Справа № 815/755/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколенко О.М.
при секретарі - Гаврилюк І.С.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача - Грунь С.О. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2014 року № 0000011710 та №0000431710.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з інвестиційними активами платника податків ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої відповідачем 11.01.2014 року складено акт № 32/15-53-17-1/НОМЕР_2, яким встановлено, що: - в порушення п.4.1 ст.4, ст.16, ст.18, ст.19, п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платником податків ОСОБА_3 занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 2349330, 0 грн., шляхом не включення до декларації інвестиційного прибутку від продажу частки у статутному капіталі ТОВ "АНГРО" на загальну суму 15662200 грн.; - в порушення пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, платником податків ОСОБА_3 занижено загальний річний оподаткований дохід на загальну суму 28542250,0 грн., в результаті чого в порушення п.178.3 та п.178.7 ст.178 Податкового кодексу України платником податку занижено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2148300,16 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 23.01.2014 року № 0000011710, яким позивачу за порушення п.4.1 ст.4, ст.16, ст.18, ст.19, п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", з урахуванням ст.123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2936662,50 грн., у тому числі за основним платежем 2349330 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 587332,50 грн. та від 23.01.2014 року № 0000431710, яким позивачу, за порушення пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, п.178.3 та п.178.7 ст.178 Податкового кодексу України, з урахуванням ст.123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2685375,20 грн., у тому числі за основним платежем 2148300,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 537075,04 грн.
Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, з посиланням на первинні документи, як то, відповідні угоди, договори, виписки по рахунках, акт повного виконання зобов'язань, детальний перелік та опис яких наведено у позовній заяві, зазначив, що протягом 2011 року ОСОБА_3, відповідно до положень абз.6 п.п.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПК України було здійснено придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав шляхом внесення грошових внесків до статутних фондів підприємств ТОВ "ТД "КОПІЙКА", ТОВ "ОБРІЙ", ТОВ "ТК "АЛМІ", ТОВ "ЛІЗІНГ НОМІНАЛ", ТОВ "ТРАФФІК", ТОВ "АЛМІ-ТРЕЙД", в результаті чого виникло від'ємне значення - інвестиційний збиток. Водночас, посилаючись на положення п.п.170.2.6, п.п.170.2.3 п.170.2 ст.170 ПК України, позивач зазначає, що у 2011 році позитивне значення загального фінансового результату операцій ОСОБА_3 з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) року виникло лише у 2011 році в розмірі 6320602,05 грн., у з в'язку із чим сума податку на доходи фізичних осіб в 2011 році склала 1074502,35 грн.
Отже, як вказує позивач, відповідно до платіжного доручення №01 від 25.07.2012 року ним в порядку та у строки, передбачені ПК України, за результатами річного декларування за 2011 рік було сплачено податок на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 1074502,35 грн., включаючи податок на доходи фізичних осіб за результатами операцій з інвестиційними активами.
При цьому, не погоджуючись із висновком податкового органу про те, що оскільки частина грошових коштів в розмірі 15922200 грн. від реалізації частки у Статутному капіталі ТОВ "АНГРО" надійшли на рахунок ОСОБА_3 у 2010 році, то дана сума повинна бути відображена в декларації за 2010 рік та не підлягає включенню до прибутків 2011 року, позивач, із посиланням на ст.ст.655, 656, 662, 530 ЦК України, п.п.14.1.55, п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.п.164.1 п.164, пп.164.2.9 п.164.2 ст.164 ПК України, первинні документи (п.п.2.3, 3.4, 5.1, 6.9 Договору купівлі-продажу 50% часток у статутному капіталі ТОВ "АНГРО", акт приймання-передачі документів) зазначає, що підтвердженням належного виконання Сторонами умов договору щодо продажу корпоративних прав є акт повного виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу 50% часток у статутному капіталі ТОВ "АНГРО" від 14.06.2011 року, який підтвердив правомочності покупця на частку та остаточно підтвердив отримання ОСОБА_3 доходу у визначеному Сторонами розміру саме у 2011 календарному році, а не в 2010 році, як зазначено податковим органом в акті перевірки.
