Постанова

від 23.07.2014 по справі 916/243/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 916/243/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В., суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 у справі № 916/243/13-г за позовомДержавного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" доПриватного підприємства фірми "Малекс" простягнення 507 029, 96 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Львівський державний завод "ЛОРТА" (далі - ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства фірми "Малекс" (далі - ПП фірма "Малекс") про стягнення 507 029, 96 грн., з яких 354 000 грн. сплачених за договором № 17 про ремонт обладнання, 100 071, 56 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 52 958, 40 грн. втраченої вигоди, посилаючись на невиконання відповідачем робіт по модернізації діркопробивного пресу "625 BEHRENS".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2013 порушено провадження у справі № 916/243/13-г за позовом ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" до ПП фірми "Малекс" про стягнення 507 029, 96 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Меденцев П.А.) від 27.02.2013 позов задоволено частково. Суд стягнув з ПП фірми "Малекс" на користь ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" суму основного боргу у розмірі 354 000, 00 грн., 3% річних 14 979, 36 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ярош А.І., судді Таран С.В., Лисенко В.А.) від 24.04.2014 рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2013 скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2014, ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2014.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що при встановленні фактичних обставин справи апеляційним судом порушено норми процесуального права, однобічно і не об'єктивно досліджено подані докази. Суд не дав повної оцінки доказів і доводів скаржника, на яких ґрунтувались заперечення до апеляційної скарги, натомість покладено в основу рішення висновки судової експертизи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 23.07.2014.

На адресу суду 18.07.2014 від ПП фірми "Малекс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій відповідач просив постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 залишити без змін, а касаційну скаргу ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" - без задоволення.

ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника заводу у щорічній основній відпустці.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно з ст. 111 8 ГПК України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, а у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

На підставі викладеного, з огляду на те, що ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" не було позбавлене можливості реалізувати своє право на участь в судовому засіданні, направивши іншого представника, а також враховуючи строк розгляду касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заявленого клопотання.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали справи обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" (замовник) та ПП фірма "Малекс" (виконавець) 10.06.2010 був укладений договір №17 на ремонт обладнання, за умовами якого виконавець зобов'язався провести роботи по модернізації револьверного діркопробивного преса "625 BEHREHS". Обсяг робіт визначається технічним завданням, яке являється невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

Додатком № 2 до договору є Технічне завдання на модернізацію револьверного діркопробивного преса "625 BEHREHS".

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість робіт є договірною та складає 295 000, 00 грн., ПДВ 20% - 59 000, 00 грн., всього 354 000, 00 грн.

Згідно з п. 2.2 договору, строк виконання робіт - 6 місяців з дня оплати авансу на підставі п.п. 4.1 даного договору та передання виконавцю технічної документації верстата.

Пунктом 4.1 передбачено, що авансова оплата здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця в сумі, що дорівнює 70% загальної вартості та складає разом з ПДВ 247 800, 00 грн. Решта суми в розмірі 106 200, 00 грн. з ПДВ виплачується після підписання акта здавання-передачі протягом 7-ми днів.

ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" 22.07.2011 перерахував на рахунок ПП фірма "Малекс" аванс у сумі 247 800, 00 грн. і за умовами договору, як встановлено господарськими судами, роботи мали бути завершені 22.01.2012.

Після одержання листа ПП фірми "Малекс" з проханням про дострокову оплату та додаткового підтвердження зобов'язання про дострокове завершення робіт до кінця 2011 року, 28.07.2011 ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" перерахувало відповідачу решту коштів 106 200, 00 грн.

Предметом позову є матеріально-правова вимога ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" до ПП фірми "Малекс" про повернення коштів в сумі 354 000, 00 грн., а також 20% процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 100 071, 56 грн. та неодержаної вигоди в розмірі 52 958, 40 грн., з огляду на те, що відповідачем роботи, обумовлені договором на вказану суму, не виконувались.

Частково задовольняючи позов ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА", місцевий господарський суд виходив із встановлених ним обставин справи, згідно з якими на час подання позову відповідач не виконав зобов'язання за договором, про що, зокрема свідчить направлена на адресу відповідача претензія № 520-1570 від 06.11.2012 з вимогою проведення робіт до 15.11.2012 та попередженням, що в іншому разі позивач втратить інтерес до предмету договору та буде змушений повернути перераховані ним кошти, яка проте ПП фірмою "Малекс" була залишена без відповіді.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що роботи, передбачені договором, відповідачем виконані, а позивачем безпідставно не підписані акти виконаних робіт та не заявлено жодних зауважень щодо недоліків у виконаних роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 призначено судову інженерно-технічну експертизу.

Як встановлено висновком судової інженерно-технічної експертизи, механічна, гідравлічна системи та система змащення револьверного діркопробивного пресу 625 ВЕНRЕNS були справні та працездатні; пневматична система, під час проведення експертних досліджень, була приведена у справний стан і після цього стала працездатною, тобто встановлено, що револьверний діркопробивний прес 625 ВЕНRЕNS, в цілому є справний і працездатний.

Крім того, експертним висновком встановлено, що роботи з модернізації револьверного діркопробивного преса 625 ВЕНRЕNS та встановлене електротехнічне обладнання, яке підлягало заміні, виконані та відповідають переліку комплектації, згідно з технічним завданням (додаток №2) до договору № 17 від 10.06.2010.

Несправність, на яку посилався позивач, звертаючись з даним позовом до суду, полягала лише в не налагодженій дії системи вирубки преса, яка усунена самими працівниками ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА", за пропозицією експертів, а саме було змінено фазність підключення двигуна приводу компресора. Після цього, двигун компресора стабільно працював, в системі забезпечувався тиск повітря з необхідного режиму, як при запуску комплексу, так і під час його тривалої роботи і після виключення.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що в матеріалах справи наявні акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000018 від 12.11.2012 і акт № 17 виконання робіт з модернізації револьверного діркопробивного пресу 625 ВЕНRЕNS від 12.11.2012, які направлялися на адресу позивача, та якими підтверджується, що виконавцем була проведена модернізація револьверного діркопробивного пресу 625 ВЕНRЕNS. Вказані акти проте не підписані з боку замовника - ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА".

З огляду на те, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника, судом апеляційної інстанції встановлено, що замовник - ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА" в порушення вимог ст. 853 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Враховуючи висновки судової інженерно-технічної експертизи, а також акти здачі-прийняття робіт, суд апеляційної інстанції встановив, що ПП фірмою "Малекс" належним чином виконано роботи за договором №17 від 10.06.2010 року, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про повернення коштів за невиконану роботу.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і передусім зводяться до переоцінки доказів, а касаційна інстанція в силу положення ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 у справі № 916/243/13-г - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.