Постанова

від 24.04.2014 по справі 916/3517/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2014 р.Справа № 916/3517/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Щербатюку О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Діденко Ю.Г. (паспорт),

від відповідача - Тулба К.Г. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сергіївської сільської ради Любашівського району Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 12 лютого 2014 року

у справі № 916/3517/13

за позовом Виробничо-сервісної фірми "ГІДРОГЕОСЕРВІС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача Сергіївської сільської ради Любашівського району Одеської області

про стягнення 175 386, 14 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 24.04.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013 р. Виробничо-сервісна фірма «ГІДРОГЕОСЕРВІС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС», позивач) звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до Сергіївської сільської ради Любашівського району Одеської області (далі - Сергіївська сільська рада, відповідач) про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 168 274,10 грн., пені в сумі 5 778, 29 грн., 3 % річних та судовий збір.

Позов мотивований тим, що між сторонами укладений договір про роботи за державні кошти, відповідно до умов договору позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, однак відповідач в порушення умов договору у визначений строк не розрахувався з ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС» за виконані роботи, у зв'язку з чим, за Сергіївською сільською радою утворилась заборгованість в розмірі 167 269, 16 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.02.2014р. позов ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС» задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 167 269,16 грн. - основного боргу, 5 778, 29 грн. - пені, 1 333,75 грн. - річних, індекс інфляції в сумі 1004,94 грн. та судовий збір - 3 507,72 грн. (з урахуванням ухвали господарського суду Одеської області від 28.02.2014р. про виправлення описки).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що наявні в справі матеріали засвідчують обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Сергіївська сільська рада звернулась з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити.

Скаржник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи.

24.04.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС» всі зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, про що свідчать підписані відповідачем акти виконаних та прийомо-здаточний акт від 06.09.2013р. Жодних претензій стосовно якості та об'єму робіт з боку відповідача не надходило.

В судовому засіданні 24.04.2014р. представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала та просила рішення господарського суду скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2014р. надав пояснення, просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 2013 р. між ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС» (учасник) та Сергіївською сільською радою (Замовник) укладений договір про роботи за державні кошти, за умовами якого, учасник зобов'язується у 2013 р. виконати роботи з капітального ремонту свердловини №2560/3352, яка використовується замовником для господарчо-питного водопостачання населення с. Сергіївна Любашівського району Одеської області, а замовник прийняти і сплатити такі роботи (п. 1.1 договору).

Ціна договору складає 306 049,19 грн. у тому числі ПДВ 51 008,20грн. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. п. 4.1 - 4.2 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунку на оплату робіт на підставі підписаного Сторонами акту фор ми КБ-2В у термін п'яти банківських днів. До рахунку додається акт приймання-передачі робіт форми КБ-2В.

Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконанні роботи. Приймати виконанні роботи згідно з актом форми КБ-2В (п.п. 6.1.1.-6.1.2. договору).

Відповідно до п. 7.3. договору у разі несвоєчасного розрахунку за виконані та пред'явлені до сплати роботи учасник має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочки.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.1, 2 ст.837 ЦК України).

На виконання умов договору у 2013р. повноважними представниками сторін була підписана та скріплена печатками довідка про вартість виконаних будівельних робіт, форми КБ-3 та акт №1 приймання виконаних робіт, форми КБ-2В на загальну суму 167 269,16 грн.

Крім цього, на підтвердження належного виконання зобов'язань позивачем, 06.09.2013р. повноважними представниками сторін підписаний та скріплений печатками приймально-здавальний акт з капітального ремонту свердловини №2560/3352, в якому зазначено, що роботи виконані у повному об'ємі та з хорошою якістю. Замовник до учасника претензій не має.

На підставі вищевказаного акта, позивач 06.09.2013р. виставив відповідачу рахунок № 176 на суму 167 269,16 грн., який відповідач станом на дату подання позову до господарського суду так і не сплатив.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС» в частині стягнення з відповідача 167 269,16 грн. основної заборгованості з огляду на обґрунтованість, доведеність та правомірність таких вимог.

Щодо позовних вимог ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС» в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 5 778,29 грн., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", перевіривши розрахунок пені проведений господарським судом, судова колегія дійшла висновку, що його було зроблено арифметично правильно.

З огляду на викладене колегія судді вважає, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС» в частині стягнення пені в розмірі 5 778,29 грн.

Щодо позовних вимог ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС» в частині стягнення з відповідача 1 333,75 грн. 3% річних та 1 004,94 грн. індексу інфляції, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір суми 3 % річних становить 1 333,75 грн., а індекс інфляції - 1 004,94 грн. З даними сумами погоджується судова колегія, оскільки перевіривши арифметичний розрахунок позивача 3% річних та індекс інфляції, суми співпали.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що він є органом місцевого врядування, що на його думку, звільняє його від виконання взятого на себе цивільно-правового зобов'язання, оскільки відповідно до положень ч. ч. 1, 5 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.

Судова колегія не погоджується з таким твердженням та вважає його хибним, виходячи з наступного. Договором сторін не встановлено джерело фінансування замовлених відповідачем робіт і в ньому відсутні будь-які умови, що пов'язують виконання зобов'язання відповідача з наявністю або відсутністю бюджетних асигнувань, отже правовідносини, що виникли з даного договору є суто цивільно-правовими, тобто, як зазначено в ст.1 ЦК України, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників і той факт, що відповідачем порушено вимоги ст. 48 БК України не звільняє його від обов'язку виконання договірних зобов'язань.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджений укладений між сторонами договір №22 від 21.10.2013р., а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витратах від 04.11.2013р. та акт прийому виконаних робіт №1 від 04.11.2013р., які підписано сторонами та зареєстровано в управлінні ДКСУ у Любашівському районі Одеської області 04.11.2013р.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Належним доказом виконання робіт є приймально-здавальний акт на капітальний ремонт свердловини №2560/3352, який був підписаний повноважними представниками сторін без зауважень 06.09.2013р., тобто ще до укладання договору №22 від 21.10.2013р. на який посилається відповідач.

Також апелянт зазначив, що між сторонами були досягнуті усі істотні умови договору, серед яких зокрема ціна договору тільки в договорі № 22 від 21.10.2013р., однак у договорі 2013р. (не був розірваний або визнаний в судовому порядку недійсним), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками, також узгоджена ціна договору, яка в подальшому була змінена договором №22 від 21.10.2013р. Крім цього, рахунок який позивач виставив відповідача саме на суму 167 269,16 грн., яка була узгоджена в договорі №22 від 21.10.2013р..

Твердження скаржника, що працівники позивача після кількох днів роботи насосного обладнання вилучили його разом з технічними паспортами для подальшої заміни відповідним обладнанням, а отже свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки в порушення ст. ст. 33 -34 ГПК України, відповідач не довів ті обставини, на які послався.

З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано задовольнив позов ТОВ «ГІДРОГЕОСЕРВІС».

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 12.02.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.04.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.