Постанова

від 17.01.2014 по справі 810/5519/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2014 року Справа № 810/5519/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Бориспільського міського споживчого товариства до за участю: проБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень і вимоги,

ВСТАНОВИВ: Бориспільське міське споживче товариство звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.07.2013 № 0000312210, № 0000322210, № 0000332210, № 0000342210 та податкової вимоги від 28.08.2013 № 57-15.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими Бориспільському міському споживчому товариству донараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 329153,50 грн. (291061,00 грн. - за основним платежем; 38092,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та з податку на додану вартість у загальному розмірі 287945,50 грн. (241856,00 грн. - за основним платежем; 46089,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач також звертає увагу на те, що подана позивачем до контролюючого органу вищого рівня скарга на вказані вище податкові повідомлення - рішення в силу приписів статті 56 Податкового кодексу України зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у цих рішеннях, у зв`язку з чим винесення відповідачем податкової вимоги від 28.08.2013 № 57-15 у період проведення процедури адміністративного оскарження порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані податкові повідомлення - рішення та вимога винесені відповідачем правомірно.

У судове засідання, призначене на 17.01.2014, з`явились представники позивача та відповідача. Прокурор у судове засідання не з`явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 151).

У ході судового засідання представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти задоволення якого представник позивача не заперечував.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи прокурор повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з`явився, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Бориспільське міське споживче товариство (ідентифікаційний код 01702081, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 65) зареєстроване в якості юридичної особи 10.01.1995 та перебуває на податковому обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

У квітні - травні 2013 року посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та статті 77 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання Бориспільським міським споживчим товариством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 12.06.2013 № 347/22-1/017-02081 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Зокрема, у ході перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що Бориспільським міським споживчим товариством під час декларування власних податкових зобов`язань перед бюджетом не дотримано вимог пункту 1.20 статті 1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, пункту 39.1 статті 39, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року - ІV квартал 2012 року на загальну суму 316536,00 грн. та податку на додану вартість за січень 2010 року - грудень 2012 року на загальну суму 275821,00 грн.

Вказані порушення, на думку податкового органу, виникли внаслідок:

- завищення позивачем валових витрат за І квартал 2011 року та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за ІІ-ІV квартали 2011 року на загальну суму 189241,00 грн., а також податкового кредиту за березень - листопад 2011 року на суму 37849,00 грн. внаслідок включення до складу цих показників, відповідно, витрат на придбання товарів та податку на додану вартість, сплаченого у складі їх ціни, за правочином з ТОВ «ПСВ Тернар Логік», який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків;

- заниження позивачем валового доходу за І квартал 2010 року - І квартал 2011 року та доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за ІІ квартал 2011 року - ІV квартал 2012 року на загальну суму 1189932,00 грн., а також податкового зобов`язання з податку на додану вартість за січень 2010 року - грудень 2012 року у загальному розмірі 237972,00 грн. внаслідок реалізації послуг оренди торгових приміщень за цінами, що є нижчими за звичайні ціни.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 05.07.2013 № 0000332210, № 0000342210, № 0000312210, № 0000322210, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 102.1 статті 102, пункту 123.1 статті 123, пунктів 6,7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивачу визначено грошове зобов`язання за платежами: податок на прибуток підприємств у загальному розмірі 329153,50 грн., з них: 291061,00 грн. - за основним платежем; 38092,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на додану вартість у загальному розмірі 287945,50 грн., з них: 241856,00 грн. - за основним платежем; 46089,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Отримавши наведені вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 12.07.2013 № 235 до Головного управління Міндоходів у Київській області.

Під час розгляду вказаної вище скарги Головним управлінням Міндоходів у Київській області встановлено, що висновки податкового органу стосовно вчинення позивачем податкового правопорушення під час декларування показників валових витрат за І квартал 2011 року, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за ІІ-ІV квартали 2011 року та податкового кредиту за березень - листопад 2011 року за наслідками вчинення господарської операції з ТОВ «ПСВ Тернар Логік» є помилковими та не підтверджуються достатньою доказовою базою, у зв`язку з чим рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.09.2013 № 797/10/10-36-10-01-206/587 скаргу позивача у цій частині задоволено, податкові повідомлення - рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 05.07.2013 № 0000322210 та № 0000342210 скасовані.

Крім того, Головним управлінням Міндоходів у Київській області поінформовано, що оскільки позивачем розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень - рішень від 05.07.2013 № 0000312210 та № 0000332210, якими донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість шляхом застосування положень законодавства про звичайні ціни, вказані рішення в силу приписів пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, вважаються такими, що відкликані.

У період проведення процедури адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень - рішень Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 05.07.2013 № 0000312210, № 0000322210, № 0000332210 та № 0000342210, що обчислюється з дати отримання Головним управлінням Міндоходів у Київській області скарги (16.07.2013) до дати прийняття Головним управлінням Міндоходів у Київській області рішення за результатами розгляду скарги (12.09.2013), відповідачем сформовано на направлено на адресу позивача податкову вимогу від 28.08.2013 № 57-15 на суму 654866,44 грн.