Таким чином, позивач зазначає, що декларування отриманого доходу було здійснено ним відповідно до вимог, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Крім цього, як вказує позивач, зазначений висновок щодо декларування ОСОБА_3 доходу у 2011 році від продажу частки узгоджується із індивідуальною податковою консультацією ДПА в Одеській області від 16.06.2011 року № 21443/А/17-0313, якою позивач керувався при декларуванні отриманого доходу.
Крім того, не погоджуючись із висновком відповідача про те, що позивачем невірно включено до графи 6 «фінансовий результат операцій з інвестиційними активами» розділу І додатку № до податкової декларації за 2011 рік на загальну суму 28537250 грн., позивач, посилаючись на положення п.п.170.2.6, п.п.170.2.4, п.п.170.2.7, п.170.2 ст.170, п.п.14.90 п.14.1 ст.14 ПК України, зазначає, що при здійсненні продажу, що супроводжується покупкою ідентичного пакету корпоративних прав ніяких виключень по такій операції із загального правила визначення інвестиційного прибутку (збитку) не робиться, і відповідно, незалежно від того, інвестиційний прибуток чи збиток в результаті отримані, вона враховується при визначенні загального фінансового результату по операціях з інвестиційними активами. Крім цього, як вказує позивач, зазначений висновок щодо визначення загального фінансового результату по операціях з інвестиційними активами в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_3 у 2011 році узгоджується із індивідуальною податковою консультацією ДПІ у Прморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 27.04.2012 року № 11207/А/06-009, якою позивач керувався при декларуванні отриманого доходу.
Таким чином, позивач зазначає, що визначення ОСОБА_3 загального фінансового результату по операціях з інвестиційними активами в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік здійснено відповідно до вимог законодавства та індивідуальної податкової консультації.
Зважаючи на викладене, позивач зазначає, що всупереч своїм висновкам та роз'ясненням в індивідуальних податкових консультаціях ОСОБА_3 щодо сплати та декларування податку на доходи фізичних осіб по операціях з інвестиційними активами, були зроблені в акті перевірки неправомірні висновки про порушення позивачем вимог закону щодо декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб за операціями з інвестиційними активами.
Крім того, на думку позивача, відповідач при проведенні перевірки порушив строки та порядок проведення податкової перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з інвестиційними активами платника податків ОСОБА_3
Отже, враховуючи вищевикладене позивач просив суд задовольнити його позов.
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1 а.с.133-135), в яких зазначив про безпідставність позовних вимог, посилаючись на те, що за наслідками проведеної перевірки, в результаті дослідження наданих до перевірки документів, встановлено, що ОСОБА_3 було здійснено придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав у TOB «ТК Алмі» (код ЄДРПОУ 31327274), TOB «Алмі-Трейд» (код ЄДРПОУ 37550276), TOB «Обрій» (код ЄДРПОУ 31382560), ТОВ «Лізінг-Номінал» (код ЄДРПОУ 35303209), TOB «ТД Копійка» (код ЄДРПОУ 37060369), ТОВ «Траффік» (код ЄДРПОУ 32323595) та не було здійснено подальшу їх реалізацію, і тому платником податків невірно заповнено графу 6 «Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток (+) або інвестиційний збиток (-))» додатку 3 до податкової декларацій за 2011 рік, включивши до інвестиційних збитків суми витрат, понесені на їх придбання без подальшої їх реалізації. Також, відповідач зазначив, що у графі 4 «Сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу» Розділу І додатку 3 до податкової декларацій за 2011 року вказано суму у розмірі 34857852,05 грн., яка також не відповідає дійсності, оскільки відповідно до банківських виписок кошти на рахунок позивача надійшли в наступному порядку: 29.12.2010 року - 15922200 грн.; 12.04.2011 року - 10774543,57 грн.; 15.06.2011 року - 8161108,48 грн.
