору №17 від 10.06.2010 року. В процесі проведення експертизи в присутності представників Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" та представників ПП Фірма 'МАЛЕКС", після проведених і описаних вище робіт з налагодження і наступних випробувань окремих систем, було встановлено що револьверний діркопробивний прес 625 ВЕНRЕNS, в цілому є справний і працездатний.
В судовому засіданні 24.04.2014 року представником позивача заявлено клопотання про призначення повторної судової експертизи по даній справі та доручити її проведення Незалежному центру судових експертиз, що знаходиться за адресою 79491, м.Львів-Брюховичі, вул.Львівська,8.
Обґрунтовуючи клопотання, представник позивача стверджував, що судову експертизу в даній справі проведено судовими експертами, які згідно освіти і кваліфікації, є спеціалістами інженерами-механіками, а не спеціалістами з електроніки і не можуть, відтак, фахово визначити рівень і якість модернізації електронної частини пресу. Судовий експерт ОСОБА_5 є спеціалістом в галузі судово-трасологічних досліджень, а експерт ОСОБА_6 - в галузі дослідження деталей транспортних засобів, металів і сплавів, отже, на думку позивача, дані особи не мали права проводити таку експертизу, а лише такі види експертиз і з тих спеціальностей, які зазначені у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта.
Також позивач зазначав, що використані експертами методика та література не мають жодного відношення до питань модернізації станка з числовим програмним управлінням.
Позивач вважає, що експертиза проведена неточно, висновок складений неповно і не відповідає дійсності в цілому, встановлені експертами причини неправильної роботи станку, такі як зміна фаз теплового реле, не можуть впливати на процедуру позиціонування верхньої мертвої точки. Загалом, на думку позивача, проведення дослідження стосувалось виключно функціонування механічної, гідравлічної, пневматичної і системи змащення пресу, тобто 1 питання суду, і зовсім не вивчалось і не досліджувалось питання 2 - чи проведена модернізація станка ДП «ЛДЗ «Лорта».
Як зазначав позивач, висновки експертизи містять відомості, які не відповідають іншим фактичним даним і не узгоджуються з іншими доказами у даній справі, відповіді на 3 питання взагалі немає, крім того, відсутній підпис керівника установи ЛНДІСЕ, не засвідчені всі сторінки висновку, що загалом, на думку позивача, є підставою для проведення повторної судової експертизи.
Відповідно до п.15.2 постанови пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
З урахуванням обставин справи, судова колегія відмовила в задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи, оскільки воно є необґрунтованим та безпідставним, виходячи з наступного.
По-перше, слід відмітити, що дана експертиза проведена Львівським науково-дослідному інституту судових експертиз, який підпорядкований Міністерству юстиції України.
Доводи позивача стосовно некваліфікованості експертів, які, в силу своєї інженерно-технічної освіти не спроможні фахово визначити рівень і якість модернізації електронної частини пресу, до уваги колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду не приймаються, оскільки фахівці, які проводили експертне дослідження, атестовані відповідно до Закону «Про судову експертизу» та включені до державного Реєстру атестованих судових експертів, мають відповідну вищу освіту, їх освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, вони пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судових експертів, які мають право на проведення інженерно-технічних експертиз.
Доводи позивача стосовно відсутності відповіді на третє питання ухвали про призначення експертизи Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року, також необ'єктивні, оскільки на аркуші 12 висновку зазначено: «...враховуючи вищенаведене, слід зробити висновок про те, що роботи з модернізації револьверного діркопробивного преса 625 ВЕНRЕNS та встановлене електротехнічне обладнання, яке підлягало заміні, виконані та відповідають переліку комплектації, згідно з технічним завданням (додаток №2) до договору.» (т.2 а.с.67 на звороті), що є відповіддю на третє питання ухвали.
За таких обставин, судова колегія зазначає, що решта доводів позивача не спростовує фактів, встановлених експертним висновком, процесуальні порушення, такі як відсутність на кожній сторінці підписів, які засвідчують фото таблиці, відсутність підпису керівника, не являються підставою для проведення повторної експертизи, оскільки не зачіпають суті проведеної експертизи. Висновок експертів складений повно, питання, на які дано відповіді, висвітлені всебічно та об'єктивно, що свідчить про відсутність підстав для проведення повторної експертизи, а тому відмовила в задоволенні клопотання позивача.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2010 року між Державним підприємством "Львівський державний завод "ЛОРТА" та Приватним підприємством - фірма "МАЛЕКС" був укладений Договір №17 про ремонт обладнання.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору, відповідач зобов'язався провести роботи по модернізації револьверного діропробивного преса „625 BEHREHS". Обсяг робіт визначається технічним завданням, яке являється невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п.2.1 договору, вартість робіт являється договірною та равна сумі 295000 грн., ПДВ 20% - 59000 грн., всього 354000 грн.
Згідно п.2.2 договору, строк виконання робіт - 6 місяців з дня оплати авансу згідно п.п.4.1 даного договору та передання виконавцю технічної документації станку.
Пунктом 4.1 встановлено, що авансова оплата проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця в сумі, що дорівнює 70% загальної вартості та складає разом з ПДВ 247800 грн. Решта суми в розмірі 106200 грн. з ПДВ виплачується після підписання прийомо-здавального акту на протязі 7ми днів.
22.07.2011 року позивач перерахував на рахунок відповідача аванс у сумі 247 800,00 грн. Таким чином, роботи мали бути завершені 22.01.2012 року.