За поясненнями представника позивача, грошове зобов`язання, що визначене у наведеній вище вимозі, складається з сум донарахованих податковим органом податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій за податковими повідомленнями - рішеннями від 05.07.2013 № 0000312210, № 0000322210, № 0000332210, № 0000342210, а також пені, нарахованої на ці суми. Зазначені обставини представником відповідача спростовані не були.

Не погоджуючись із податковою вимогою відповідача, а також прийнятими ним податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Однією із функцій контролюючих органів є забезпечення визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 19 1 .1 статті 19 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошовим зобов'язанням платника податків вважається сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з приписами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В силу приписів пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 та пунктом 60.3 статті 60 цього Кодексу визначено, що у разі, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про його скасування.

Поряд із визначеними цією статтею загальними умовами відкликання податкових повідомлень - рішень Податковим кодексом України також передбачено спеціальний порядок відкликання податкових повідомлень - рішень, що винесені із застосуванням звичайних цін.

Так, пунктом 39.15 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі, коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Як встановлено судом та не заперечувалось представниками сторін, податкові повідомлення - рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 05.07.2013 № 0000312210 та № 0000332210, якими донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість шляхом застосування положень законодавства про звичайні ціни, були оскаржені позивачем в адміністративному порядку у строк, що визначений пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України.

Відтак, вказані податкові повідомлення - рішення вважаються відкликаними в силу положень пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Наведені обставини були висвітлені Головним управлінням Міндоходів у Київській області у своєму рішенні від 12.09.2013 № 797/10/10-36-10-01-206/587 про результати розгляду скарги позивача.

Крім того, цим же рішенням Головне управлінням Міндоходів у Київській області скасувало податкові повідомлення - рішення відповідача від 05.07.2013 № 0000322210 та № 0000342210 у повному обсязі.

В силу приписів статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною третьою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, вимоги про визнання протиправним та скасування прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення можуть бути задоволені судом у разі, якщо рішення, що оскаржується, впливає на реалізацію прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Як вже зазначалось судом вище, податкові повідомлення - рішення, що оскаржуються позивачем в межах даного позовного провадження, є відкликаними (№ 0000322210 від 05.07.2013 та № 0000342210 від 05.07.2013 на підставі вимог пункту 60.3 статті 60 Податкового кодексу України у зв`язку з їх скасуванням в адміністративному порядку за результатами розгляду скарги позивача, а № 0000312210 від 05.07.2013 та № 0000332210 від 05.07.2013 на підставі вимог пункту 39.15 статті 39 цього Кодексу на стадії процедури їх адміністративного оскарження), у зв`язку з чим підстави вважати ці рішення такими, що породжують зміни майнового стану Бориспільського міського споживчого товариства та впливають його на права та обов`язки у сфері податкових відносин, відсутні.

За наведених обставин, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування наведених вище податкових повідомлень - рішень відповідача задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 28.08.2013 № 57-15, суд виходить з наступного.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Таким чином, обов`язковою умовою для формування контролюючим органом податкової вимоги є наявність у платника податків узгодженого, але не сплаченого у встановлений податковим законодавством строк грошового зобов`язання.

Як вже зазначалось судом вище, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В силу приписів пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга на податкове повідомлення - рішення, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

При цьому, протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як встановлено судом, оскаржувана податкова вимога винесена відповідачем у період проведення процедури адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень - рішень від 05.07.2013 № 0000312210, № 0000322210, № 0000332210 та № 0000342210, що є порушенням вимог пункту 56.15 статті 56 та пунктів 59.1, 59.3 статті 59 Податкового кодексу України.

Слід також звернути увагу на те, що підпунктом «а» пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1113, передбачено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Як вбачається з даних облікових карток платника податків (зворотній бік) з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, на час винесення відповідачем податкової вимоги за № 57-15 від 28.08.2013 заборгованість за основними платежами з цих податків, фінансовими санкціями та пенею за позивачем не рахувалась, а навпаки обліковувалась переплата. При цьому, суми податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій, що були донараховані за податковими повідомленнями - рішеннями від 05.07.2013 № 0000312210, № 0000322210, № 0000332210 та № 0000342210, а також нарахована на ці суми пеня зняті з недоїмки 01.08.2013.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що податкова вимога від 28.08.2013 № 57-15 винесена відповідачем без дотримання вимог чинного податкового законодавства, що призвело до порушення прав позивача у сфері податкових правовідносин, зважаючи на те, що жодних доказів відкликання цього рішення з підстав, що визначені статтею 60 Податкового кодексу України, суду не надано, оскаржувану податкову вимогу суд вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2294 грн. 00 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Податкову вимогу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 28.08.2013 № 57-15, - визнати протиправною та скасувати.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Бориспільського міського споживчого товариства витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 00 коп.

4.У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.