Таким чином, як вказує відповідач, частину доходу від реалізації інвестиційного активу платник податків отримав у 2010 році, а не в 2011 році (як стверджує позивач), і тому відповідно до положень п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК Україна ОСОБА_3Я повен був здійснити декларування прибутку за 2010 рік до 1 травня 2011 року та не мав права включати даний прибуток до декларації за 2011 рік.
Зважаючи на викладене, відповідач зазначає, що в порушення п.4.1 ст.4, ст.16, ст.18, ст.19, п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платником податків ОСОБА_3 занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 2349330,0 грн., шляхом не включення до декларації інвестиційного прибутку від продажу частки у статутному капіталі ТОВ "АНГРО" на загальну суму 15662200 грн.; а також, в порушення пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, платником податків ОСОБА_3 занижено загальний річний оподаткований дохід на загальну суму 28542250,0 грн., в результаті чого в порушення п.178.3 та п.178.7 ст.178 Податкового кодексу України платником податку занижено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2148300,16 грн.
Отже, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, є правомірними, а отже скасуванню не підлягають.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на подані докази.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись із запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
ОСОБА_3 зареєстрований та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області як платник податків.
Судом встановлено, що 23.02.2012 року в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, відбулась робоча зустріч, на яку були запрошені засновники підприємства ТОВ «АНГРО», в тому, числі ОСОБА_3, та на яку прибула його довірена особа, якій, в свою чергу, було повідомлено про обов'язки ОСОБА_3 сплатити ПДФО від інвестиційного прибутку, що виник внаслідок реалізації часток у статутному капіталі ТОВ «АНГРО» та подати декларацію про отримані доходи до 01.05.2012 року (т.1 а.с.132).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2012 року позивач звернувся до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із проханням надати офіційне роз'яснення з приводу питань щодо визначення суми податкового зобов'язання у декларації про отримані доходи (т.1 а.с.116).
На вказаний лист позивача ДПІ у Приморському районі м. Одеси надала лист - роз'яснення від 27.04.2012 року №11207/А/06-009 в порядку надання податкових консультацій (т.1 а.с.114-115), зазначивши, зокрема, що платник податку повинен самостійно, до 1 травня року, що настає за звітним, подати в податковий орган за місцем проживання річну податкову декларацію, і до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним в податковій декларації.
Судом встановлено, що 28.04.2012 року ОСОБА_3 подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік разом із розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами та розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності (т.1 а.с.119-125).
При цьому, 27.11.2013 року за №19741/15-53-17-128, державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області направлено на адресу позивача лист-запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань щодо здійснення позивачем інвестиційних операцій, у якому, в тому числі, зазначалось про те, що у разі ненадання пояснень у встановлені строку, у відповідності з положеннями п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, буде вирішено питання щодо ініціювання позапланової виїзної/невиїзної перевірки з питання здійснення інвестиційних операцій фізичною особою та отримання фізичною особою доходів у вигляді інвестиційного прибутку за 2011 рік (т.1 а.с.117-118).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.75.1 ст.75, пп.78.1., п.78.1.4, п.78.1 ст.78 ПК України, згідно наказів ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17 грудня 2013 року за №1521 та від 27.12.2013 року №1612 (т.2 а.с.24-25) та відповідно до направлення на перевірку від 17 грудня 2013 року (т.2 а.с.23), у період з 20.12.2013 року по 30.12.2013 року співробітником Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з інвестиційними активами платника податків ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 11.01.2014 року № 32/15-53-17-1/НОМЕР_2, яким встановлено, що в порушення п.4.1 ст.4, ст.16, ст.18, ст.19, п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платником податків ОСОБА_3 занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 2349330, 0 грн., шляхом не включення до декларації інвестиційного прибутку від продажу частки у статутному капіталі ТОВ "АНГРО" на загальну суму 15662200 грн.; а також, в порушення пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, платником податків ОСОБА_3 занижено загальний річний оподаткований дохід на загальну суму 28542250,0 грн., в результаті чого в порушення п.178.3 та п.178.7 ст.178 Податкового кодексу України платником податку занижено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2148300,16 грн. (т.1 а.с.29-38).
Разом з цим, як додаток до акту перевірки, перевіряючим складено розрахунок фінансових санкцій за результатами вказаної перевірки (т.2 а.с.22).
Як зазначено в акті перевірки та вбачається з матеріалів справи, направлення на перевірку та копія наказу від 27.12.2013 р. вручено позивачу « 27.12.2013 року» (т.2 а.с.23 -25).
Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем 16.01.2014 року подані до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області заперечення на вказаний акт (т.1 а.с.136), які за наслідком їх розгляду листом державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 22.01.2014 року №1732/А/15-53-17-1 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін (т.1 а.с.137-138).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 року № 0000011710, яким позивачу за порушення п.4.1 ст.4, ст.16, ст.18, ст.19, п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" з урахуванням ст.123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2936662,50 грн., у тому числі за основним платежем 2349330 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 587332,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 року № 0000431710, яким позивачу, за порушення пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, п.178.3 та п.178.7 ст.178 Податкового кодексу України, з урахуванням ст.123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2685375,20 грн., у тому числі за основним платежем 2148300,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 537075,04 грн. (т.1 а.с.14-15,27-28).
Позивач, не погодившись із висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.
Так, в п.3.2 «Результати перевірки декларування інвестиційного прибутку» зазначено, що при перевірці достовірності визначення декларування платником податків ОСОБА_3 доходу, отриманого при здійсненні операцій з купівлі-продажу корпоративних прав підприємства TOB «АНГРО» встановлено наступне.
Відповідно до акту повного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу 50% частки у статутному капіталі TOB «АНГРО» між ОСОБА_3 та Megapolis Нolding (Overseas) Limited від 28.12.2010 року та між ОСОБА_5 купівлі-продажу 50% частки у статутному капіталі TOB «АНГРО», встановлено, що продавці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виконали такі умови Меморандуму про придбання бізнесу від 07.12.2010, а також надали відповідні документи. Покупець Megapolis виконав зобов'язання по сплаті 6705880,0 доларів США по 50% кожному що становить 3352940 доларів США першого платежу та другого платежу 2047058 доларів по 50%, що складає 1023529 доларів США. Кошти надходили на депозитний рахунок платника податків ОСОБА_3 у ПАТ АБ «Південний», 29.12.2010 року, 12.04.2011 року та 15.06.2011 року, і таким чином, дохід від продажу частки у статутному капіталі TOB «АНГРО» станом на 01.01.2011 склав 34857852,05 грн.
Разом з тим, в акті зазначено, що платником податків ОСОБА_3 не відображено у декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік витрати понесені як поповнення уставного капіталу TOB «Ангро» у 2010 році.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників TOB «АНГРО» від 30.11.2010 №1 створено товариство з обмеженою відповідальністю «АНГРО» з статутним капіталом 520000,0 грн. і відповідна частка 50% належала ОСОБА_3 і складала 260000,0 грн.
Статут затверджено протоколом загальних зборів учасників від 30.11.2010 №1 та проведено державну реєстрацію 01.12.2010.
Зазначені внесення до статного фонду TOB «АНГРО» були проведені у безготівковому рахунку згідно квитанції від 01.12.2010 №2322 на загальну суму 130000,0грн. та квитанції від 22.12.2010 № 3942 на загальну суму 130 000,0грн.
Інших документів щодо підтвердження понесених витрат з придбання інвестиційних активів та /або корпоративних прав по TOB «АНГРО», як зазначає відповідач, до перевірки не надано.
Враховуючи викладене та посилаючись на п.п. 170.2.2 ст.170 ПК України, відповідач в акті зазначає, що інвестиційний прибуток по операції купівлі-продажу корпоративних прав платником податків ОСОБА_3 TOB «АНГРО» складає 34597852,05 грн.
Також в акті, перевіряючим звернуто увагу на те, що частину доходу від реалізації інвестиційного активу платник податків ОСОБА_3 на загальну суму 15922200 грн. отримав в 2010 році та повен здійснити їх декларування до 1 травня 2011 року, сплатити з них податок з доходів фізичних осіб визначеними за ставками, встановленими п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (що діяв до прийняття ПК України), на рівні 15 %. Дана сума повинна бути відображена в декларації за 2010 рік, зменшена на суму інвестиційних витрат, понесених у загальній сумі 260000 грн., а залишок, що надійшов на рахунок платника податків ОСОБА_3 у 2011 році в загальній сумі 28542250,0 грн. - включенню до прибутків 2011 року.
Крім того, у п.3.2.2. акту перевірки зазначається, що по операціям з ТОВ "ТД "КОПІЙКА", ТОВ "ОБРІЙ", ТОВ "ТК "АЛМІ", ТОВ "ЛІЗІНГ-НОМІНАЛ", ТОВ "ТРАФФІК", ТОВ "АЛМІ-ТРЕЙД", внесення коштів платником податків ОСОБА_3 до статутного капіталу цих товариств не є інвестиційним збитком, у зв'язку з відсутністю факту отримання доходу від продажу зазначених інвестиційних активів.
Враховуючи вищевикладене, в порушення п 4.1. ст.4 ст.16, ст. 18, ст.19 п. 9.6, ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (що діяв до прийняття ПК України) платником податків ОСОБА_3 занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 2349330,0 грн. шляхом не включення до декларації інвестиційного прибутку від продажу частки у статутному капіталі TOB «АНГРО» на загальну суму 15662200 грн.; та в порушення пп. 164.1.1 ст.164 Податкового кодексу України платником податків ОСОБА_3 занижено загальний річний оподатковуваний дохід на загальну суму 28542250,0 грн. в результаті чого в порушення п.178.3 та п.178.7 ст.178 Податкового кодексу України платником податку занижено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2148300,16 грн.
Дослідивши надані з боку сторін докази у їх взаємозв'язку, зважаючи на положення чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд не погоджується з висновками відповідача в акті перевірки № 32/15-53-17-1/НОМЕР_2 про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.12.2010 року ОСОБА_3 (продавець) уклав договір купівлі-продажу 50% часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АНГРО" з компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited (покупець), юридичною особою, що створена та діє за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 207730 (т.1 а.с.39-69).
За умовами зазначеного Договору Продавець зобов'язується передати Частку у власність Покупця разом з усіма правами, пов'язаними з Часткою, а Покупець зобов'язується прийняти Частку у власність, а також оплатити Покупну Ціну за частку в порядку і на умовах, передбачених Договором (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.1.1 «Частка» - 50% у статутному капіталі Товариства номінальною вартістю 260000 гривень, законним власником яких є Продавець.
Відповідно до п. 3.1 Договору покупна Ціна, яку Покупець зобов'язується сплатити Продавцю за Частку, становить 4352940 доларів США та включає в себе всі податки, а також банківські комісії банків, в яких відкриті рахунки Покупця і Продавця.
Пунктом 3.3 Договору встановлений порядок сплати Покупної ціни у такому порядку:
- платіж в розмірі 2000000 доларів США (перший платіж) здійснюється на протязі 5 робочих днів з моменту підписання цього Договору;
- платіж в розмірі 1352940 (один мільйон триста п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот сорок) доларів США (другий платіж) здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Покупцем від Продавця належного відправлення концерну «Алмі» письмових повідомлень на адресу Тютюнових компаній про припинення діяльності концерну «Алмі» по реалізації та дистрибуції Продукції, а також належного виконання Продавцем відповідних, передбачених Меморандумом зобов'язань;
- платіж в розмірі 1000000 доларів США здійснюється на протязі 5 робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту повного виконання зобов'язань (третій платіж).
Судом встановлено, що угодою про внесення змін до договору купівлі-продажу частки в розмірі 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «АНГРО» від 16.05.2011 року, укладеною між ОСОБА_3, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 та компанією Megapolis Holding (Overseas) Limited, був змінений загальний розмір Покупної ціни Частки, яка становить 4376469 доларів США, та, відповідно, змінився розмір третього платежу, який становить 1023529 доларів США (т.1 а.с.70-72).
З наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в повному обсязі виконали умови договорів купівлі-продажу 50% часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АНГРО", укладеними між ОСОБА_3 і компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited та ОСОБА_5 і компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited, виконали умови Меморандуму та надали компанії Megapolis Holdings (Overseas) Limited відповідні документи у повному обсязі, що підтверджується актом повного виконання зобов'язань від 14.06.2011 року (т.1 а.с.73-75).
Також, судом встановлено, що відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_3 (а.с.76-78) кошти від продажу 50% часток у статутному капіталі ТОВ "АНГРО" надійшли: - 29.12.2010 року в розмірі 2000000,00 доларів США (перший платіж); - 12.04.2011 року в розмірі 1352940,00 доларів США (другий платіж); - 15.06.2011 року в розмірі 1023529,00 доларів США (третій платіж).
В результаті вказаних операцій загальний дохід ОСОБА_3 від продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «АНГРО» склав, з урахуванням курсу гривні до долару США, - 34857852,05 грн.
У відповідності до пп. 163.1.1 і 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 розділу IV Кодексу.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року (абз. 1 - 3 п. 164.1 ст. 164 ПК України).
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу)
При цьому пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 зазначеного Кодексу визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку з 01.01.2011 року врегульований спеціальною нормою - п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, а до 01.01.2011 року цей порядок визначений п.9.6. ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Так, відповідно до п.п.9.6.2. п.9.6. ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Підпунктом 9.6.3.пункту 9.6 вказаної статті передбачено, що якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими підпунктом 9.6.2 цього пункту, виникає від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.
Відповідно до п.п.9.6.6. п.9.6. ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
Згідно п.п.9.6.7. п.9.6. ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" для цілей цього пункту:
а) під терміном "інвестиційний актив" розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу;
б) під терміном "пакет цінних паперів" розуміється окремий цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів;
в) під терміном "ідентичний цінний папір" розуміються цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.
Відповідно до п.п. 170.2.1. п. 170.2. ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій: інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Підпунктом 170.2.2. п. 170.2. ст. 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивне різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 -170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Відповідно до абзацу п'ятого п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170 ПК України до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернень платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права (абзац шостий п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170 ПК України).
Як зазначено у позовній заяві та підтверджено матеріалами справи, протягом 2011 календарного року ОСОБА_3 відповідно до положень абз. 6 п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170 ПК України, було здійснено придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав шляхом внесення грошових внесків до статутних фондів підприємств ТОВ "ТК АЛМІ" у розмірі 16355500,00 грн., ТОВ "АЛМІ-ТРЕЙД" у розмірі 5000,00 грн., ТОВ "Обрій" у розмірі 10000000,00 грн., ТОВ "Лізінг-Номінал" у розмірі 288000,00 грн., ТОВ "ТД Копійка" у розмірі 20500,00 грн., ТОВ "Траффік" у розмірі 1868250,00 грн., ТОВ "Копійка-Центр" у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до пп.170.2.3 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Згідно з пп.170.2.6 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Судом встановлено, що позитивне значення загального фінансового результату операцій ОСОБА_3 з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) періоду виникло у 2011 році в розмірі 6320602,05 грн., у зв'язку з чим сума податку на доходи фізичних осіб в 2011 році склала 1074502,35 грн.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №01 від 25.07.2012 року, ОСОБА_3, за результатами подання річної декларації за 2011 рік, сплатив податок на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 1074974,23 грн., включаючи податок на доходи фізичних осіб за результатами операцій з інвестиційними активами.