Після одержання листа Приватного підприємства - фірми "МАЛЕКС" про дострокову оплата та завершення робіт, 28.07.2011 року Державне підприємство "Львівський державний завод "ЛОРТА" перерахувало відповідачу решту коштів 106 200,00 грн.
Посилаючись на те, що відповідачем роботи, обумовлені Договором, на суму 354 000,00 грн. не виконувались, позивач звернувся до суду з даним позовом про повернення коштів, а також 20% процентів за користування чужими грошовими коштами та неодержаної вигоди, розраховуючи відсотки з урахуванням середню відсоткову ставку у розмірі 20% річних , виходячи з виплат банків по депозитним вкладам у межах 15-27%,
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ч.1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено висновком судової інженерно-технічної експертизи, механічна, гідравлічна системи та система змащення револьверного діркопробивного пресу 625 ВЕНRЕNS були справні та працездатні; пневматична система, під час проведення експертних досліджень, була приведена у справний стан і після цього стала працездатною, тобто встановлено, що револьверний діркопробивний прес 625 ВЕНRЕNS, в цілому є справний і працездатний.
Крім того, експертним висновком встановлено, що роботи з модернізації револьверного діркопробивного преса 625 ВЕНRЕNS та встановлене електротехнічне обладнання, яке підлягало заміні, виконані та відповідають переліку комплектації, згідно з технічним завданням (додаток №2) до договору №17 від 10.06.2010 року.
Несправність, на яку посилався позивач, звертаючись з даним позовом до суду, полягала лише в не налагодженій дії системи вирубки преса, яка усунена самими працівниками Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА", за пропозицією експертів, а саме було змінено фазність підключення двигуна приводу компресора. Після цього, двигун компресора стабільно працював, в системі забезпечувався тиск повітря з необхідного режиму, як при запуску комплексу, так і під час його тривалої роботи і після виключення.
Таким чином, враховуючи викладене, враховуючи висновки проведеної експертизи в присутності представників Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" та представників ПП Фірма 'МАЛЕКС", судова колегія вважає встановленим факт того, що відповідачем належним чином виконано роботи за договором №17 від 10.06.2010 року.
Відповідно до ст.42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до ст..43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Висновки судової інженерно-технічної експертизи по даній справі приймаються до уваги судовою колегією, оскільки узгоджуються з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
В матеріалах справи наявний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000018 від 12.11.2012 року (т.1 а.с.196), а також акт №17 виконання робіт з модернізації револьверного діропробивного пресу 625 ВЕНRЕNS від 12.11.2012р., якими встановлено, що виконавцем була проведена модернізація револьверного діропробивного пресу 625 ВЕНRЕNS. Вказані акти не підписані з боку Замовника - позивача.
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000018 від 12.11.2012 року направлено на адресу позивача 12.11.2012 року, що вбачається з товарно-транспортної накладної №ОД2055187 (т.1 а.с.197); акт №17 від 12.11.2012р. був направлений на адресу позивача 14.06.2013 року та отриманий 18.06.2013 року представником позивача.
Відповідно до положень ст..853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що акти виконаних робіт, направлені на адресу позивача, не підписані замовником. При цьому, замовником не заявлено жодних зауважень про недоліки у виконаній роботі, а тому вказані акти свідчать про те, що станом на 12 листопада 2012 року відповідачем роботи були виконані в повному обсязі, а тому підстави для повернення коштів відсутні.
Що стосується строків виконання робіт за договором, то судова колегія виходить з такого: умовами п.2.2 договору встановлено, що строк виконання робіт - 6 місяців з дня оплати авансу згідно п.п.4.1 даного договору та передання виконавцю технічної документації станку. 22.07.2011 року позивач перерахував на рахунок відповідача аванс у сумі 247 800,00 грн. Таким чином, роботи мали бути завершені 22.01.2012 року у строк, передбачений договором.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку і про відмову в стягненні неотриманої вигоди, оскільки вона також не підтверджена належними доказами, та відмову в стягненні річних процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки відмова в стягненні основного боргу тягне за собою відмову в стягненні штрафних санкцій.
Згідно ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги являються обґрунтованими та спростовують висновки суду про стягнення грошових коштів з відповідача, підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення господарського суду Одеської області від 27 лютого 2013 року по справі № 916/243/13-г та задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства фірми „Малекс" з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми „Малекс" задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 27 лютого 2013 року по справі № 916/243/13-г скасувати.
В задоволенні позову Державного підприємства „Львівський державний завод „ЛОРТА" до Приватного підприємства фірми „Малекс" про стягнення 507 029,96 грн. відмовити.
Стягнути з Державного підприємства „Львівський державний завод „ЛОРТА" (79601, Львівська область, м. Львів, Залізничний район, вул. Патона, буд. 1, код ЄДРПОУ 30162618) на користь Приватного підприємства фірми „Малекс" (65113, Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 168/1, к. 48, код ЄДРПОУ 23857080) 5070,30 (п'ять тисяч сімдесят грн. тридцять коп.) грн. судового збору за апеляційний перегляд та 8832,00 (вісім тисяч вісімсот тридцять дві грн. 00 коп.) грн. витрат на проведення судової інженерно-технічної експертизи.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Повний текст постанови підписаний 25.04.2014 року
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя С.В. Таран
В.А. Лисенко
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2014 |
Оприлюднено | 29.04.2014 |
Номер документу | 38426327 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні