Ухвала

від 07.10.2015 по справі 810/5519/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року м. Київ К/800/43975/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Юрченко В.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Інспекція)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014

у справі № 810/5519/13-а

за позовом Бориспільського міського споживчого товариства (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги .

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 № 0000312210, № 0000322210, № 0000332210 та № 0000342210, а також податкової вимоги Інспекції від 28.08.2013 № 57-15.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014, позов задоволено частково; оспорювану податкову вимогу визнано протиправною та скасовано; в решті позову відмовлено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що з огляду на положення пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК) податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000312210 та № 0000332210 є відкликаними в силу їх оскарження платником в адміністративному порядку, а податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000322210 та № 0000342210 - за наслідками їх скасування податковим органом у процедурі адміністративного узгодження; неузгодженість податкових зобов'язань за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями виключає правомірність формування та надсилання платникові податкової вимоги.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить частково скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють розглядувані правовідносини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 12.06.2013 № 347/22-1/01702081.

Під час цієї перевірки податковим органом виявлено заниження платником бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок поставки пов'язаним особам послуг з оренди приміщення за заниженою ціною (у порівнянні із встановленими позивачем орендними платежами за передачу в оренду аналогічних приміщень іншим, не пов'язаним особам).

Наведена обставина слугувала підставою для прийняття Інспекцією податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 № 0000312210 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ на 204 007 грн. за основним платежем та на 40 484,75 грн. за штрафними санкціями, та від 05.07.2013 № 0000332210, згідно з яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 251 230 грн. за основним платежем та 38091,50 грн. за штрафними санкціями.

Також під час перевірки Інспекцією зроблено висновок про безтоварність операцій з придбання платником товарів у рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ПСВ Тернар Логік» з огляду на фіктивний характер діяльності цього постачальника, що виключає добросовісність податкової вигоди Товариства у вигляді зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат та податкового кредиту з ПДВ за цими операціями.

Наведений висновок було покладено Інспекцією в основу прийнятті податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000322210 про збільшення платникові грошового зобов'язання з ПДВ на 37849 грн. за основним платежем та на 5604,75 грн. за штрафними санкціями, а також податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000342210, за яким позивача зобов'язано сплати 39831 грн. податку на прибуток із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій.

Нараховані за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов'язання були включені Інспекцією до податкової вимоги від 28.08.2013 № 57-15.

Усі зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.09.2013 № 797/10/10-36-10-01-206/587 податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000322210 та № 0000342210 були скасовані.

В силу вимог підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПК податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

З огляду на наведену норму ПК суди попередніх інстанцій цілком об'єктивно зазначили про відкликання податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 № 0000322210 та № 0000342210 у процедурі їх адміністративного оскарження.

Надаючи правову оцінку епізоду, пов'язаному із нарахуванням платникові грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.07.2013 № 0000312210 та № 0000332210 у зв'язку з порушенням Товариством правил застосування звичайних цін, суди правомірно керувалися положеннями пункту 39.15 статті 39 ПК, за змістом якого у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. […] У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Отже, в силу несплати Товариством грошових зобов'язань за розглядуваними податковими повідомленнями-рішеннями та їх оскарження платником в адміністративному порядку такі повідомлення-рішення є відкликаними.

Відкликання ж податкових повідомлень-рішень, як вірно зазначили суди, виключає узгодженість податкових зобов'язань за цими рішеннями та, відповідно, можливість надсилання контролюючим органом податкової вимоги в порядку статті 59 ПК.

За таких обставин суди, встановивши відсутність у платника недоплати з ПДВ та з податку на прибуток, цілком обґрунтовано задовольнили позов в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 28.08.2013 № 57-15.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведених висновків судів, а фактично свідчать про незгоду скаржника з установленими судами обставинами та з наданою ними юридичною оцінкою доказам, що у даному разі не є свідченнями судової помилки.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових актів зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014 у справі № 810/5519/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько В.П. Юрченко