Водночас, в частині декларування позивачем доходу від операцій з інвестиційними активами, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, в акті перевірки зазначено, що, оскільки частину доходу від реалізації інвестиційного активу на загальну суму 15922200 грн. платник податків ОСОБА_3 отримав в 2010 році, то він повен здійснити їх декларування до 1 травня 2011 року, та сплатити з них податок з доходів фізичних осіб визначеними за ставками, встановленими п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (що діяв до прийняття ПК України), на рівні 15 %, і дана сума повинна бути відображена в декларації за 2010 рік.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до п.3.4 вищезазначеного Договору купівлі-продажу зобов'язання покупця зі сплати покупної ціни вважатимуться належним чином виконаними з моменту списання на користь продавця вказаної в п.3.1 суми грошових коштів з розрахункового рахунку покупця, а саме: 4376469 доларів США з урахуванням угоди про внесення змін до договору купівлі-продажу.
Згідно з п.1.1 Договору сторони визначили момент завершення всіх прав - "закриття". "Закриття" - завершення переходу всіх прав на частку від продавця до покупця, включаючи виконання продавцем у повному обсязі усіх умов, передбачених ст.5 договору.
Відповідно до ст.5 Договору закриття буде відбуватись у строки та у місці, погодженому сторонами, але не пізніше 5 робочих днів з моменту державної реєстрації уповноваженим державним органом змін до установчих документів товариства.
В судовому засіданні суд встановив, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ "АНГРО" №19/01 від 19.01.2011 року (т.1 а.с.159-160) ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передали свої частки у статутному капіталі ТОВ "АНГРО" компанії Megapolis Holdings (Overseas) Limited та прийняли компанію Megapolis Holdings (Overseas) Limited до складу учасників ТОВ "АНГРО" з часткою, що складає 100% статутного капіталу товариства.
Крім того, додатком 1 до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "АНГРО" №19/01 від 19.01.2011 року внесені зміни до статуту товариства (т.1 а.с.157-158).
Як вже було встановлено судом вище, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в повному обсязі виконали умови договорів купівлі-продажу 50% часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АНГРО", укладеними між ОСОБА_3 і компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited та ОСОБА_5 і компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited, виконали умови Меморандуму та надали компанії Megapolis Holdings (Overseas) Limited відповідні документи у повному обсязі, та підписали Акт повного виконання зобов'язань від 14.06.2011 року.
Виходячи з загальних правил цивільного законодавства, зокрема, ст.ст.655,656,662 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у визначений договором строк, а якщо строк виконання договору визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Тобто, виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що виконання договору, пререхід всіх прав на частку ОСОБА_3 до компанії Megapolis Holdings (Overseas) Limited, тобто відчуження корпоративних прав, відбулося 14.06.2011 року.
Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пп.14.1.55 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних митним органам.
Відповідно до пп.164.2.9 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального річного оподатковуваного доходу платника податку включаються інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2 і 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Таким чином, відчуження корпоративних прав відбулось 14.06.2011 року, й відтак, на думку суду, позивачем правильно задекларовано зазначену вище суму від здійснення операцій з інвестиційними активами у 2011 році.
Крім того, судом встановлено, що позивач звертався із проханням про надання офіційного роз'яснення з вищезазначеного питання до Державної податкової адміністрації Одеської області, та Державна податкова адміністрація в Одеській області надала позивачу індивідуальну податкову консультацію від 16.06.2011 року №21143/А/17-0313, в якій зазначено, що оскільки повний розрахунок за договором відбудеться в 2011 році, то розрахунок отриманого від продажу корпоративних прав доходу та його задекларування потрібно здійснити в 2011 році (т.1 а.с.113).
Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно здійснив декларування отриманого доходу від продажу 50% частки ТОВ "АНГРО" у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік.
Крім того, щодо визначення загального фінансового результату операції з інвестиційними активами, то суд не погоджується з доводами відповідача, що позивач невірно заповнив графу 6 "Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток (+) або інвестиційний збиток (-))" Розділу І додатку 3 до податкової декларації за 2011 рік на загальну суму 28537250 грн.
Судом вже встановлено, що позивачем здійснено придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав шляхом внесення грошових внесків до статутних фондів підприємств ТОВ "ТК АЛМІ" у розмірі 16355500,00 грн., ТОВ "АЛМІ-ТРЕЙД" у розмірі 5000,00 грн., ТОВ "Обрій" у розмірі 10000000,00 грн., ТОВ "Лізінг-Номінал" у розмірі 288000,00 грн., ТОВ "ТД Копійка" у розмірі 20500,00 грн., ТОВ "Траффік" у розмірі 1868250,00 грн., ТОВ "Копійка-Центр" у розмірі 5000,00 грн. Ці факти встановлені відповідачем в акті перевірки та підтверджуються наданими з боку позивача доказами (т.1 а.с.161-277).
Крім того, судом встановлено, що загальний дохід позивача від продажу частки в статутному капіталі ТОВ "АНГРО" склав 34857852,05 грн.
Як вже зазначалося вище, відповідно до пп.170.2.6 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Згідно з пп.14.1.90 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
З сукупного аналізу правових норм, що наведені судом вище, суд доходить висновку, що при здійсненні продажу пакету корпоративних прав, що супроводжується покупкою ідентичного пакету, ніяких виключень по такій операції не передбачено законодавством і застосовуються загальні правила визначення інвестиційного прибутку (збитку). І незалежно від того, інвестиційний прибуток або збиток в результаті отримані, вона враховується при визначенні загального фінансового результату по операціях з інвестиційними активами.
Насамперед, це твердження повністю узгоджується з індивідуальною податковою консультацією Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 27.04.2012 року №11207/А/06-009 (т.1 а.с.114-115) на звернення позивача (т.1 а.с.116).
Відповідно до вищезазначеної індивідуальної податкової консультації ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС зазначає, що ОСОБА_3 суму податкового зобов'язання у розділі ІІ Декларації рядок 01 стовбець 5, яка підлягає сплаті платником податку самостійно, визначив правильно.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно з п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.
Відповідно до п.52.2 ст.52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Згідно з п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.
Тобто, підсумовуючи вищезазначене, суд вважає, що, оскільки позивач діяв у відповідності до податкових консультацій, відповідач не мав права притягувати його до відповідальності.
При цьому, зважаючи на викладене та враховуючи положення п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України судом не приймається до уваги наданий з боку відповідача лист від 19.03.2014 року №9301/А/15-53-06-021 (т.2 а.с.20-21), яким без зазначення будь-яких на то підстав, відкликано вищевказану податкову консультацію, в той час, як законом передбачено її скасування або зміна.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що період, який підлягав перевірки визначено в акті перевірки з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, проте, як вбачається з розрахунку фінансових санкцій, який є додатком до акта перевірки та підтверджено у судовому засіданні представником відповідача, яка здійснювала перевірку, позивачу було нараховано податок на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій за період 2010 року у загальному розмірі 2936662,50 грн., в той час, як 2010 рік не був визначений як період, за який здійснювалась перевірка.
На думку суду, вказані обставини свідчать про те, що відповідач, нараховуючи грошове зобов'язання за період 2010 року вийшов за межі своїх повноважень, а саме тих, які були надані для проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з інвестиційними активами платника податків ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень, є також протиправним.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень щодо нарахування позивачу грошових з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Під час судового розгляду представники відповідача не надали належних доказів, які б вказували про безпосереднє відношення позивача до зловживань у системі декларування та сплати податку з доходів фізичних осіб.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.
Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.01.2014 року № 0000011710 та №0000431710 підлягають скасуванню, як такі, що винесені протиправно, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.2,7,8,9,14,70,71,72,79,86,94,103,158-163,167 КА України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.01.2014 року № 0000011710.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.01.2014 року №0000431710.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 16.04.2014 року.
Суддя О.М. Соколенко
Адміністративний позов ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.01.2014 року № 0000011710.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.01.2014 року №0000431710.
16 квітня 2014 року.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2014 |
Оприлюднено | 29.04.2014 |
Номер документу | 38430788 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні